Контрольні запитання

1. Що являє собою обтиск стопок книг.

2. В чому полягає робота з корінцем книжкового блоку.

3. Особливості твердого перепльоту.

4. На що впливає круглення корінця при вставці блоку в палітурну кришку?

5. Технологія виготовлення твердого переплетення.

Література: основна [4,5], додаткова [10], сайти Інтернет [12,15].

Лекція №29 Основні операції післядрукарської обробки

Основний зміст і мета лекції. Метою лекції є ознайомлення студентів з основними операціями післядрукарської обробки. В лекції розглянуто методи післядрукарської обробки, їх якісні, економічні показ­ники, а також недоліки, які можуть виникати.

Ключові поняття: ламінування, ламінування плівкою, УФ-сушка, тиснення, лакування, друкарські форми.

Основні питання

1. Як відбувається гаряче каландрування лаків і ламінування?

2. Яку особливість мають процеси тиснення, УФ-сушка?

4. Як відбувається облагороджування та обробка друкарської продукції в лінії?

29.1. Гаряче каландрування лаків і ламінування.

29.2. Тиснення, уф-сушка.

29.3. Облагороджування та обробка друкарської продукції в лінії.

29.1. Гаряче каландрування лаків і ламінування

Всі види лаків, за винятком УФ-лаків, наносяться обмеженою товщиною від 5 до 8 мкм| і тому ніколи не досягають значення глянцю і ступеня захисту, характерних для продукції, покритої ламінуючою плівкою (товщина до 200 мкм|). Ламінування друкарської продукції плівкою обмежує можливість вторинної обробки і підвищує вартість виготовлення. Гаряче каландрування дозволяє одержати гладку поверхню, яка небагато чим відрізняється від ламінуючої плівки. Лак (термопласти) подається між двома нагрітими полірованими каландрами (валами) і розрівнюється. Він утворює значно тоншу якісну плівку в порівнянні з одержуваною ламінуванням. Не дивлячись на всі якісні переваги, гаряче каландрування можна застосовувати тільки в деяких випадках, оскільки воно є додатковим обробним процесом. Вартість друкарської продукції, обробленої каландруванням, значно вище продукції, яка лакується в процесі друку.

Ламінування плівкою дозволяє одержати найвищі показники глянцю і захищеності продукції. При необхідності ламінують плівкою, що має структуру поверхні для отримання особливих ефектів. Ламінування плівкою не залежить від способу друку. Немає також необхідності в узгодженні кольору плівки і оброблюваного матеріалу, як це потрібно при лакуванні. Ламіновані матеріали разом з поверхневим облагород­жуванням надають нові властивості продукції. Так, при упаковці напоїв і рідин при ламінуванні досягають зміцнення картону в поєднанні із здат­ністю плівки не пропускати вологу або запахи.

29.2. Тиснення. Уф-сушка

Тиснення вважається необхідним і ефектним видом облагород­жування. Ефект тиснення досягається деформацією матеріалу за допо­могою рельєфного кліше. Його можна поєднувати з нанесенням фольги. Змінений рельєф поверхні забезпечує інше віддзеркалення променів світла від структури тисненого зображення. У листовому друці виго­товлення кліше для тиснення пов'язане з великими витратами. У рулон­ному ротаційному друці воно також дороге за вартістю. Використовувати цю технологію слід тільки для багатотиражної, регулярно повторюваної продукції (наприклад, шпалер, упаковки для сигарет і ін.).

Дзеркально-гладкі елементи поверхні металів і матеріалів кольору золота, срібла, міді, алюмінію наносяться шляхом тиснення гарячою фольгою на задрукований матеріал. Така фольга складається із фар­бового шару і шару термоклею (адгезійного шару). Кліше (форма висо­кого друку) може «передавати» зображення під тиском і при високій температурі. Як пристрої для тиснення можуть використовуватися тигельні друкарські машини і машини високого друку. Гаряче тиснення фольгою застосовується для різноманітної листової продукції, такої, як упаковка для косметики, кондитерських виробів і напоїв, а також для палітурок книг. У вузькорулонних флексографічних машинах тиснення виконується головним чином ротаційним шляхом в лінію.

Під впливом ультрафіолетового випромінювання в'яжуча речовина у фарбі дуже швидко (майже миттєво) твердне. У листовому офсеті використовуються друкарські фарби, що закріплюються на основі ради­кальної полімеризації, а для УФ-випромінювання – ртутні газорозрядні лампи потужністю від 100 до 120 Вт на сантиметр ширини відтиснення. Оскільки випромінювачі перетворюють в УФ-випромінювання тільки близько 25% потужності , що поглинається (майже 50% – в інфра­червоний і 25% – у видиме світло), вони дуже сильно нагріваються. Їх корпус і рефлектор повинні охолоджуватися. Теплове навантаження на друкарський аркуш дуже високе. Воно ще вище, якщо для друку застосовується тонкий папір. Щоб уникнути перегріву аркуша, наприклад, при його застряванні, пристрої для сушки ультрафіолетовим випромі­нюванням оснащуються запобіжними системами у вигляді рефлекторів, що закриваються. Пристрої для сушки УФ-випромінюванням можуть застосовуватися як після друку «сире по сирому», так і для проміжної сушки (сушка між друкарськими секціями). При друці «сире по сирому» УФ-фарби підбираються по в'язкості відповідно до послідовності їх знаходження в друкарських секціях, як це звичайно робиться з фарбами на основі масла. Друк УФ-фарбами часто пов'язаний з дуже високими вимогами до якості і з особливостями протікання процесів. Щоб задовольняти цим вимогам, багатофарбові машини оснащуються проміжними сушильними пристроями. При дуже товстому фарбовому шарі обов'язково слід проводити проміжну сушку, щоб поліпшити закріплення фарби і одержати глянець. Наприклад, товстий шар фарби, нанесений на всю поверхню, сушиться, перш ніж в наступній друкарській секції буде нанесена чергова фарба (наприклад, чорний текст на срібному фоні). У листовому офсетному друці, як говорилося вище, для ультрафіолетової сушки використовуються ртутні лампи. Їх недолік полягає у високій частці інфрачервоного випро­мінювання і утворенні озону. Пристрої з випромінювачами Excimer, у яких немає таких недоліків, розробляються в даний час. Потужність цих випромінювачів поки обмежена, тому для підвищення ефективності процесу простір між листом і випромінювачем заповнюють азотом. Камера, наповнена газом, вживана в рулонних машинах, навряд чи прий­нятна в листових машинах із-за наявності листовивідного пристрою із захватами. В цьому випадку багато азоту витрачатиметься марно.