Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТПП_лекции.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.26 Mб
Скачать

23.1. Основні види післядрукарської обробки.

23.2. Послідовність видів післядрукарської обробки.

23.3. Принципи й завдання післядрукарської обробки.

23.1.Основні види післядрукарської обробки.

Обробні (післядрукарські) роботи – це частина технологічного процесу поліграфічного виробництва, в якому віддрукованій продукції надаються необхідні форми і властивості. Під час обробного процесу продукція приймає закінчений вигляд, що відрізняється дизайном (фор­мою) і функціональністю, залежними від об'єму інформації.

Основними видами післядрукарської обробки є такі операції, як різання, фальцювання, підбирання аркушів, брошурувальні і палітурні роботи.

У брошурувально-палітурних цехах обробляються наступні види продукції (у розрахунок не береться об'єм):

Окремі листи – обрізні аркуші, висікання.

Фальцьовані аркуші.

Газети – зошити, скомплектовані вкладкою.

Буклети – фальцьовані аркуші, які друкуються разом з обкладинкою.

Брошури – одно зошитові або багатозошитові блоки, скомплектовані і скріплені дротом або клеєм, в обкладинці.

Книги – багатозошитовий блок, скріплений нитками або клеєм, в обкладинці або кришці.

Комплекти скріплених механічним з'єднанням листів – вико­ристовуються металеві або пластикові гребінчасті з'єднання і спіралі.

Пакувальні відкриті або закриті матеріали/засоби - вироби, обрізані і сформовані за розміром предмета під час процедури упаковки.

Друкарська продукція, особливо книги в твердій палітурці, є зви­чайно збірним виробом, що складається з декількох окремих частин, виготовлених незалежно один від одного.

Цими частинами є:

Блок – носій розмноженої інформації.

Палітурна кришка – захисний елемент, сполучений з блоком.

Елементи опорядження – структурні частини. Зроблені з металу, пластика, картону і т.д., для прикріплення до продукції.

Додатки – інформаційний і рекламний матеріал, який додається до текстової частини або закінченої продукції (вставлений, приклеєний). Вони значно розрізняються формою і включають графічну продукцію (наприклад, проспекти, кореспонденція, зразки і ін.).

Суперобкладинка – обкладинка, яка накладається поверх кришки або обкладинки книг і брошур для прикраси і зберігання оправи. На сьогодні суперобкладинки використовуються в основному в рекламних цілях.

23.2. Послідовність видів післядрукарської обробки

Післядрукарська обробка продукції охоплює стадії після друкування на папері або іншому матеріалі. Характер друкарської продукції визначає і процеси її обробки після друку. Вони так само різноманітні, як і продукція: книги, газети, коробки або етикетки.

Брошури безшвейного скріплення промазуються клеєм у області корінця і покриваються обкладинкою з відповідних матеріалів (книги кишенькового формату, каталоги товарів, що розсилаються поштою, телефонні довідники).

Зшиті внакидку брошури складаються з декількох вкладених один в одного подвійних аркушів, прошитих у фальц дротом (журнали, ілюстровані періодичні видання).

Виготовлення брошур відбувається в п'ять робочих етапів.

Обрізання. Якщо на великоформатних друкарських машинах на одному паперовому аркуші друкуються декілька друкарських аркушів (зошитів) однакового змісту, які фальцюються, то вони спочатку повинні бути роз'єднані. Те ж саме відбувається при виготовленні обкладинок брошур і різноманітних вкладок (наприклад, поштових вкладень). Різальні машини працюють з ножами, які можуть прорізати стопу паперу заввишки до 20 см.

Фальцювання. Спочатку аркуші, включаючі декілька друкарських сторінок, за допомогою машини фальцюються відповідно до схеми спуску полос. Під спуском розуміється розміщення сторінок на дру­карському аркуші так, щоб після фальцювання і підбору декількох фальцьованих аркушів сторінки видання слідували б одна за одною в правильному порядку. Спуск визначається вже на стадії додрукарських процесів, але залежить завжди від післядрукарської обробки.

Підборка або комплектування. Якщо 32-сторінкова брошура надрукована по 8 сторінок на аркуші, то вона складатиметься з 4 зошитів. При тиражі 1000 екземплярів після фальцювання виходить 4 стопи по 1000 фальцьованих аркушів. Вони повинні бути роз'єднані і розміщені відповідно до завдання. Розміщення один за одним (для клейового скріплення) називається підборкою і виконується на спеці­альних аркушепідбиральних машинах. Вкладання зошитів одна в іншу (для шиття внакидку) здійснюється послідовно. Воно переважно вико­нується на вкладально-швейно-різальних агрегатах (ВШРА), які також виконують робочі операції по шиттю і тристоронньому обрізанню.

Клейове скріплення і шиття дротом. Корінець підібраних зошитів для клейового скріплення брошури спочатку фрезерується, щоб полегшити проникнення клею. Потім корінець повністю обробляється клеєм, переважно розплавленим, накладається обкладинка і приклеюється до корінця. Використовувана в цьому процесі машина клейового скріплення може об'єднуватися з аркушепідбиральною машиною і тристоронньою різальною машиною. У ВШРА вкладені один в одного зошити майбутньої брошури підводяться під дротошвейні голівки, які проколюють скоби і загинають їх.

Тристороннє обрізання. Аркуші сполученої таким чином брошури ще не розділені по фальцу. Оскільки вони на цій стадії не можуть бути розкриті, фальц треба обрізати. У своїй більшості брошури обрізаються з трьох сторін (верхнє поле, нижнє поле, лицьова сторона), що одночасно означає обріз брошури до остаточного формату. Вже в процесі підготовки замовлення на додрукарській стадії слід враховувати це обрі­зання і робити припуск, щоб не відбулося вирізування тексту. Для три­стороннього обрізання є спеціальні машини з трьома ножами. У сучасних підборочношвейних агрегатах і машинах для клейового (безшвейного) скріплення устаткування для тристороннього обрізання (тример) переважно вже вбудоване.