2.2. Способи розгортки оригіналу

В електронних пристроях для переробки зображень застосовуються три основні способи розгортки: оптико-механічний, елек­тронно-механічний та електронний. В поліграфії найбільш широко використовуються оптико-механічні розгортки, в яких відбуваються мех.­анічні переміщення елемента розгортки вздовж рядка (по осі х) і в напрямку кадру (по осі у). Суть оптико-механічного способу розгортки оригіналу найзручніше розглянути на прикладі циліндрової розгортки.

Циліндр оригіналотримач із закріпленим на ньому оригіналом обертається з постійною швидкістю. Один оберт циліндра відповідає часу розгортки одного рядка. Освітлення елементарної площадки оригіналу проводиться джерелом світла крізь конденсор. Об'єктив проектує освітлений елемент на площину польової діафрагми, яка формує роз­горнутий елемент. Крізь діафрагму відбитий від оригіналу світловий по­тік, який відповідає одному елементу розгортки, надходить у фото­електронний помножувач, що перетворює світловий потік в електричний сигнал.

За один оберт циліндра аналізується один рядок оригіналу. До початку наступного оберту циліндр з оригіналом на ньому або освітлювач з лампою за допомогою ходового гвинта переміщується вздовж твірної на ширину одного рядка. При цьому способі розгортки слід від елемента, що підлягає розгортці, на оригіналі має вигляд гвинтової лінії.

Лініатура синтезу та аналізу згідно з вимогами вибирається за до­помогою установки швидкостей переміщення аналізуючого і синтезуючого пристроїв.

2.3. Запис кольороподілених фотоформ

Цей запис здійснюється в дві невіддільні одна від одної операції: запис прихованого зображення та оброблення його в автоматах. В елек­тронних кольороподільниках можна записувати півтонові растрові фото­форми (негативи або діапозитиви).

Для запису фотоформ використовується записувальна голівка, в складі якої є модулятор світла, що перетворює електричні сигнали в світлові, а також оптична система, яка формує на поверхні фотоплівки світловий елемент відповідної форми та розмірів.

Газосвітна лампа за допомогою конденсора освітлює діафрагму, що формує растровий елемент. Зображення діафрагми при великому зменшенні та високій різкості проектується за допомогою дволінзового об'єктива на фотоплівку. Для регулювання освітленості об'єктив має Іри­сову діафрагму .

При раструванні з використанням контактних растрів фотоплівку під час закріплення її на формному циліндрі накривають контактним растром. Фотоплівка та растр закріплюються за допомогою вакууму.

У машинах, де джерелом світла є газова лампа, для растрування використовуються спеціальні растри зі зниженим інтервалом відтворюваної насиченості (0,7...0,9). Це пояснюється тим, що яскравість світла газової лампи є недостатньою для утворення растрових елементів у всьому інтервалі оптичної насиченості.

У машинах з лазерним джерелом світла растрування проводять за допомогою стандартних растрів. В електронних кольороподільниках як джерело світла застосовуються лазери двох типів: аргонні, що мають блакитно-зелене випромінювання (для несенсибілізованих плівок), і гелій-неонові, які створюють червоне випромінювання (для панхроматичних плівок).

Під час електронного растрування промінь лазера за допомогою напівпрозорих дзеркал розщеплюється на шість променів однакової яскравості. Кожний промінь проходить крізь свій акустооптичний модулятор, з виходу якого спрямовується на торці волокнистих світловодів. Другий кінець світловолокнистого кабеля підведено до записувальної фотоголівки, у якій торці волокнистих світловодів, витягнених у лінію, перпендикулярну до формного циліндра, проектуються об'єктивом на поверхні фотоплівки , утворюючи на ній шість записувальних субелементів. Модуляторами керують сигнали електронного пристрою.

Позитивним при електронному раструванні є можливість широкого регулювання форми растрових елементів залежно від оптичної насиченості, що дає змогу при запису растрових фотоформ збільшити чіткість зображення та здобути растрові елементи запрограмованих розмірів.

Виготовлення фотоформ для чорної фарби. Друкарські фарби не зовсім добре відтворюють ахроматичні кольори, особливо на темних ділянках зображення. Крім того, правильне визначення співвідношень трьох фарб, синтезуючих ахроматичні кольори, є важкою задачею.

Світлооптична система аналізуючого пристрою складається з джерела світла разом з джерелом живлення та оптичної системи. Освітлювач не може живитися від мережі змінного струму через нестабільність напруги в ній та недостатню теплову інерцію волоска розжарювання. Для живлення освітлювача використовується струм підвищеної частоти або синхронного, або камертонного (чи кварцового) генератора.

Завдання світлотехнічного розрахунку – знайти світловий потік, що надходить від аналізованого зображення на фотоперетворювач, і реакцію останнього.

Джерело світла в системі – лампа розжарювання з неперервним спектром випромінювання. Практично використовується лише частина світлового потоку цього джерела, що пройшла крізь прямокутну площину.