Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТПП_лекции.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.26 Mб
Скачать

Лекція №10 Керування швидкістю друкування

Основний зміст і мета лекції. Метою лекції є надання студентам основних понять і класифікації спеціальних видів друку в умовах сучасного поліграфічного виробництва. В лекції розглянута теорія фар­бового шару та проаналізовано основні можливості керування цим про­цесом.

Ключові поняття: cпеціальні види друку, спеціальна друкарська продукція, ірисовий друк, фототипія, ризографія.

Основні питання

  1. Що являє собою фарбовий шар?

  2. Як впливає швидкість друку на результат процесу друкування?

  3. Яким чином можна керувати процесом розриву фарбового шару?

10.1. Теорія розриву фарбового шару.

10.2. Вплив швидкості друку. На якість відбитка.

10.3. Керування процесом розриву фарбового шару.

10.1. Теорія розриву фарбового шару

Як відомо, в даний час існує декілька теорій адгезії, що вже саме по собі свідчить про велику складність даного питання. До друкарського процесу можуть бути застосовані поширені в даний час механічна, фізична і хімічна теорії адгезії. Згідно з механічною теорією фарба входить в капіляри задруковуваного матеріалу і заповнює нерівності. Заповнення фарбою капілярів перешкоджає розділенню фарби і паперу. Ця теорія може бути застосована при розгляді питання прилипання до пористих матеріалів, але вона неприйнятна при розгляді процесу друку на гладких поверхнях. У інших випадках ця теорія є неприйнятною і потрібне інше обґрунтування процесу. Це пояснюється різноманіттям явищ, що відбуваються при прилипанні. Проте невизначеність і іноді й суперечності, що зустрічаються при застосуванні різних теорій, значною мірою здаються неприйнятними. Дійсно, якщо розглядати процес друку на гладких, непористих матеріалах, то для прилипання фарби потрібно, щоб вона змочувала задруковуваний матеріал. Але якщо розглядати взаємодію рідини з пористим матеріалом, то капілярне підняття рідини можливе і тоді, коли рідина не змочує капіляр. В цьому випадку лише виходитиме негативний меніск. Це значить, що друкування на пористих матеріалах — паперу, тканини принципово можливе і тоді, коли фарба не змочує матеріал. У деяких випадках, наприклад, при друкуванні на металах, особливо якщо вони потім піддаються механічній обробці, адгезія фарбової плівки, що утворилася, повинна забезпечувати міцність фарбового покриття.

Не можна одержати один і той же характер ділення фарбового шару при різних швидкостях відриву відбитка від друкарської форми, тобто при друкуванні на плоских і ротаційних друкарських машинах.

10.2. Вплив швидкості друку на якість відбитка

Пониження в'язкості фарби при збільшенні швидкості друку широко використовується на практиці. Так, в'язкість фарби, що застосовується в плоских друкарських машинах, приблизно в 7–8 разів більше, ніж фарби, виготовленої для друку на ротаційних машинах. Проте, пониження в'язкості до необхідного стану не завжди можливе, оскільки при зменшенні в'язкості збільшується вірогідність роздавлювання фарбового шару при отриманні відбитка, що різко знижує якість друку. Крім того, пониження в'язкості фарби або розбавлення її знижує концентрацію пігменту і, як наслідок, знижує інтенсивність відтиснень.

При отриманні відтиснень відбувається розрив фарбового шару, що супроводжується утворенням ниток. Можливість утворення ниток і довжина їх залежить від в'язкості фарби.

Розрив фарбового шару, як правило, найбільш вірогідний у середині нитки, проте, наявність у фарбі сторонніх включень, бульбашок повітря, крупних твердих частинок і неоднорідних за розмірами частинок пігменту може привести до отримання випадкових результатів, коли розрив фарби може утворитися в будь-якому місці. Розрив такої нитки супроводжується відривом частинок фарби, які, потрапляючи в атмосферу, утворюють фарбовий пил.

Потрібно мати на увазі, що все сказане вище про переміщення фарби при розриві фарбового шару справедливе тільки в умовах ламінарної течії. Порушення ламiнарної течії і виникнення тур­булентності, тобто вихрового руху, приводить до утворення най­дрібніших бризок, які утворюють аерозоль.

Розпилення фарби приводить не тільки до забруднення повітря робочих приміщень і машин, але і до забруднення відбитків.