1. Взаємодія форм, фарби й паперу.

2. Загальне поняття про одержання відбитка.

3. Змочування й прилипання в процесі друкування.

9.1. Взаємодія форм фарби й паперу

Схематично можна уявити собі три варіанти взаємодії фарби і твердих поверхонь при її передачі:

1. відділяння фарби відбувається на межі розділу друкуючий елемент – фарба, тобто фарба повністю відстає від друкуючого елемента форми;

2. фарба відстає від паперу, тобто зовсім не переходить на неї;

3. частина фарби залишається на формі, а інша частина переходить па папір, тобто усередині фарбового шару відбувається руйнування.

Очевидно, перша і друга схеми не можуть знайти практичного застосування, оскільки при першому варіанті виявилося б неможливим накатати фарбу на друкарську форму, а при другому – фарба не може перейти на папір або на іншу поверхню, призначену для друку. Це значить, що в даному випадку міцність фарбового шару більша, ніж міц­ність прилипання фарби до поверхні паперу. У практиці друку іноді спостерігаються випадки, коли фарба, змочуючи папір, не переходить на неї. Звичайно це буває при друці на папері з поверхневим про­клеюванням.

Таким чином, з розглянутих трьох варіантів схеми передачі фарби залишається практично прийнятним тільки третій варіант, при якому спостерігається розділення або руйнування фарбового шару.

Перш ніж перейти до докладнішого вивчення питання про роз­ділення фарбового шару, необхідно з'ясувати дію молекулярних сил взаємного тяжіння фарби до форми і паперу або, інакше кажучи, дію сил прилипання фарби до форми і паперу, тобто сил тяжіння, що діють між різнорідними молекулами. Сили прилипання часто називають адгезійними силами.

На підставі сказаного можна припустити, що передача фарби з форми на папір стає можливою в тому випадку, якщо сили прилипання (адгезійні) перевершуватимуть міцність фарбового шару.

Для з'ясування цього питання і для того, щоб прийняти остаточне формулювання умов передачі фарби, нам необхідно детальніше роз­глянути природу сил, що цікавлять нас, і характер руйнування фарбового шару.

9.2. Загальне поняття про одержання відбитка

Розглянемо основні умови, необхідні для отримання відбитка, спочатку на прикладі високого друку. Очевидно, що для отримання відбитка необхідно, щоб фарба переходила на папір рівним шаром, не видавлюючись за межі друкуючих елементів, оскільки витискування фарби неминуче приведе до збільшення розмірів окремих елементів зображення на відбитку.

У сучасних друкарських машинах високого друку фарба на форму наноситься шляхом прокатування по ній валиків, покритих шаром фарби, яка потім з форми передається на папір.

Для здійснення процесу друку в загальному випадку необхідно виконати наступні умови:

1. щоб фарба змочувала валики і циліндри фарбового апарату друкарської машини, друкарську форму і той матеріал, на якому друкують;

2. щоб фарба прилипала до поверхні валиків, друкарської форми і паперу і щоб при передачі фарби відбувалося ділення її шару.

Проте, виконання цих двох умов недостатньо для отримання від­битків високої якості, оскільки фарба, передана з форми на папір, може перетягуватися і змазуватися. Отже, необхідне виконання третьої умови, тобто закріплення фарби на відбитках, що повністю виключає зма­зування її і перетягання.

Перераховані вище умови необхідні не тільки для високого, але і для всіх видів і способів друку. У офсетному друці до них слід ще додати змочування друкарською фарбою офсетної резини і пробільних еле­ментів форми – водою.