16. Що розрізняє узагальнено-особове і означено-особове односкладне речення?

а) граматична форма головних членів речення;

б) семантика речення;

в) морфемна будова головних членів речення;

г) лексичне значення головних членів речення.

17. Виберіть односкладне безособове речення.

а) Здавалося, у нього можна дивитися, як у дзеркало ( О. Панч).

б) Чесне діло роби сміло ( Нар. мудрість).

в) Тепер тут будували велику пристань (О. Гончар).

г) Для добрих друзів відчиняю дім (А. Малишко).

18. Знайдіть речення з однорідними підметами.

а) Класична література лишила нам великі заповіти: правдивість, відданість народові,

ідеали братерства і гуманізму (О. Гончар).

б) Тихі води Дніпрові я стрічав у дорозі, сині хмари, діброви, спілі ранки та грози

(А. Малишко).

в) Говорила моя бесідниця дрібно, швидко, тонким сопрано, перебиваючи себе раз

у раз (Леся Українка).

г) Під літнім широченним небокраєм мене стрічають друзі і знайомі( Л. Костенко).

19. Укажіть умову відокремлення означення в реченні.

Знесилений важкою роботою, Іван опустився на землю і вдивлявся на захід

( М. Івченко).

а) позиція по відношенню до означуваного слова.

б) ускладнення основного змісту причиновим значенням.

в) синтаксична несполучність з означуваним словом.

г) ступінь поширеності іншими членами речення.

20. Яке правило, що стосується відокремлення обставин, вираженої

дієприслівниковим зворотом, сформульовано неправильно?

а) Не відокремлюються деякі дієприслівникові звороти фразеологічного типу.

б) Не відокремлюється дієприслівниковий зворот, на початку якого стоїть

підсилювальна частка і.

в) Не відокремлюється дієприслівниковий зворот, що виступає в ролі однорідного

члена до іншого відокремленого члена.

г) Не відокремлюється дієприслівниковий зворот, що стоїть перед присудком.

21. Яке значення має відокремлений зворот у реченні?

У п’єсі Котляревського вперше вийшли на кін, замість лубочних поселян, живі народні типи (О. Гончар).

а) уточнення;

б) приєднання;

в) пояснення;

г) заміщення.

22. Укажіть, яке речення має однорідні додатки.

а) В наші дні українська книга, українське малярство, музика, блискуча виконавська

майстерність наших артистів і цілих ансамблів здобувають щодалі ширшу

популярність (О. Гончар).

б) Над Россю, Дніпром і Сулою в задумі шепочуть гаї (В. Симоненко).

в) Наша література спроможна творити значне, довговічне (О. Гончар).

г) Поряд з творами російських письменників том за томом постали на полиці книги

білорусів і казахів, узбеків і латишів… (О. Гончар).

23. У якому реченні вставне слово виражає оцінку вірогідності повідомлюваного?

а) Як без ночей нема світання, так без світань шляхи не ті, і якщо в муках є шукання, то, значить, муки ті святі! (А. Малишко).

б) І справді, інше слово часом дорого цінніше самої речі (В. Сухомлинський).

в) – Я розумію, що у вас робота, але, знаєте, замовлення державне, і я повинен його виконати вчасно (М. Ткач).

г) Зрештою, будь-який з літературних жанрів користується тією мірою поваги, на яку він заслуговує (О. Гончар).

24. Структура якого речення ускладнена відокремленою прикладкою?

а) Люд без мови – то глина безлика, без’язика отара овець (Н. Забіла).

б) І йшла вона врочиста і проста, його старенька вісімдесятирічна мати (І. Цюпа).

в) Остап – хлібороб справжній (А. Головко).

г) Учителю, стою перед тобою, малий, вчарований до німоти (Д. Павличко).

25. Визначте тип відношень між однорідними членами у реченні.

Не тільки-бо врочисті, а й тривожні мотиви зродить жнив’яна пора (М. Братан).

а) єднальні;

б) розділові;

в) приєднувальні;

г) градаційні.

26. У якому реченні з уточнюючими членами допущено пунктуаційну помилку?

а) Далеко, аж до самого небосхилу хвилювалися ниви на вітрі… (М. Коцюбинський).

б) Птахи спускалися зовсім низько, майже до самої землі (Г. Тютюнник).

в) Серце стискалося в передчутті чогось грізного, навіть трагічного (Ю. Мушкетик).

г) Край берега, у затишку, прив’язані човни (Л. Глібов).

27. Яке значення передають вставні слова і словосполучення дивна справа, нічого гріха таїти, на щастя?

а) указують на послідовність викладу;

б) указують на джерело повідомлення;

в) виражають вірогідність повідомлюваного;

г) виражають почуття мовця.

28. Структура якого речення ускладнена відокремленою прикладкою із сполучником як?

а) Чужих країв ніколи я не бачив, принад не знаю їхніх і окрас, та вірю серцем щирим і гарячим: нема землі такої, як у нас (В. Симоненко).

б) І знову степ як щедрий вулик, і сяє золото хлібів (Л. Рубан).

в) Як рибалка, я повинен бути людиною поважною і розсудливою (Ю.Збанацький).

г) Жайвір сіє проміння, як умілий сіяч, з-під крила (М. Сингаївський).

29. Як поділяють складні речення за засобом зв’язку?

а) на єднальні, розділові, протиставні;

б) на сурядні і безсполучникові;

в) на сполучникові і безсполучникові;

г) на підрядні і безсполучникові.

30. У якому рядку названо усі засоби зв’язку частин складного речення?

а) сполучники сурядності і підрядності, співвідношення форм присудків, інтонація;

б) сполучники, інтонація, співвідношення форм присудків;

в) сполучники і сполучні слова, порядок розташування, співвідносні слова;

г) сполучники, сполучні слова, видо-часові форми присудків, порядок розташування,

інтонація, співвідносні слова.

31. Серед наведених речень знайдіть складне.

а) Душа втомилася від грози і хоче свята (Г. Тарасюк).

б) Скоро вони [птахи] заворушаться, прокинуться і защебечуть (Г. Тарасюк).

в) Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать і, несучи вагу ту

страшную, буду пісню веселу співать (Леся Українка).

г) Все минеться з роками, доля сивою стане… (М. Ткач)

32. Складносурядне речення – це…

а) складне речення, що складається з двох рівнозначних частин;

б) складне речення, що утворюється з двох або й більше предикативних одиниць,

які об’єднані за принципом рівнозначності в єдине граматичне й інтонаційне ціле

сполучниками сурядності та іншими граматичними засобами; в) складне речення, що складається з двох предикативних одиниць, які об’єднані за

принципом рівнозначності в єдине граматичне й інтонаційне ціле сполучниками

сурядності й іншими граматичними засобами;

г) складне речення, що складається з двох частин, поєднаних сурядним зв’язком.