
- •4 1. Методичні основи планування проектів
- •4.2. Структуризація проекту
- •4.2.1. Сутність і функції структуризації проекту
- •4.2.2. Односпрямована структуризація — створення робочої структури проекту
- •4.2.3. Двоспрямована структуризація та кодування проекту
- •4.2.4. Трьохспрямована структура проекту
- •4.3. Види та методи планування
- •4.3.1. Сіткове планування проектів Загальна характеристика і види сіткових графіків
- •Графіки передування: порядок побудови і показники
- •Особливості стрілчастих графіків
- •4.3.2. Календарне планування проектів
- •4.4. Документальне планування проекту
- •4.4.1. Бізнес-план проекту
- •2010-2011 Рр. (для внутрішніх користувачів)
- •4.4.2. Тео проекту
ТЕМА 4. ПЛАНУВАННЯ ПРОЕКТУ
4 1. Методичні основи планування проектів.
4.2. Структуризація прооекту.
4.2.1. Сутність і функції структуризації проекту.
4.2.2. Односпрямована структуризація — створення робочої структури проекту.
4.2.3. Двоспрямована структуризація та кодування проекту.
4.2.4. Трьохспрямована структура проекту.
4.3. Види та методи планування.
4.3.1. Сіткове планування проектів.
4.3.2. Календарне планування проектів.
4.4. Документальне планування проекту.
4.4.1. Бізнес-план проекту.
4.4.2. ТЕО проекту.
4 1. Методичні основи планування проектів
Суть планування полягає у заданні цілей і способів їх досягнення на основі планування комплексу робіт, які повинні бути виконані в ході реалізації проекту. Діяльність з планування охоплює всі етапи ЖЦ проекту, починаючи з участі керівника проекту в процесі розробки його концепції, а продовжується при виборі стратегічних варіантів рішень по проекту, а також при розробці його деталей, і закінчується при завершенні проекту. Основні процеси планування можуть повторюватись декілька раз протягом всього ЖЦ проекту.
До основних процесів планування відносять:
планування змісту проекту та його документування;
визначення основних етапів реалізації проекту;
складання кошторису, оцінка вартості ресурсів;
формування списку конкретних робіт, що забезпечують досягнення цілей проекту;
формування послідовності робіт;
оцінка тривалості робіт, затрат праці та інших ресурсів на їх виконання;
планування ресурсного забезпечення, визначення списку робіт з врахуванням обмежень по ресурсах;
складання бюджету проекту;
документальне оформлення проекту.
Допоміжні процеси планування:
планування якості, визначення стандартів якості та шляхів їх досягнення;
організація планування (проектування);
підбір кадрів. Формування команди проекту;
планування комунікаційної мережі (системи);
визначення та оцінка ризиків по проекту;
планування поставок.
Визначення рівнів планування – це предмет планування і проводиться для кожного проекту з врахуванням специфіки. Масштабів, території, термінів тощо. Рівні планування і система планів повинні будуватись з використанням принципу зворотнього зв’язку. Рівні планування повинні відповідати рівням управління. Чим вищий рівень управління, тим узагальненіша інформація використовується для управління.
У методології управління проектами сформувалася система (види) планів, яка передбачає відповідні рівні управління.
1. Концептуальний план.
2. Стратегічний план.
3. Тактичний план (поточний, детальний чи оперативний).
Для кожного рівня управління розробляється відповідний план.
На концептуальному рівні визначаються цілі й завдання проекту; розглядаються альтернативні варіанти досягнення запланованих результатів з оцінкою негативних і позитивних аспектів кожного варіанта; визначаються концептуальні напрями реалізації проекту, включаючи описання предметної галузі, укрупненої структури робіт, їхніх взаємозв’язків і попередню оцінку тривалості, виконання проекту, його вартості та потреби в ресурсах.
Стратегічний план визначає основні етапи і віхи проекту. Основне призначення плану на цьому рівні — показати логічну схему реалізації проекту. В стратегічному плані визначаються зовнішнє і внутрішнє оточення проекту, цілі і завдання для проектної команди і забезпечується загальне бачення проекту.
На тактичному рівні:
поточний план — визначає терміни виконання комплексів робіт, потребу в ресурсах, окреслює певні ділянки робіт, за якість і вчасність виконання яких відповідають різні організації-виконавці (в розрізі року, кварталу, місяця);
оперативний план — деталізує завдання учасникам на місяць, тиждень, день за комплексами робіт.
Плани можуть бути також деталізовані за функціями управління — функціональні плани на кожен комплекс робіт або на комплекс робіт, які виконуються однією організацією.
Розрізняють також плани за ступенем охоплення робіт проекту:
головний, комплексний, зведений (на всі роботи проекту),
детальний (за організаціями-учасниками),
детальний (за видами робіт).
Основні кроки у плануванні проектів.
1. Встановити:
а) дати початку і кінця, бюджети, технічні результати. Це сприяє цілеспрямованості керівництва і мотивує виконавців;
б) внутрішні цілі — контрольні точки (milestones), тобто значні проміжні результати-події, вчасне виконання яких дасть змогу досягти загальної мети проекту;
в) відповідальних осіб або відділи, участь яких є запорукою успішного виконання проекту.
2. Розробити план, у якому визначити:
а) усі роботи за проектом (тобто кожний вид діяльності та його зміст);
б) робочу структуру проекту (WBS);
в) логічну послідовність робіт, у тому числі попередні й наступні, а також паралельні роботи.
3. Побудувати планову діаграму (сітковий графік).
4. Визначити тривалість робіт (календарний план, діаграма Гантта).
5. Визначити затрати і ресурси (трудові) за кожним видом робіт.
Ці етапи, доповнені елементами структуризації проекту, відображені на рис. 3.1.