6. Порядок розрахунку із споживачами

Як відомо, існують два способи розрахунку із споживачами: го­тівкою і у безготівковій формі через установи банків, останній з яких практично не має особливостей для застосування малими під­приємствами. А от розрахунки готівкою є найбільш поширеними у малому бізнесі і відрізняються деякими особливостями.

Указом про єдиний податок приватним підприємцям — плат­никам єдиного податку надано право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати (реєстратори розрахункових операцій, що іменуються (РРО)) для проведення розрахунків готівкою із споживачами.

Разом з тим, згідно п. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадсько­го харчування і послуг» від 06.01.2002 р. № 1776-Ш (далі — Закон про РРО) платники єдиного податку — приватні підприємці звіль­няються від обов’язку застосовувати РРО і вести книги обліку роз­рахункових операцій (КОРО) з продажу товарів, за винятком під­акцизних (окрім пива на розлив), і наданні послуг за умови ведення ними Книги обліку доходів і витрат.

Єдиноподатківцям — фізичним особам, що здійснюють роздрібну торгівлю продовольчими товарами, пивом в пляшках і жерстяних бан­ках, за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів можна працювати без застосування РРО, але з використанням Книги обліку розрахункових операцій (КОРО). Така можливість виходить з Перелі­ку окремих форм і умов проведення діяльності у сфері торгівлі, гро­мадського харчування і послуг, яким дозволено проводити розрахун­кові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок (РК) і книг обліку розрахунко­вих операцій (КОРО), затвердженого ухвалою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336, із змінами і доповненнями (далі — Перелік № 1336). Якщо підприємець — платник єдиного податку здійснює продаж інших під­акцизних товарів (тобто окрім пива на розлив і пива в пляшках і бля­шаних банках), він повинен застосовувати РРО.

Розглянемо деякі нюанси застосування податкового законодав­ства при торгівлі як підакцизними, так і непідакцизними товарами.

Торгівля пивом на розлив

Уточнимо, що означає пиво на розлив. Однозначно це реалізація пива з кегів, бочок і інших великих ємкостей. А чи вважається за продаж на розлив продаж пива в пляшках в кафе, барах, якщо пиво покупцеві подається в келиху?

До цих пір ніяких роз’яснень із цього приводу жодним відом­ством не надано.

Тому на сьогоднішній день підприємцям, які реалізують в своє­му торговому приміщенні пиво в пляшках, важливо правильно об­ґрунтувати те, що вони реалізують це пиво саме на розлив.

Так, однією з ознак реалізації пива на розлив є вказівка в меню вартості напою не за пляшку, а за одиницю об’єму (наприклад, за 0,5 л, за 0,3 л).

В одній торговій точці продається пиво на розлив, в іншій — алкогольні напої

В цьому випадку виникає питання: чи повинен платник єдиного податку застосовувати РРО тільки на другій торговій точці (де йде реалізація підакцизних товарів — алкогольних напоїв) або РРО треба застосовувати в обох торгових точках? Відповідь на це пи­тання для приватного підприємця невтішна. Застосовувати РРО по­трібно буде у всіх його торгових точках. Пояснюється це тим, що у разі, коли «спрощений» підприємець займається торгівлею іншими підакцизними товарами, ніж пиво, його ситуація не підпадає ні під ту, що звільняє від РРО ст. 9 Закону про РРО, ні під ст. 10 Закону про РРО (яка дозволяє використовувати тільки РК і КОРО). І зви­чайно, обов’язково застосовувати РРО потрібно буде за ситуації, коли пивом на розлив і алкогольними напоями (іншими підакциз­ними товарами) «спрощений» підприємець торгує на одній торго­вій точці.

Торгівля пляшковим, баночним пивом (не на розлив) уроздріб.

Якщо платник єдиного податку уроздріб торгує пивом в пляш­ках і/або баночним пивом і при цьому ніякими іншими підакциз­ними товарами не торгує, пільгою за ст. 9 Закону про РРО йому ко­ристуватися не належить, але він підпадає під дію ст.10 Закону про РРО. А це означає, що при розрахунках із споживачами він може не застосовувати РРО, але повинен застосовувати РК з КОРО. При цьому, якщо підприємець торгує уроздріб не тільки пляшковим (баночним) пивом, але і продовольчими товарами, то і в цьому ви­падку він може не застосовувати РРО, але повинен застосовувати РК з КОРО.

Якщо окрім продовольчих товарів, в торговій одиниці є непро­довольчі, то всі товари необхідно реалізовувати із застосуван­ням РРО.

А якщо непродовольчі товари реалізуються на окремій (від пива і продовольчих товарів) торговій точці, то в даному випадку прива­тний підприємець — єдиноподатківець в тій торговій точці, на якій здійснюється торгівля пивом і продовольчими товарами, може за­стосовувати РК і КОРО, а в торговій точці, в якій реалізовувати­муться непродовольчі товари, повинен застосовувати РРО.

Тепер розглянемо такий випадок. Приватний підприємець уроз­дріб торгує пивом (не на розлив) і продовольчими товарами. Окрім цього він здійснює торгівлю непродовольчими товарами, але через засоби пересувної торгової мережі. Тобто здійснює таку діяльність, яка також вказана в Переліку № 1336. В цьому випадку підпри­ємець може непродовольчі товари також продавати із застосуван­ням РК і КОРО.