Система оцінювання знань студентів заочної форми навчання

Поточний контроль знань студентів проводиться у формі усних опитувань на семінарах, перевірки виконання модульних контрольних, завдань для самостійної роботи, підготовки рефератів.

Відповіді на семінарі. За правильну відповідь під час усного опитування на семінарі студент може одержати 5 балів.

Підготовка реферату. За підготовку реферату студент отримує максимальну оцінку 20 балів. Реферат оцінюється за наступними критеріями:

• Оформлення – максимальна оцінка 4 бали

• Зміст (повнота, послідовність розкриття теми) – максимальна оцінка 6 балів

• Самостійність (наявність самостійних висновків, аналізу використаного матеріалу) – максимальна оцінка 4 бали

• Презентація та захист (відповіді на питання) – максимальна оцінка 6 балів

Модульні контрольні роботи. Протягом семестру студенти складають дві модульні контрольні роботи. Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає 20 балів (за дві модульні контрольні роботи – 40 балів)

Підсумковий контроль знань студентів. В кінці семестру студенти складають письмовий залік. Максимальна оцінка за залікову роботу – 40 балів. Умовою доступу студента до підсумкового семестрового контролю є зарахування двох модулів з дисципліни.

Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни згідно з Методикою переведення показників успішності знань студентів у систему оцінювання за шкалою ECTS конвертується в підсумкову оцінку за шкалою ECTS (див. табл.7)

Таблиця 1.

Переведення показників успішності знань студентів у систему оцінювання за шкалою ECTS

Кількість балів, набраних протягом семестру	Оцінка за шкалою ЕСТS	Визначення за національною шкалою
		Екзамен	Залік
90-100	А	відмінно	зараховано
80-89	В	добре
70-79	С	добре
60-69	D	задовільно
50-59	Е	задовільно
1-49	F	незадовільно	не зараховано

Зміст лекційних занять

МОДУЛЬ 1. СОЦІОЛОГІЯ МІСТА ЯК НАУКА

Тема 1. Місто як об’єкт наукового пізнання. Особливості соціологічного аналізу міста.

Місто як основна форма розселення в сучасному суспільстві. Місто як об’єкт наукового аналізу. Особливості сучасної урбаністики: фундаментальні проблеми наукових досліджень міста, багатоаспектність та дискусійний характер публікацій.

Головні предметні області вивчення міста в сучасній науці: територіально-поселенський, економічний, містобудівний, психологічний, історичний, семіотичний, філософсько-методологічний.

Головні підходи до визначення поняття “місто” в сучасній науці: територіально-демографічний або статистичний, архітектурно-містобудівний, політико-адміністративний, економічний, соціокультурний та соціоструктурний.

Критерії типологізації міст: за числом населення (малі, середні, великі тощо), за юридичним статусом (столиця, обласний центр тощо), за кількістю функцій (монофункціональні, поліфункціональні), за функціями (промислові, транспортні, курортні, адміністративні, освітянські, наукові тощо), за часом виникнення (старі та нові міста), за історичним типом (доіндустріальні, індустріальні, постіндустріальні) тощо.

Головні функції міста: територіальна інтеграція людей, управління соціальними процесами на прилеглій території, функція захисту, виробнича функція, функція інтеграції та комунікації тощо.

Необхідність міждисциплінарного синтезу у вивченні міста. Поняття урбанології.

Особливості соціологічного аналізу міста: головні підходи. Поняття міста як сукупності соціального та фізичного простору.

Цілі, завдання, предмет, організаційні основи вивчення навчальної дисципліни.