
- •3. Методичні вказівки до виконання курсової роботи «розрахунок балансів доменної плавки» Позначки, що використовуються
- •Розрахунок витрати коксу
- •3.2 Розрахунок шихти
- •3.2.5. Таблиця витрат шихтових матеріалів на 100 кг чавуну
- •3.3 Розрахунок складу шлаку
- •3.3.1 Розрахунок кількості сірки у шлаку
- •3.3.9 Перевірка основності шлаку
- •3.4 Розрахунок кількості дуття
- •3.4.1 Розрахунок вуглецю коксу, що згоряє на фурмах
- •3.4.2 Розрахунок потрібної витрати дуття
- •3.5 Розрахунок кількості та складу колошникового газу
- •3.5.1 Розрахунок кількості водню у колошниковому газі
- •3.5.2 Розрахунок кількості со2 у колошниковому газі
- •3.5.3 Розрахунок кількості со у колошниковому газі
- •3.5.4 Розрахунок кількості азоту у колошниковому газі
- •3.5.5 Кількість та склад колошникового газу
- •3.7 Загальний тепловий баланс доменної плавки
- •3.7.1 Прихід теплоти
- •3.7.2 Витрата теплоти
- •3.7.3 Підсумкова таблиця теплового балансу
- •3.7.4 Коефіцієнт корисної дії теплоти
- •Д. 2 оформлення курсової роботи
- •Національна металургійна академія україни
3. Методичні вказівки до виконання курсової роботи «розрахунок балансів доменної плавки» Позначки, що використовуються
К– витрата коксу на 100 кг чавуну, кг;
А – витрата агломерату на 100 кг чавуну, кг;
О – витрата обкотишів на 100 кг чавуну, кг;
–
витрата
марганцевої руди на 100 кг чавуну, кг;
–
вміст
відповідних елементів у чавуні, %;
–
ступінь
прямого відновлення заліза, частки
одиниці;
–
витрата
природного газу на 100 кг чавуну, нм3;
та
інш. – вміст відповідних
компонентів у
природному газі, %;
–
вміст у
коксі золи, сірки, летких речовин,
нелеткого вугле-цю та вологи, %;
–
вміст
відповідних компонентів у органічній
масі коксу, %;
–
вміст
відповідних газів у летких речовинах
коксу, %;
та
інш. – вміст відповідних речовин у золі
коксу, %;
- кількість
вуглецю коксу, що згоряє біля фурм,
кг/100 кг чавуну;
та
інш. –вміст відповідних речовин в
агломераті, %;
та
інш. – вміст відповідних речовин в
обкотишах, %;
та
інш. – вміст відповідних речовин у
марганцевій руді, %;
– вологість
марганцевої руди, %;
шл
– основність шлаку, частки одиниці;
- винесення
з печі у вигляді пилу коксу, агломерату,
обкотишів та
марганцевої руди, %;
– вміст
відповідних компонентів у колошниковому
газі, %;
–
витрата
дуття, нм3/100
кг чавуну;
–
вихід
колошникового газу, нм3/100
кг чавуну;
–
об`єми
відповідних компонентів колошникового
газу, нм3/100
кг чавуну;
– корисний
об`єм доменної печі, м3;
–добова
продуктивність печі, тис. т/добу;
–
вміст
кисню в дутті, %;
–
вміст
кисню в сухому дутті, %;
–
температура
дуття, С;
–
вологість
дуття, %.
Розрахунок витрати коксу
Розрахунок ведеться на 100 кг чавуну з допомогою формули А. Д. Готліба для умов виплавлення переробного чавуну на самоплавкій шихті (без використання сирого вапняку) та при наступних припущеннях: вихід шлаку - 40 кг на 100 кг чавуну; вміст фосфору в чавуні - 0.08 %.
К
= [
]:
.
У цій формулі великий дріб являє собою тепловий баланс нижнього ступеня теплообміну в доменній печі, вирішений відносно вуглецю коксу, що згоряє біля фурм. Обчислення означеного дробу дозволяє визначити, скільки вуглецю коксу потрібно спалити на фурмах для покриття теплопотреби нижнього ступеня теплообміну при виплавленні 100 кг чавуну. Чисельник дробу - це сама величина теплопотреби; знаменник – це та частина теплоти згоряння в горні доменної печі 1кг вуглецю коксу, яка використовується у нижньому ступені теплообміну.
Інші доданки, що розміщуються у квадратних дужках, – це витрати вуглецю коксу на навуглецювання чавуну, а також на пряме відновлення заліза та домішок чавуну, за винятком вуглецю, що вноситься природним газом.
Обчисленню
потрібної витрати коксу повинні
передувати розрахунки значень
(ступеню розвитку прямого відновлення
заліза), а також
(вмісту вуглецю в чавуні) та
(вмісту заліза у чавуні).
=0.55
0.0214
,
де: 0.55 – значення , що приймається для умов плавки без вдування в доменну піч природного газу;
0.0214 - коефіцієнт впливу витрат природного газу на , обчислений з припущення, що 40% водню природного газу бере участь в реакціях непрямого відновлення заліза з FeO.
%.
Ця формула по суті є рівнянням множинної регресії, отриманим на достатньо представницькій вибірці даних про склад переробного чавуну, що виплавляється у доменних печах.
%.
У наведеній формулі доданок 0.1 – це приблизний сумарний вміст фосфору і сірки в чавуні (у відсотках).