- •Технічний опис
- •Призначення.
- •Структурна схема.
- •Структурна схема ткс-п
- •Структурна схема ткс-п2
- •Електрокінетична схема взаємодії основних елементів
- •Робота системи в різних режимах Режим гіропівкомпаса(гпк)
- •Режим магнітної корекції (мк)
- •Режим астрокорекції (ак)
- •Режим курсозадатчика
- •Кінематика агрегатів системи Корегуючий механізм км-5
- •Покажчик штурмана уш-3
- •Контрольний укажчик штурмана куш-1
- •Блок пеленгів бп-5
- •Блок гіромагнітного курса бгмк-2
- •Основні відмінності електрокінематичних схем курсових систем типа ткс і кс
- •Електрична схема
- •Режим гіронапівкомпаса
- •Режим корекції гіроагрегатів
- •Режим магнітної корекції
- •Режим астрокорекції (ак)
- •Режим курсозадатчика
- •Режим широтної корекції
- •Основні технічні дані
- •Укажчик штурмана уш-3 Призначення та принцип роботи
- •Конструкція
- •Основні технічні дані
- •Контрольний покажчик штурмана куш-1 Призначення та принцип дії
- •Конструкція
- •Основні технічні дані
- •Пульт управління пу-11 Призначення та принцип дії
- •Конструкція
- •Основні технічні дані
- •Розподільний блок рб-2 Призначення та принцип дії
- •Основні технічні дані
- •Блок пеленгів бп-5 Призначення та принцип дії
- •Основні технічні дані
- •Задатчик курса зк-4 Призначення та принцип дії
- •Основні технічні дані
- •Блок живлення бп Призначення та принцип дії
- •Основні технічні дані
- •Індукційний датчик ід-3
- •Корегуючий механізм км5
- •Гіроагрегат га-3
- •Покажчики штурману уш-3 і куш-1
- •Зв’язок з гіровертикаллю
- •Зв’язок з вимірювачем кута зносу
- •Зв’язок з навігаційним обчислювачем
- •Зв'язок з системою напівавтоматичного і автоматичного управління рухом літака по курсу
- •Виконання девиаційних робіт
- •Основні поняття
Режим астрокорекції (ак)
Корекція гіроагрегатів по астрокомпасу (астрокорекція) здійснюється по курсу, визначений по світловому випромінюванню світил дистанційними астрокомпасами. До астрокомпасі віднесли і системи, які визначають курс по радіовипромінюванню небесних світил.
Курсова система ТКС має два канали зв’язку з астрокомпасами: один канал по корекції курсового сельсина гіроагрегатів, другий (в комплектації ТКС-П) для безпосереднього показу астрокурсу на покажчик КУШ-1, минаючи опосередкований пристрій гіроагрегату (стрілка «1» покажчика КУШ-1 при установці його перемикача в положення «АК»).
Розглянемо ланцюг корекції курсового сельсина. В принципі вона аналогічна системі корекції курсового сельсина-приймачу, який є датчиком сигналу магнітного курсу, використовуючи подібний сельсин-приймач, встановлений в астрокомпасі.
Статор цього сельсина приєднується до 3,8,9-му штиркам роз’єму задатчика курсу ЗК-4 (чи до роз’єму Ш9 блоку РБ-2 в ТКС-П2), а сигнал з ротора цього сельсина подається на 7-й штирьок цього роз’єму (другий роз’єм ротора заземлений). При включенні перемикача В2 пульту управління в положення «АК» цей сигнал через контактне реле Р8 блоку РБ-2 подається на «точний» вхід підсилювачу УШК основного і контрольного гіроагрегату. При цьому аналогічним чином описані й вище системі магнітної корекції, курсовий сельсин проводить в узгоджене положення з астрокурсом.
Так працює систе6ма в режимі астрокорекції, якщо в якості астродатчика використовують пристрій з виходом на одно канальний сельсин-приймач, працюючий в трансформаторному режимі. Точність передачі значення курсу з астрокомпасу майже в цілому визначає похибку сельсивної передачі, яка при застосуванні в курсових пристроях плоских сельсинів складають 15-30 кутових хвилин.
Зв’язок курсової системи з астрокомпасами підвищеної точності здійснюється по двоканальній сельсивної передачі, має «точний» «грубий» канали, які створюються відповідною парою «точних» і парою «грубих» се6льсинів. Статорні кінці сельсин-приймачів , встановлених на курсовій вісі астрокомпасу, з’єднаних до 1,2,3,4,5-му штиркам десятиштирькового роз’єму задатчика курсу ЗК-4 ( до !,2,3-му приєднуються кінці «грубого» сельсина, до 3,4,5-му – кінці «точного» сельсина). Для ТКС-П2 аналогічно з’єднаний до роз’єму Ш9 блоку РБ-2.
Роторні кінці, з яких знімається сигнал розузгодження, приєднуються для «точного» каналу до 7-ого штирка, для «грубого» каналу до 6-ого штирка цих роз’ємів (загальний кінець роторів заземляється). При цьому зв’язок гіроагрегатів з сельсином астрокомпасу будується дещо інакше, чи у випадку магнітної чи астрокорекції, здійснюється тільки по «грубому» каналу. Перша різниця складається в тому, що «грубо-точний» сельсин-приймач астрокомпасу через нормально-замкнуті контакти реле Р9 блоку реле підключається до «грубо-точному» сельсину датчика основного гіроагрегату, і тільки у випадку астрокорекції контрольного гіроагрегату включається реле Р9 і астрокомпас отримує курс з контрольного гіроагрегату (при цьому В2 на пульті управління стоїть у положенні «АК», а В4 – в положенні «Контр.»).
Дана обставина викликана специфікою роботи астрокомпасів, які для початкової орієнтації і роботи в режимі пам’яті використовуючи робочий курс, який видається курсовою системою, тобто курс основного гіроагрегату.
Друга різниця в тому, що реле Р8 блока реле в режимі АК здійснює комутацію роторних кінців таким чином, що сигнал неузгодження «точного» каналу подається на «точний» вхід підсилювача основного і контрольного гіроагрегату (22-й штирок), а сигнал неузгодження «грубого» каналу на грубий вхід підсилювача (21-й штирок) азимутальної корекції гіроагрегату типа УШК.
При цьому утворюється замкнута слідкуюча система корекції курсового сельсина з дистанційної передачі курсового кута на «точно-грубих» сельсинах, працюючих в трансформаторному режимі. Її принципова схема наведена на рис.20а. Зовнішні з’єднання схеми дистанційної передачі здійснюється п’яти проводами. Три проводи використовуються для «грубої» передачі ітри для «точної» передачі кута. Один провід є загальним для обох передач.
Як правило, загальну точку сельсинних кінців роблять в середині приладу (гіроагрегат чи астрокомпас).
На рис.20,б запропонований якісний графік управляючих сигналів по «точному» (uт) і «грубому» (uг) каналам дистанційної передачі при неузгодження роторів приймачів «грубого» і «точного» сельсинів (жорстко зв’язаних між собою).
На рис.20,б в більш розгорнутому масштабі показані сигнали при малому (до 20°) куті неузгодження положення роторів приймачів відносно роторів датчиків.
При розгляданні цих графіків необхідно пам’ятати, що сигнали неузгодження змінного струму і полярність зображених сигналів умовно означає їх фазу.
Якісна сторона роботи «грубо-точної» передачі складається в наступному. Статори «точного» каналу приймача і датчика мають по дві обмотки кожний1 і виконаний однаково, але так, що відмінності трьох обмоток статорів «грубого» каналу, розташованих під геометричним кутом 120° один від одного і в сумі заповнених повні 360 геометричних градусів, вони розташовані з геометричним зрушенням під кутом 90°, заповняючи 40 геометричних градусів. Таким чином, на 360° обмотка статора «точного» каналу має 18 полюсів (замість двох полюсів у «грубого»каналу).
При однаковій технології виготовлення сельсинів «грубого» і «точного» каналів вдається підвищити точність дистанційної передачі тільки за рахунок того, що електричний процес, який в «грубому» сельсині відбувається на геометричному просторі 360°, «точному» сельсині відбувається на геометричному просторі 40°. (Використовуючи термінологію електричних машин, це якісне положення можна з формувати наступним чином. Якщо в «грубому» каналі 360 електричних градусів відповідно просторовому куту 360°, то в точному каналі 360 електричних градусів відповідає просторовому куту 40°).
Унаслідок цього при повороті одного з роторів дистанційної передачі на кут 360° вектор робочого потоку «точного» сельсина здійснює дев’ять оборотів, в той час як вектор потоку «грубого» сельсина здійснює один повний оберт.
Цим і здійснюється електрична редукція в описаній «точно-грубій» сельсин ній дистанційній передачі на відміну від застосованих (для підвищення точності дистанційних передач кута) механічних редукції.
Кутова похибка сельсина, яка проходить по «грубому» каналі на 1°, в «точному» каналі приходить на 1/9 градуса, чим і досягається , відповідно, підвищена точність дистанційної передачі.
Треба також відмітити, що через більше числа полюсів якість сигналу «точної» передачі підвищує також внаслідок меншої величини впливу нерівномірності повітряного зазору сельсина, меншого повітряного розсіювання робочого потоку сельсина (менше лобової частини обмоток) і тобто.
Таким чином, для отримання точності в передачі кута на 360° необхідно використовувати обидва канали. При цьому на малих кутах неузгодження (до 2-3°) треба використовувати сигнал неузгодження тільки «точного» каналу, при великих сигналах «грубого» каналу.
На рис.20, г показані амплітудні характеристики цього підсилювача в режим корекції по «грубо-точному» каналу.
При кутах неузгодження до 3° підсилюється тільки сигнал неузгодження по точному каналу в цей час не пропускається на вихід, і двигун ІЕ-1М слідкуючої системи опрацьовує статор курсової системи тільки по «точному» сигналу. При неузгодженні системи більш 3° вхід «грубого» каналу відкривається і вихідний сигнал визначається в основному «грубого» каналу (параметри ланцюгів підсилення підібрані так,що сигнал неузгодження по «точному» каналу при цьому майже не впливає на вихідну напругу).
Режим виставки курсу перед польотом. Для початкової виставки гіроагрегатів системи на Землі перед в зльотом (по відомому значенні курсу літака) в комплектації ТКС-П використовують задатчик курсу ЗК-4 і систему «точно-грубої» корекції гіроагрегатів. Установки тумблери задатчика курсу в положення «ЗК» підключають через нормально-замкнуті контакти реле Р1-Р6 цього приладу в канал астрокорекції сельсин-приймач заданого курсу. При цьому включається освітлення шкали приладу, сигналізуючи про те, що включений канал наземної виставки і відключений астрокоректор. Потім система працює аналогічно режиму корекції по «точно-грубому» каналу від астрокомпасу.
5у випадку якщо значення курсу літака перед зльотом точно не відомо, то виставка здійснюється, користуючись каналом магнітної і астрокорекції.
Треба зазначити, що при установці на борт пеленгатора чи пристрой для визначення курсу літака на землі, ЗК-4 виконує функції на ряду з контрольно-перевірочною апаратурою УПП-ТКС-П бортового приладу перед польотного контролю курсової системи. В цьому випадку (при наявності універсального виставочного пристрою) ЗК-4 може бути розміщений поза полем прямого обзору штурмана. В комплектації ТКС-П2 початкова виставка здійснюється, використовуючи режим корекції системи: МК, АК чи курсозадатчика.
