Покажчики штурману уш-3 і куш-1

Покажчики штурману УШ-3 іКУШ-1 встановлюються поряд один з одним на амортизаційній приладній дошці, призначеній для того , щоб вібраційні та ударні перевантаження не перевищували величини, які допускаються по технічним умовам. Місце установки приладу повинно бути зручним для перегляду показів і для виробництва штурманом необхідних контрольно-перевірочних робіт і операцій.

Габаритні розміри та інші дані, необхідні для розміщення і кріплення приладів на приладні дошці, наведені для покажчика УШ-3 на рис. 95 і для покажчика КУШ-1 на рис.96.

Прилади закріплюються до приладної дошки трьома гвинтами М6, загвинчують в самоконтролюючій гайці, передбачені для фланцю корпусу приладу. Прилади обладнані вбудованим червоним світлом. На передній лицьовій частині приладу маємо доступ до чотирьох патронів з лампами червоного світла СМК-37. якщо яка не-будь лампа перегорить, патрон з перегорівшою лампою легко знімається і проводиться заміна. У приладів УШ-3с і КУШ-1с, розрахованих під ультрафіолетове освітлення, елементи вбудованого освітлення червоним світлом на лицьовій стороні відсутні.

Електричне приєднання покажчика штурману УШ-3 до курсової системи на літаку здійснюється джгутом довжину 500мм, які закінчується двома штепсельними роз’ємами: 24-штирьковим 2РМ27БП24Г1В1 і 10-штирьковим 2РТ22БПН10Г1В1.

20-штирьковий ШР служить для приєднання приладу до курсової системи відповідно до схеми кабельних з’єднань системи, наведена на рис. 102, 10-штирьковий ШР служить для підключення покажчика до астрокомпасу, а також для приєднання до нього споживачів магнітного курсу.

Зв’язок з гіровертикаллю

Зв’язок з гіровертикаллю відбувається лише при подачі на штирьок 17 роз’єму «Споживачі» блоку РБ-2 напруги +27в, по якому перемикається стабілізація додаткової рами гіроагрегатів в горизонті з електричного аретира РБ-2 на гіровертикаль. Напруга +27в необхідно подавати від окремого тумблера, передбаченого і літаковій схемі і включеного в ланцюг напруги +27в при несправності гіровертикалі. Необхідно передбачити на літаковій панелі написи до тумблеру: «Арр. ТКС» і два положення «Арр.»; «ЦГВ».

Крім того необхідно враховувати вимоги, викладені в розділі «Принцип дії» опису електричної схеми системи стабілізації гіроагрегатів по крену.

Зв’язок з вимірювачем кута зносу

Зв’язок здійснюється сельсинною трьох провідною дистанційною передачею. Сельсин-датчик кута зносу можна живити від 2-3 фаз від трифазного джерела живлення 36в 400гц. Обмотка, яка живиться збурюється кінці 16, 17 покажчика УШ-3 живляться від 1 і 3 фази цього джерела.

Зв’язок з навігаційним обчислювачем

Зв’язок з навігаційним бортовим обчислювачем здійснюється по декільком каналам.

1. Канал сигналу курсу видається в навігаційному обчислювачі, здійснюється дистанційною передачею на «точно-грубих» сельсинах типа 913.

2. Канал автоматичного вводу широтної правки в ТКС-П здійснюється по сигналам , які формуються в НВ по схемі, наведена на рис. 104. движок потенціометра R4, які встановлені обчислювачі НВ, управляються по закону синуса широти місця. Потенціометр R1, встановлений на ТКС-П, служить для введення в гіроагрегат правки на постійний розбаланс гіроскопа. Обидва потенціометра створюють міст опорів, які живляться від стабілізатора постійного струму, встановленого в ТКС-П і видає напругу 26,8в. напруга розбалансу моста служить управляючим сигналом системи широтної корекції гіроагрегатів ТКС-П. Резистори R3 і R2 2000ом±20% служать для регулювання системи широтної корекції про стиковці. Опори потенціометрів, які встановлені на навігаційному обчислювачі, 10000ом±5%.

3. Навігаційний обчислювач є також датчиком сигналу заданого шляхового кута, виданого в ТКС-П за допомогою сельсивної дистанційної передачі. Сельсин-датчик, встановлений в НВ, повинен живитися від ІІ-ІІІ фази трифазного джерела 36в 400гц, який живить ТКС-П.