Режим курсозадатчика

При натисканні на перемикач В3 пульту управління («Задат.курса») в право чи в ліво включається реле Р4 (чи Р2) блоку реле, яке підключає напругу (тої чи другої фази), зняте з трансфораторуТр1, на вхід ланцюга корекції системи по «точному» каналу. При цьому через контакти реле Р2 і Р3 напруга +27в поступає на реле азимутальної корекції підсилювача УШК і електромагніт ЕМ-1 основного і контрольного гіроагрегату.

Напруга яка задається з трансформатора Тр1 через підсилювач УШК заставляє двигун ІЕ-1М і редуктор азимутальної корекції з включеним електромагнітом розвертати статор курсового сельсина гіроагрегату по годинниковій чи проти годинникової стрілці.

Натискання на перемикач В3 треба проводити до упору. По показу покажчика слідкують за значенням курсу і по досягненню необхідного його значення перемикач В3 відпускають, він встановлюється в нейтральне положення. Гіроскоп продовжує працювати в режимі ГПК. Реле Р1 на пульті управління служить для блокування: воно робить неможливим роботу курсозадатчика, якщо перемикач В2 встановлений в положення «МК» чи «АК».

Режим широтної корекції

Курсовому гіроскопу, який встановлений на поверхні Землі і вільному від дії збурених моментів, властивий «який здається» ухід вісі, викликаний наявністю обертання Землі. Такий гіроскоп буде реєструвати вертикальну складову кутової швидкості обертання Землі (див. рис. 13) і визивається «який здається» ухід вісі гіроскопа, визначається формулою

де - ухід курсового гіроскопа;

- час роботи гіроскопи;

- широта місця;

- кутова швидкість обертання;

- вертикальна складова кутової швидкості обертання Землі;

р ис.39. Електрична схема ємнісного датчика.

С1 – ємнісний датчик; Тр – опорний трансформатор; R_вих – вихідний опір ємнісного датчика; u_с – сигнал розузгодження.

Для компенсації уходів гіроскопа від обертання Землі любій широті і курсовій системі застосовується широтна корекція. Широтна корекція вводиться безпосередньо в гіроагрегат ГА-3 по сигналам широтної корекції з пульта управління ПУ-11 вручну чи автоматично від спеціально обчислювача.

Схема формування сигнал широтної корекції з пульта управління вручну приведена на рис.15 докладно описана в розділі «Принцип дії».

Схема автоматичної широтної корекції гіроагрегата ГА-3 по сигналам навігаційного обчислювача приведена на рис.15.

Вузол азимутальної корекції спільно з підсилювачем УШК, наряду з широтною корекцією, виконуються ще ряд функцій:

• забезпечує вручну чи автоматично необхідну широтну корекцію в залежності від широти місця польоту;

• здійснює корекцію в азимуті гіроскопа ГА-3 по «грубому» каналу від колекційного механізму ФКМ-5 з точністю 30´ і зі швидкістю не менш 40´/хв.;

• здійснити швидке початкове узгодження сельсина гіроагрегата зі швидкістю не менш 2°/сек, що досягається зміною передаточного відношення редуктора, яке здійснюється за допомогою електромагніта;

• здійснити корекцію курсового сельсина по «точно-грубому» каналі від астрокоректора чи іншого датчика курса;

• забезпечує примусове ручне управління курсом при допомозі курсозадатчика з пульта управління ПУ-11.

Дистанційний зв’язок гіроагрегата ГА-3 з корекційним механізмом КМ-5 з укажчиками штурмана УШ-3 і КУШ-1 і споживачами сигналів курса здійснюється за допомогою сельсин-датчика «грубого» каналу двоканального сельсин-датчика типа 913А 1-го класу, який встановлений на азимутальній осі гіроскопа і є датчиком курсового сигналу.

Двоканальна сельсина передача складається з «грубого» і «точного» каналу. «Грубий» грубий канал сельсина (573А) має похибку в дистанційній передачі не більш має похибку в дистанційній передачі не більш 30´і може одночасно обслуговувати сім споживачів.

Спільна робота «грубо-точного» каналу дає можливість підвищити точність дистанційній передачі до 8´. По «точному» каналу допускається одночасного підключення не більш трьох споживачів.

Принцип роботи двоканальної сельсивної передачі оснований на застосуванні багатополюсного сельсина в якому кутові похибки дистанційної передачі знижуються приблизно в р раз по відношенню до двополюсного сельсина, де р – кількість пар полюсів багатополюсного сельсина.

Прискорене узгодження системи здійснюється при натисканні кнопки узгодження, яка встановлюється на пульті управління ПУ-11. При цьому спрацьовує електромагнітна муфта, яка переміщає рухливе зубчате колесо в нове положення, при якому передаточне число редуктора дорівнює ί=18000, а швидкість узгодження стає рівним не менш 2°/сек. Фотоелементи з лампочкою служать для контролю швидкості широтної корекції при повірці та регулюванні приладу в лабораторії чи літаку.

Для усунення кренових помилок приладу гіроскопічний вузол разом з додатковою рамкою 11(див. рис. 33) (підвісним корпусом) підвішується на вісі за допомогою шарикопідшипників. В цій же вісі встановлюється плоский сельсин-приймач (32, 33) типа 573В. сельсин-приймач 3 і 4 (див. рис. 10) електрично-зв’язаний з сельсином-датчиком 5 і 6 центральної гіровертикалі. При кренах літака з сельсин-приймача з гіроагрегата знімається сигнал неузгодження, пропорційний кут крену, який після підсилення в підсилювачі УВР (7) надходить на управляючу обмотку 11двигуна 9 (ДИД-0,6ТА) редуктора крену 12. Останній опрацьовує додаткову рамку 2 з гіроскопічним вузлом 1 на кут крену літака, приводячи його знов в вертикальне положення. Редуктор крену має передаточне число ί=900, що відповідає швидкості обробки даних не менш 30°/сек.

В приладі передбачено пружинні упори, які обмежують в межах 56°- 60° і сигналізує за допомогою мікрохвильових моментів досягнення опорів додатковою рамкою. Сигнали при те, що рамка лягла на упори, які видають безпосередньо на пульт управління засвічується спеціальні лампочки. Схема роботи цієї сигналізації наведена на рис.41.

В гіроагрегаті передбачена також контактна система, яка забезпечує появу сигналу «±27В» при завалі головної вісі гідровузла в карданній рамі («сигналізація по завалу»). Схема роботи цієї сигналізації наведена на рис.42.Сиг8нальна система складається з рухливих контактів, розташованих на гідровузлі 1, нерухомого контактного кільця 5, розташованого на підвісі корпуса, і проміжного реле 6.

Вільний хід гідровузла в карданній рамі складається 40°-45°. Якщо при відносному розвороті гіровузла повертається в рамі на цю величину, контактна система видає в схему ТКС напруги ±27В на лампу сигналізації.

Для стабілізації температури всередині приладу, що необхідно для забезпечення його високої точності в режимі гіронапівкомпаса негативних температурах зовнішнього середовища, в гіроагрегатів ГА-3 встановлений обігрів. Електрична схема обігріву забезпечує підтримку позитивної температури всередині приладу, який встановлений у середовищі з температурою -60°С, на рівні 10-25°С. включити обігрів при зовнішній температурі нижче нуля рекомендується 20-30 хв. до вмикання живлення системи ТКС.

Для запобігання гіроагрегата від вібраційних та ударних перевантажень, які виникають на літаку, служить амортизаційний пристрій, розташований між корпусом приладу і основним приладом. Корпус приладу за допомогою чотирьох демпферних амортизаторів типа АД встановлених на штампованому дюральовій основі. На цій же основі закріплений ряд бокових амортизаторів, призначених для сприйняття бокових навантажень при посадці літака.

Прилад закріплюється на основу, в якій є цілі передбачені два варіанта є отвір для гвинта діаметром М6.

В верхній частині кожуха передбачено спеціальне оглядове вікно, призначене для спостереження і оцінки якості відпрацювання гіроскопічного вузла по крену і корпуса сельсина в азимуті. Тут же на кожусі приладу нанесена стрілка з написом «направлення польоту», яка показує, в якому напрямі необхідно орієнтуватися гіроагрегат при установці його на літак. Для точної виставки гіроагрегата на літаку на нижній основі приладу мають дві риски, які повинні бути строго паралельні (з точністю ±0,5) прокольної вісі літака. Тільки при такій орієнтації приладу гіроскопічний вузол буде при кренах літака опрацьовуватися до вертикалі без додаткових помилок по курсу.

Гіроагрегат електрино з’єднаний з елементами курсової системи за допомогою тридцятиштирькового штепсельного роз’єму 2РМ42КУН30Г2В1 згідно електричним схемам кабельних з’єднань системи, наведених на рис. 102 і 103.

При виборі місця установки гіроагрегата на літаку його необхідно розмістити як можна ближче до центру тяги літака і не далі 3м від нього. При монтажі повинна бути забезпечене вільне пересування на всій амортизації, яка виключає всяка можливість ударів об розташовані поряд деталі і агрегати. Повинна бути забезпечена можливість нагляду за роботою приладу через оглядове вікно кожуху.

Плоскість на якій встановлюється гіроагрегат, повинна бути горизонтальна при положенні літака в лінії горизонтального польоту з точністю ±1°. Виставка гіроагрегата в горизонтальне положення повинно проводитись при включеній системі стабілізації крену по гіровертикалі. За допомогою варіантних шайб, які прокладаються від місця кріплення, необхідно добитися щоб пузирьок рівня, закріпленого на додатковій рамі гіроагрегата якого можна побачити в вікні, що знаходився б першому колі скла рівня. Стрілка яка знаходиться на кожусі гіроагрегата з написом «Направление полета» повинна бути паралельна прокольній вісі літака і направлена до носової частини літака.