
- •Зав. Кафедри______проф. Шкурупій о. В.
- •Мета, завдання, структура та зміст курсової роботи
- •Обсяг, зміст та структура курсової роботи
- •Рекомендований зміст курсової роботи:
- •Тематика курсових робіт
- •Міжнародна фінансова політика.
- •Особливості портфельного інвестування.
- •Оформлення курсової роботи
- •Порядок оформлення додатків
- •Рецензування та захист курсової роботи
- •Список рекомендованої літератури Основна
- •Додаткова
- •Порядок нарахування балів за виконання і захист курсової роботи
- •Додаток д Зразок оформлення змісту курсової роботи
- •Додаток е Зразок оформлення бібліографічного опису використаних джерел згідно вимог вак України Книги
- •Багатотомний документ
- •Матеріали конференцій, з’їздів
- •Препринти
- •Словники
- •Законодавчі та нормативні документи
- •Стандарти
- •Каталоги
- •Частина книги, періодичного продовжуваного видання
- •Електронні ресурси
- •Додаток ж Лист оцінювання
Оформлення курсової роботи
Загальні вимоги
Курсову роботу друкують за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) з використанням шрифтів текстового редактора Word кегель 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи береги (поля): лівий - 20 мм, правий - 10 мм, верхній - 20 мм, нижній - 20 мм. Курсова робота друкується чорним кольором, без використання кольорових вставок, підкреслювань, виділень жирним шрифтом чи іншими шрифтами (стосується рисунків і таблиць), не допускається використання заливки. Шрифт має бути чітким, середньої жирності, однакової щільності.
Зміст включає перелік всіх складових курсової роботи із зазначенням сторінок, на яких розміщується початок відповідного тексту. Складовими курсової роботи, назви яких відображаються у змісті є: вступ, основні розділи, висновки та пропозиції, список використаних джерел, додатки.
Заголовки структурних частин курсової роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами, жирним шрифтом, кегель 14, симетрично до тексту. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 2 рядкам полуторним інтервалам. Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки.
Порядок нумерації та правила оформлення таблиць, ілюстрацій. Нумерацію сторінок, розділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.
Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш (зразок додаток A). На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Такі структурні частини курсової роботи, як зміст, вступ, висновки та пропозиції, список використаних джерел не мають порядкового номера. Необхідно звернути увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини курсової роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: “1. ВСТУП” або “Розділ 6. ВИСНОВКИ”. Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку подається заголовок підрозділу.
Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) та таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно у межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації, розміщеної по тексту, повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: “Рис. 1.2.” (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в курсовій роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.
Аналогічні вимоги існують щодо нумерації і розташування таблиць. Відмінність полягає у тому, що напис «Таблиця» із зазначенням її номера розміщують в правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці. На наступному рядку, після номеру таблиці, розміщують симетрично до тексту назву. Приклад побудови таблиці подано нижче.
Таблиця 2.1
Частка високотехнологічного експорту в
промисловому експорті 2011 р.*[27]
Країна |
Частка високотехнологічного експорту, % |
Країна |
Частка високотехнологічного експорту, % |
Ірландія |
46,9 |
Ізраїль |
25,0 |
Швейцарія |
42,9 |
БРИК |
24,6 |
Північна Корея |
33,0 |
Японія |
23,1 |
США |
32,9 |
Франція |
22,8 |
Китай |
32,8 |
ОЕСР |
22,6 |
Угорщина |
31,9 |
Фінляндія |
20,1 |
Мексика |
28,4 |
ЕС-19 |
19,8 |
*Примітка. За даними OECD, STAN Indicators Database, 2011 edition
Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.
Таблицю розміщують таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку курсової роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.
Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на іншу сторінку назву розміщують тільки над її першою частиною. В іншій частині визначають нумерацію колонок, починаючи з першої. Над перенесеною частиною таблиці розміщують визначення її номеру за таким зразком: “Продовження табл. 2.1”.
Кожна таблиця, рисунок, графік, схема тощо обов’язково мають містити інформацію стосовно джерела наведеної інформації. Посилання на джерело походження даних роблять так, як це показано у попередньому прикладі або наступним чином:
Рис. 2.3. Галузевий розподіл ПІІ в Україну в 2011 р.
Джерело: [14].
Формули в курсовій роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркушу на рівні відповідної формули в круглих дужках. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок поясення починають зі слова «де» без двокрапки.
Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) якщо у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) якщо цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.
Приклад:
Приріст поточної вартості майбутніх доходів унаслідок інвестицій визначається так (3.2):
,
(3.2)
де Vm – приріст поточної вартості майбутніх доходів;
Cm – розмір інвестицій (втрачених доходів) у період m;
Rk – норма віддачі всіх інвестицій рівня k.
Правила цитування та посилання на використані джерела
При здійсненні посилань на першоджерела у тексті, порядковий номер джерела за списком використаної літератури і номера відповідних сторінок, вказуються в квадратних дужках. Наприклад: “Як відзначає Герчикова І. К., зовнішньоекономічна діяльність ТНК не тільки охоплює експортні операції, але і спрямована на розвиток закордонного виробництва. А це викликає необхідність посилення й ускладнення контролю за виробничо-збутовою діяльністю [7, с. 478]”.
Вимоги до цитування такі:
а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться у тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз “так званий”;
б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту, оскільки це викликає зміни його змісту. За потреби вибіркового цитування ставляться три крапки у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, у кінці);
в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;
г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело.
Посилання в тексті курсової роботи на ілюстрації відображають із зазначенням порядкового номеру ілюстрації, наприклад, “рис. 1.2”. Таким же чином роблять посилання на формули, наприклад “...у формулі (2.1)”.
На всі таблиці, наведені в курсовій роботі, повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад “... в табл. 1.2”.
У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад, “див. табл. 1.3”.
Посилання на джерело інформації, яке стало основою наведеної в тексті таблиці здійснюється наступним чином: якщо таблиця взята з першоджерела повністю і використана в курсовій роботі без змін, посилання на таку інформацію робиться в квадратних дужках у таких формах, як це зазначалось вище; якщо автором на підставі статистичної інформації в таблиці зроблені власні розрахунки, посилання робиться у вигляді спеціального тексту під таблицею. А саме: “Таблицю складено на основі [12, с. 81; 13, с. 14]”, або “Складено нами на основі [12, с. 81; 13, с. 14]”, або “Розраховано за даними [12, с. 81; 13, с. 14]”.
Порядок оформлення списку використаних джерел
Бібліографічний опис в курсовій роботі подають за формою, визначеною в літературних виданнях або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів (скорочення назв тощо). Всі використані літературні джерела включають до загального переліку в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Зразок порядку оформлення використаних джерел наводиться в додатку Б.