- •1.1. Теоретико-методологічні засади спеціальних та галузевих соціологій
- •2.1. Історія становлення економічної соціології як науки
- •2.2. Статус і роль економічної соціології у системі соціологічних наук
- •2.3. Сучасна західна економічна соціологія
- •2.4. Вітчизняна економічна соціологія. Основні напрямки досліджень
- •2.4.1. Соціальна сфера економічної життєдіяльності суспільства
- •2.4.2. Суб'єкти економічних відносин
- •2.4.3. Соціально-економічна поведінка особистості
- •2.4.4. Соціально-економічні орієнтації населення України
- •3.1. Основні етапи становлення соціології політики
- •3.2. Політика як соціальний феномен
- •3.3. Участь громадян у політичному процесі
- •4.1. Соціологія культури як наукова дисципліна
- •4.2. Аналіз культури як системи
- •4.3. Актуальні дослідницькі теми соціології української культури
- •5.1. Теоретичні підвалини соціологічного аналізу освіти
- •5.2. Предметна сфера соціології освіти
- •5.3. Історія розвитку соціології освіти
- •5.4. Освіта як соціальний інститут
- •5.5. Система освіти України
- •5.6. Сучасна ситуація в освітній сфері України
- •5.7. Шляхи розв'язання економічних проблем освіти
- •5.8. Вдосконалення механізмів управління освітою
- •6.1. Мораль як об'єкт наукового аналізу
- •6.2. Історія та сучасний стан західної соціології моралі
- •6.3. Розвиток вітчизняної соціології моралі
- •8.1. Об'єкт і предмет соціології особистості
- •8.2. Особистість як суб'єкт соціальних відносин
- •8.3. Особистість як об'єкт соціальних відносин
- •9.1. Предмет та функції електоральної соціології
- •9.2. Теорії електорального вибору
- •9.3. Теоретичний аналіз електоральної активності
- •9.4. Види досліджень та методи прогнозування в електоральній соціології
- •10.1. Злочин і злочинність: соціологічне трактування
- •10.2. Історичний шлях і теоретичні набутим соціології злочинності
- •10.3. Актуальні емпірико-соціологічні дослідження
- •11.1. Предметне поле соціології праці
- •11.2. Формування і становлення соціології праці
- •11.3. Виробнича група як об'єкт соціологічного аналізу
- •12.1. Аналіз основних категорій
- •12.2. Формування організаційної культури як важливий соціальний процес
- •12.3. У пошуках сучасної управлінської парадигми
2.2. Статус і роль економічної соціології у системі соціологічних наук
Економічна соціологія — це міждисциплінарне знання, потреба в котрому викликана наявністю проблем, що їх не можуть вирішити уособлені, дисциплінарно обмежені науки.
Об'єктом економічної соціології є взаємодія економічної і соціальної сфер життєдіяльності суспільства, і, відповідно, — соціальних і економічних процесів.
Предмет економічної соціології — соціальні механізми регуляції економічних відносин, закони і категорії, які формуються за принципом взаємодоповнення. Одним із завдань економічної соціології є відтворення цілісної картини функціонування економіки в рамках соціального процесу. Потрібно розрізняти чотири групи проблем, що їх досліджує дана наука:
1. розробка економіко-соціологічної моделі певного стану суспільства;
2. обґрунтування соціальної стратегії і тактики діяльності держави із врахуванням інтересів різних соціальних груп;
3. соціально-економічне вивчення соціальної структури населення як суб'єкта економічної діяльності;
4. системне дослідження соціальних регуляторів економіки, конкретних механізмів впливу на неї соціальних відносин [3].
Місце та роль економічної соціології визначається функціями останньої. До таких належать:
1. теоретико-пізнавальна (реалізується через дослідження соціально-економічних закономірностей суспільного життя);
2. прогнозуюча (визначення найбільш важливих та ймовірних тенденцій розвитку соціально-економічної діяльності);
3. управлінська (забезпечення системи управління економічною сферою адекватними даними);
4. ідеологічна (формування соціально-економічного світогляду у всіх "акторів" економічного життя);
5. соціальна функція (інформаційне забезпечення процесу "економічної" соціалізації індивіда, його інтеграції у життя суспільства).
Реалізація названих вище функцій ґрунтується на відповідному категоріальному апараті. Основними категоріями економічної соціології виступають: особа, соціальна група, соціально-економічні відносини, економічна поведінка, економічна Діяльність, економічна свідомість, економічна культура, соціальна політика, власність, потреби, мотиви, цінності установки, соціальні норми тощо. Як видно, ціла низка категорій соціологічного знання запозичена із соціальної філософії, соціальної психології, політичної економії педагогіки, правознавства.
Структура основних категорій економічної соціології є ієрархічною. Перший рівень ієрархії утворюють категорії "економічна сфера" і "соціальна сфера", які відображають зміст процесів у "полі" взаємодії економіки і соціуму. Другий рівень презентують такі категорії, як "соціальний механізм розвитку економіки" та "соціальні механізми регуляції соціально-економічних процесів". На третьому рівні знаходяться категорії, що конкретизують зміст соціальних механізмів. Мова йде про економічну свідомість, економічну культуру, економічні потреби, цінності, установки, стереотипи, економічну діяльність та економічну поведінку. Система названих вище категорій створює підґрунтя ефективного дослідження соціальної та економічної сфер життєдіяльності суспільства, соціально-економічних процесів у царині взаємодії останніх.
Значущість нової гілки соціологічного знання (економічної соціології) полягає в її методологічно обґрунтованому посиленні соціологізації економічного життя суспільства, наданні сфері виробництва "людського" обличчя.