- •1. Теорія виробництва: ресурси,фактори, результати.
- •2. Суспільний поділ праці :види,форми,сучасні тенденції.
- •3. Економічна система суспільства: сутність, елементи і закони.
- •4. Субєкти економічної системи та їх функції в ринковій економіці. Домогосподарства як субєкт економічних відносин.
- •5. Держава як субьект економічних відносин. Державний сектор.
- •6. Теорія власності :форми ,розвиток. Пучок прав власності.
- •7. Розподіл :функціональний та індустріальний (економічний прибуток підприємницький доход,заробітна плата)
- •8. Економічна теорія товару.Благо як економічна категорія господарювання
- •9. Вартість,корисність,цінність:зміст ,співвідношення і значення
- •10. Теорія ціноутворення.Рівноважні ціни.
- •11. Технологічний прогрес і технологічні уклади в економіці
- •1. Электронизации народного хозяйства; 2. Комплексной автоматизации; 3. Атомная энергетике; 4. Новых материалах и технологии их производства и обработки; 5. Биотехнологии.
- •12. Суспільне відтворення: структура темпи масштаби збалансованість
- •13. Економічна рівновага та ефективне зростання. Посткейнсіанські і неокласичні моделі економічного розвитку
- •14. Модель взаємозв'язку виробництва і кінцевого продукту в. Леонтьєва. Можливості прогнозування взаємозв'язку економічних процесів.
- •15. Моделі макрорівноважної динаміки господарських систем
- •16. Ринок земельних ресурсів і земельна рента.
- •17. Система національних рахунків як інструмент регулювання макроекономічних процесів.
- •18. Економічна теорія та економічна політика: інструменти, лаги і моделі економічної політики
- •19. Соціальні проблеми і соціальна політика
- •20. Роль і місце мікроекономіки в сучасній економічній теорії. Сутність, сфери використання і межі сучасного мікроекономічного аналізу.
- •21. Теоретические основы формирования рыночных отношений. Функции, сущность, классификация рынков.
- •22. Основні закономірності і принципи формування попиту на індивідуальному ринку.
- •23. Основні закономірності і принципи формування пропозиції на індивідуальному ринку.
- •24. Механізм ринкової рівноваги як взаємодія попиту і пропозиції: принципи формування, стійкість рівноваги.
- •25. Порушення ринкової рівноваги та механізм її відновлення: роль ринку (моделі л.Вальраса і а.Маршала) та методи державного втручання.
- •26. Концепція еластичності в мікроекономіці: розподілення податкового тягаря, аналіз ринку сільгосппродукції та ринку праці.
- •27. Споживчий вибір і принципи його аналізу в кардиналістській теорії.
- •28. Ординалістський підхід до аналізу раціонального вибору споживача: концепція кривих байдужості, ефект заміщення і ефект доходу.
- •29. Фірма в системі ринкових відносин. Сучасна теорія фірми.
- •30. Теорія виробництва і витрат в мікроекономічному аналізі.
- •31. Максимізація прибутку в умовах ринку досконалої конкуренції.
- •32. Аналіз ефективності конкурентних ринків: виробнича, економічна, загальна ефективність, ефективність розподілу ресурсів економічних благ.
- •33. Принципи ціноутворення в умовах ринкової влади: закономірності в умовах монополії і монопсонії.
- •33. Принципи ціноутворення в умовах ринкової влади: закономірності в умовах монополії і монопсонії.
- •34. Цінова дискримінація: сутність, умови використання, ступені, розподіл вигід.
- •35. Основні принципи поведінки фірми в умовах монополії в короткостроковому і довгостроковому періодах.
- •36. Теорія олігополії: взаємозв’язок, таємний зговір.
- •37. Рівновага фірми в умовах монополістичної конкуренції в короткостроковому і довгостроковому періодах.
- •38. Оцінка суспільної ефективності монополії: х-неефетивність по Лейбенстайну, мертвий вантаж монополії.
- •39. Обмеження ринкової влади: антимонопольне регулювання і політика захисту конкуренції.
- •40. Загальна рівновага мікроекономічної системи і економічна ефективність: дія принципу ефективності по Парето.
- •41. Суспільні блага і «провали рику». Роль держави у визначені оптимального обсягу суспільних благ.
- •42. Зовнішні ефекти в економіці: суть, засоби управління. Зовнішні ефекти і права власності. Теорема Коуза.
- •43. Проблеми методології та методи в макроекономічній та мікроекономічній теоріях.
- •44. Нестабільність ринкової економіки: циклічність, кризи, їх сутність та види. Природа кризи економіки України.
- •45. Безробіття і її види. Нетрадиційні форми зайнятості. Ринок праці в Україні.
- •46. Інфляція: причини, методи виміру і шляхи подалання. Крива Філіпса.
- •47. Основні макроекономічні показники: внп і його складові. Методи розрахунку внп.
- •1. Расчет внп по расходам (метод конечного использования).
- •3. Расчет внп по добавленной стоимости (производственным методом)
- •48. Механізм формування сукупного попиту та сукупної пропозиції.
- •49. Споживання і заощадження: фактори, вплив заощадження на обсяг сукупного попиту. Парадокс ощадливості.
- •1. Гипотеза абсолютного дохода Дж. М. Кейнса.
- •2. Гипотеза относительного дохода.
- •3. Теория перманентного дохода.
- •51. Аналіз вартісного складу національного доходу в міжгалузевому балансі.
- •52. Макроекономічна рівновага як ключова проблема економічної теорії і економічної політики. Основні макроекономічні тотожності.
- •53. Грошовий ринок і його рівновага. Структура пропозиції грошей. Модель іs-lм.
- •56. Дія механізму автоматичних стабілізаторів у фіскальній політиці.
- •57. Економіка пропозиції. Крива Лаффера. Проблеми стабілізації економіки України.
- •58. Межі державного регулювання ринкової економіки. Методи і засоби державного регулювання.
- •59. Порівняльні переваги країни у міжнародній торгівлі та особливості відкритої економіки в умовах глобалізації.
- •60. Рівень цін та макроекономічні показники. Номінальний та реальний внп.
- •61. Теорії міжнародної торгівлі та їх розвиток.
- •1. Классическая теория международной торговли
- •2. Теория Хекшера – Олина: теория факторов производства
- •3. Неотехнологические теории
- •3.1. Теория снижающихся издержек (эффект масштаба)
- •3.2. Теория "технологического разрыва"
- •3.3. Теория "цикла жизни продукта"
- •4. Теория Портера: теория конкурентных преимуществ
- •62. Міжнародна міграція як форма міжнародних економічних відносин.
- •63. Вивіз капіталу та розвиток теорії прямих іноземних інвестицій.
- •65. Міжнародна інтеграція і її розвиток в сучасних умовах.
- •66. Меркантилісти і фізіократи – перші школи політичної економії.
- •67. Класична економічна теорія. А. Сміт і його економічна система.
- •68. Д. Рікардо – економіст епохи промислового перевороту: особливості системі поглядів і подальший розвиток класичної економічної теорії.
- •69. Еволюція поглядів класичної політичної економії в теоріях ж.Б. Сея, т. Мальтуса, Дж.С.Мілля.
- •70. Радикальна класична політекономія к.Маркса та її оцінка сучасною економічною наукою.
- •71. Цивілізаційний підхід до історії людського суспільства. Погляди а. Тойнбі.
- •72. Економічна думка в Україні в кінці XIX на початку хх ст.
- •73. Досягнення економічної науки у працях вчених Новоросійського університету (друга половина XIX ст.).
- •74. Виникнення альтернативної школи політичної економії. Німецька національна політекономія. Немецкая школа политэкономии. Ф. Лист
- •75. Критика класичної політичної економії і виникнення маржиналізму. Значення роботи а.Маршалла «Принципи економічної науки»
- •76. Становлення неокласичної традиції в економічній науці. Кембріджська школа.
- •77. Економічна наука першої половини XX ст.: кейнсіанська економічна теорія.
- •Кейнсианство
- •78. Еволюція економічної науки у другій половині XX ст. Неоклассичний синтез і посткейнсіанство.
- •Посткейнсианство
- •79. Інституціоналізм: основні етапи розвитку. Нова інституціональна економічна теорія.
- •Неоинституционализм (Представители – Дж. К. Гэлбрейт, р. Коуз, Дж. М. Бьюкенен)
- •80. Соціально-економічний розвиток Київської Русі у іх-хііі століттях
- •81. Економічний розвиток західноєвропейських країн в епоху феодалізму
- •82. Занепад феодалізму та генезис капіталізму у Західній Європі
- •83. Економічний розвиток України в першій половині хх століття
- •84. Економіка України у другій половині хх – на початку ххі століття.
- •1. Экономические реформы 50 - 60-х годов хх в. И их влияние на Украину
- •2. Хозяйство Украины “периода застоя”
- •3. Попытки экономических преобразований во второй половине 80-х годов и причины их неудач
- •1. Социально-экономические реформы в первые годы независимости
- •2. Экономическое положение государства во второй половине 1990-х – начале 2000 гг.
38. Оцінка суспільної ефективності монополії: х-неефетивність по Лейбенстайну, мертвий вантаж монополії.
Ущерб, причиняемый монополией (социальная цена монополии) - потери для потребителей и общества в чистой полезности, происходящие из-за монопольной власти на рынке. Количественную оценку ущербу, наносимому монополией, впервые дал американский экономист А. Харбергер в 1954 г.
Если на конкурентном рынке цена равна предельным издержкам, то при монополии цена превышает предельные издержки. Следовательно, монопольная власть ведет к росту цен и сокращению объема выпуска. В результате ухудшается благосостояние потребителей и растет благосостояние фирм-монополистов. Возникает вопрос: улучшает или ухудшает монополия благосостояние общества в целом?
Ответ на этот вопрос возможен лишь путем сопоставления излишка потребителей и производителей при свободной конкуренции и при монополизированном рынке. Обратимся к рис.1. На рис. 1. изображены кривые среднего и предельного доходов и кривые предельных издержек монополиста. Чтобы максимизировать прибыль, фирма-монополист выполняет такой объем выпуска, при котором предельный доход равен предельным издержкам. Монопольная цена и объем выпуска обозначены как Рм и Qм.
Рис.1. Чистые убытки от монопольной власти.
На конкурентном рынке цена равна предельным издержкам. Цена Рс и объем продукта Qc находятся на пересечении кривой среднего дохода и кривой предельных издержек. Посмотрим, как изменится излишек, если с равновесных цены Рс и объема Qс переместимся к монопольным цене Рм и объему продукта Qм.
В условиях монополии, если цена выше, то покупатели приобретают меньше продукта. Те покупатели, которые приобретают товар по более высокой цене, теряют часть излишка (прямоугольник А), а покупатели, которые не могут приобрести товар по цене Рм, но приобрели бы его по цене Рс, тоже теряют излишек (треугольник В). Таким образом, общая потеря потребительского излишка равна А + В. В то же время производитель извлекает прибыль, обозначенную прямоугольником А, реализуя товар по более высокой цене, однако теряет часть излишка, обозначенную треугольником С, представляющую собой дополнительную прибыль, которую производители получают от реализации объема выпуска (Qc - Qм) по цене Рс. Следовательно, общая прибыль производителя равна А - С. Вычитая потерю потребительского излишка из прибыли производителя, получаем чистые убытки, равные В + С. Это полные чистые убытки от монопольной власти. Общие чистые убытки - это общественные издержки неэффективности из-за более низкого объема производства при монополии в сравнении со свободной конкуренцией.
Могут иметь место и дополнительные общественные издержки монопольной власти, которые больше чистых убытков, заключенных в треугольниках В и С. Это затраты на рекламу, создание своего "хобби", юридические попытки избежать государственного контроля над ценами и антитрестовского законодательства и др.
Итак, чем большая часть излишка переходит от потребителей к монополисту (прямоугольник А), тем больше общественные издержки монополии.
X - неэффективность монополии. Монополия является технически менее эффективной, чем конкуренция, поскольку наличие барьеров для входа защищает фирму-монополиста от конкурентного давления, что подрывает стимулы минимизировать издержки и выпускать максимальный объем производства при данных ресурсах (Лейбенстайн). Так как монополист может использовать ресурсы отрасли неэффективно, его издержки для производства каждого объема выпуска выше соответствующих издержек фирмы на рынке совершенной конкуренции.
Разница между эффективным уровнем издержек в отрасли (минимально возможным для данного выпуска уровнем издержек) и реальным уровнем издержек монополиста составляет Х-неэффективность производства в условиях монополии.
Рис. 2. Х – неэффективность; и Рис. 3. Х – неэффективность.
Пусть издержки в условиях свободной конкуренции равны МСс=АСс (рис.2), выпуск составляет величину Qc по цене Рс. В условиях монополии при той же самой кривой спроса уровень издержек возрастает до величины MCm=ACm. Соответственно, выпуск становится равным Qм, а цена Pм. Потребительский излишек сокращается с величины АРсС до величины APмМ. При этом величина МЕС составляет чистые потери от монополии, а величина ВРсЕК представляет собой потери в результате Х-неэффективности. В условиях свободной конкуренции объем производства Qm мог бы быть произведен при более низких издержках (равных Рс=МСс=АСс), а монополия затрачивает на этот выпуск ACм=MCм>MCс. Ресурсы в размере BPCEK используются неэффективно. Таким образом величина BPCEK - величина дополнительных потерь связанных с Х-неэффективностью монополии.
Х-неэффективность может быть объяснена тем, что монополист не стремится минимизировать издержки вообще. Это происходит тогда, когда цель фирмы никоим образом не связана с проблемой издержек (то есть не ставится цель максимизировать прибыль, объем продаж или темпы роста).
Например, если людьми, которые реально принимают решения внутри фирмы, являются менеджеры, то их целью может стать увеличение собственной власти, престижа и безопасности в рамках фирмы. В этом случае фирма-монополист наймет больше персонала и будет производить любой объем выпуска с большими издержками, чем конкурентная фирма, а выгоды от Х-неэффективности пойдут как менеджерам (в виде увеличения их власти и престижа), так и дополнительному персоналу (возможно, и рабочим посредством более высоких ставок заработной платы).
Если к Х-неэффективности стремятся сами собственники фирмы, это может означать, что они готовы уступить часть прибыли за возможность иметь больше свободного времени и меньше работать.
Но возможна ситуация, когда издержки в условиях монополии будут ниже, чем при конкуренции. Тогда будет наблюдаться экономия на издержках монополиста. Такое может наблюдаться в следствии высокой отдачи от масштаба производства.
Таким образом, выделяется три типа потерь благосостояния от монополии:
Потери аллокативной эффективности. Потери аллокативной эффективности - «мертвые» потери - возникают благодаря тому, что цена монополиста превышает предельные издержки. Повышая цепу, монополист не в состоянии полностью присвоить выигрыш потребителя, и вследствие сокращения выпуска возникают «мертвые потери».
Потери производственной эффективности (Х-неэффективность). Производственная неэффективность (Х-неэффективность) возникает из-за того, что монополист обладает меньшими стимулами снижения издержек, чем действующий на конкурентном рынке продавец. Если бы монополист прилагал усилия к повышению эффективности, то предельные издержки понизились бы до некоторого уровня. В этом случае дополнительные выигрыши получили бы как покупатели, так и продавцы. Правда, одновременно повысились бы и «мертвые» потери.
Потери динамической эффективности. Динамическая неэффективность возникает из-за того, что монополист по сравнению с конкурентным рынком обладает меньшими стимулами к обновлению технологии (в этом контексте потери эквивалентны потерям от Х-неэффективности) и ассортимента (т.е. инновациям процесса и продукта соответственно). Меньшие стимулы к инновациям связаны с тем, что по сравнению с компанией, взаимодействующей с конкурентами по Бертрану, монополист всегда получает от применения одной и той же инновации меньшую сумму дополнительной прибыли (поскольку из прибыли после инноваций монополист вычитает прибыль, полученную до инноваций).
