Перша відміна

До I відміни належать іменники жіночого роду, які в Nom. sing. мають закінчення-а, в Gen.sing.-ae: iustitia, ae f юстиція, pecunia, ae f гроші, майно, querēla, ae f скарга, terra, ae f земля, victoria, ae f перемога, via, ae f дорога, sententia, ae f вислів, вирок, рішення суду.

До I відміни належить також група іменників чоловічого роду, які мають закінчення Nom.sing. -a, Gen.sing. -ae і означають здебільшого назву професій: agricŏla, ae m землероб, nauta, ae m моряк, scriba, ae m писар, collega, ae m колега.

Зразок відмінювання іменника persōna, ae f особа

людина:

Singulāris Sing.			Plurālis
Nom.	-a	persōna	-ae	persōn-ae
Gen.	-ae	persōn-ae	-arum	persōn-arum
Dat.	-ae	persōn-ae	-is	persōn-is
Acc.	-am	persōn-am	-as	persōn-as
Abl.	-a	persōn-a	-is	persōn-is
Voc.	-a	persōn-a	-ae	persōn-ae

За зразками іменників, які закінчуються на -a, відмінюються також прикметники, числівники і займенники, які ставляться після іменників, і узгоджуються з ними у роді, числі й відмінку.

Прикметники: grata (f) бажана, вдячна; magna (f) велика; clara (f) славна.

Присвійні займенники: mea (f) моя; tua (f) твоя; sua (f) своя, nostra (f) наша.

Порядкові числівники: prima (f) перша, secunda (f) друга, tertia (f) третя, quarta (f) четверта.

Словосполучення: persōna grata – бажана особа, дипломат, iusta victoria – справедлива перемога, prima causa – перша справа, mеа culpa – моя провина, sua vita – своя дорога.

Зразок відмінювання словосполучення persōna grata – бажана особа, дипломат:

	Singulāris Sing.	Plurālis
Nom.	persōna grata	persōnae gratae
Gen.	persōnae gratae	personārum gratarum
Dat.	persōnae gratae	persōnis gratis
Асc.	persōnam gratam	persōnas gratas
Abl.	persōna grata	persōnis gratis
Voc.	persōna grata	persōnae gratae

Друга відміна

До другої відміни належать іменники, а та­кож прикметники, числівники та займенники чоловічого роду, які в Nom.gen. закінчуються на -us, -еr, -ir i середнього роду із закінченням -um. У Gen.sing. вони мають спільне закінчення -і: pōpŭlus, і m народ, arbĭter, tri m суддя, vir, і m муж, чоловік, argumentum, і n доказ, pactum, i n договір.

Зразок відмінювання в однині і множині словосполучень іменників з прикметниками ІІ відміни: minister bonus хороший слуга, argumentum malum поганий доказ:

Casus	m sing.	n sing.
Nom.	minist-er bon-us хороший слуга	argument-um mal-um поганий доказ
Gen.	ministr-i bon-i	argument-i mal-i
Dat.	ministr-o bon-o	argument-o mal-o
Асc.	minist-um bon-um	argument-um mal-um
Abl.	ministr-o bon-o	argument-o mal-o
Voc.	minist-er bon-e	argument-um mal-um
	m plur.	n plur.
Nom.	ministr-i bon-i	argument-a mal-a
Gen.	ministrōr-um bonor-um	argumentōr-um malor-um
Dat.	ministr-is bon-is	argumen-is mal-is
Acc.	ministr-os bon-os	argument-a mal-a
Abl.	ministr-is bon-is	argument-is mal-is
Voc.	ministr-i bon-i	argument-a mal-a

Особливості відмінювання іменників і прикметників чоловічого роду на -еr:

1) більшість з них мають випадне -е яке зберігається лише в n.sg, а в усіх інших відмінках випадає: minister, stri m слуга, magister, stri m вчитель, arbĭter, tri m суддя;

2) 4 іменники і 4 прикметники мають -e в основі, яке зберігається в усіх відмінках: puer, eri m хлопчик, socer, ceri m тесть, vesper, eri m вечір, gener, eri m зять; liber (m), вільний, miser (m) нещасний, asper (m) тернистий, tener (m) ніжний.

Відмінкові закінчення іменників середнього роду такі ж, як і для чоловічого роду, крім двох відмінків - Nom. і Aсс. sing. і plur.; для цих відмінків вступає в дію правило середнього роду.

1. Nom. і Aсс. sing. і plur. завжди співпадають;

2. Nom. і Aсс. plur. завжди закінчуються на –a.