Мiнiстерство освiти, науки, молоді та спорту України

Харкiвський нацiональний автомобiльно – дорожнiй унiверситет

Факультет транспортних систем

Кафедра транспортних технологій

Курсовий проект

з дисциплiни:

«ВАНТАЖНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ»

Виконав:

ст. гр. Т-33

Гончаров Д.С

Перевірив:

доц. Калініченко О.П.

2012

В СТУП

1. Визначення правил перевезення ватаж.......................................................

2.Розрахунок найкоротших відстаней…........................................................

3. Призначення маршрутів руху автомобілі....................................................

4.Вибір автомобілів на маятникових та колових маршртах..........................

5.Визначення основних показників роботи автомобілів на маршрутах.......

6.Узгодження роботи транспортних засобів і вантажних пунктів................

7.Оформлення транспортної документації......................................................

8.Економічні показники роботи рухомого складу…………………………..

Висновки……………………………………….………………………………

Список літератури…………………………………….……………………….

Додатоки

.

Вступ

Тема курсового проекту – “Організація перевезення вантажів ” актуальна з погляду нормативних документів щодо удосконалення господарського механізму на автомобільному транспорті.

Мета курсового проекту – навчитися правильно складати маршрути з перевезень вантажів, розрахувати економічні показники та заповнювати документи, які забезпечують процес перевезення вантажів.

В результаті розрахунку курсового проекту студент повинен навчитися:

- вирішувати задачі по визначенню сфер раціонального використання автомобільного транспорту при вантажних перевезеннях;

- планувати та організовувати вантажні перевезення автомобільним транспортом;

- виконувати розрахунки та аналіз показників роботи автомобільного транспорту, використовуючи ЕОМ та економіко-математичні методи з метою поліпшення транспортного обслуговування клієнтури.

Раціональне складання маршрутів виконується завдяки правильному розрахунку розподілення вантажопотоку, узгоджувальній роботі навантажувальних постів та автомобілів.

1 Визначення правил перевезення вантажів

Згідно правилам перевезення вантажів, вантажі різних консистенцій не можна перевозити разом. Але за завданням отримано вантажі, які при перевезенні не реагують один на одного і не взаємно проникають. Це такі вантажі, як: шифер і ртуть що належать до 1 класу, перець що належить до 3 класу, взуття що належить до 2-ого класу. По правилам перевезень вантажів ми можемо визначити що: Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (надалі - Правила) визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту. Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників. Ці Правила не регламентують перевезення небезпечних, великовагових, великогабаритних вантажів, пошти та перевезення вантажів у міжнародному сполученні, оскільки такі перевезення мають свої особливості, що стосуються виконання комплексу вимог при вантажно-розвантажувальних роботах, власне процесу перевезення та його документального оформлення, а також узгодження таких правил із відповідними компетентними установами.

1.1 Правила перевезень шиферу

Правилами передбачаються умови перевезень азбоцементного хвилястого і плескатого шиферу різної конфігурації.

Перевезення шиферу здійснюється автомобілями (автопоїздами) з бортовою платформою.

Вантажовідправник зобов'язаний заздалегідь, до прибуття автомобіля під завантаження, підготувати шифер однакового виду і розміру: укласти його в стопи на піддонах, підрахувати кількість листів у стопі та опломбувати кожен піддон.

Приймання для перевезення від вантажовідправника і здача вантажоодержувачу завантаженого на піддони шиферу проводяться Перевізником за кількістю опломбованих пакетів. Вантажовідправник зобов'язаний зазначити в товарно-транспортній накладній масу, кількість пакетів і листів у пакеті.

У випадку порушення пломби під час транспортування здача шиферу вантажоодержувачу провадиться за кількістю листів, що зазначена в товарно-транспортній накладній.

При поданні вантажовідправником для перевезення шиферу з комплектуючими деталями (коники, цвяхи) Перевізник зобов'язаний приймати їх від вантажовідправника і здавати вантажоодержувачу.

1.2 Правила перевезень перцю

Цим розділом Правил передбачаються умови перевезень овочів (перцю):

- від сільгоспвиробників, заготівельників до підприємств торгівлі, громадського харчування та овочесховищ;

- із овочесховищ до підприємств торгівлі та громадського харчування.

Умови міжміських перевезень овочів передбачені Правилами перевезень швидкопсувних вантажів автомобільним транспортом у міжміському сполученні.

При перевезеннях перцю Перевізники, вантажовідправники і вантажоодержувачі зобов'язані вживати заходів по охороні їх від механічних пошкоджень, а також від атмосферних опадів, впливу низьких та високих температур.

Вантажовідправник повинен подати вантаж, що підлягає перевезенню, у справній, чистій, сухій, без зайвих запахів тарі.

Овочі, що відправляються сільгоспвиробником і заготівельниками, можуть прийматися для перевезення у нестандартній тарі, яка забезпечує їх цілість при транспортуванні.

Рухомий склад для перевезень овочів Перевізники вибирають з урахуванням температури зовнішнього повітря і тривалості перевезення.

Автомобілі з бортовою платформою, що надаються Перевізниками для перевезень перцю, мають бути забезпечені брезентом і мотузками.

При постійних перевезеннях борти автомобілів і причепів мають бути нарощенні до висоти 0,9 м від підлоги кузова.

Вантажовідправник повинен класти ящики, мішки, лантухи з овочами в кузовах автомобілів щільними рядами без проміжків поміж вантажними місцями.

Приймання від вантажовідправника і здача вантажоодержувачу овочів виконуються Перевізниками за масою відповідно до товарно-транспортної накладної.

При перевезеннях перцю в автомобілях-фургонах на адресу одного вантажоодержувача вантаж може відправлятися за пломбою вантажовідправника.

При перевезеннях овочів в одному автомобілі декільком вантажоодержувачам вантажовідправник зобов'язаний розміщати їх у кузові так, щоб забезпечити розвантаження всього асортименту вантажів кожному адресату, і виписувати товарно-транспортні накладні кожному вантажоодержувачу.

1.3 Правила перевезень ртуті

Для перевезення ртуті необхідно використовувати критий рухомий склад. Вантаж перевозять в спеціальній тарі на якій обов’язково повинен бути вказаний ступінь небезпеки.

При перевезенні ртуті звертається особлива увага до транспортних засобів. Автомобілі повинні мати зносостійку гальмівну систему, а причепи (напівпричепи) обладнуються ефективною системою гальмування чи його утримання в разі розриву зчеплення. Причіп обладнується ефективним гальмівним пристроєм, який діє на всі колеса, приводиться в дію за допомогою робочих гальм транспортного засобу – тягача та забезпечує автоматичну зупинку причепа в разі розриву зчеплення.

Водій повинен мати свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі.

Відправник небезпечних вантажів зобов'язаний:

а) передавати до перевезення небезпечні вантажі, які відповідають вимогам ДОПНВ;

б) передавати до перевезення небезпечні вантажі тільки тоді, коли вони класифіковані та згідно з Правилами та ДОПНВ допущені до перевезення;

в) надати перевізнику необхідні відомості та, в разі необхідності, перевізні документи, що вимагаються;

г) використовувати тільки тару, великогабаритну тару, контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів і цистерни, допущені та придатні для перевезення і які мають відповідне маркування;

Коли вантажовідправник діє від імені третьої особи, ця особа повинна письмово надати вантажовідправнику відомості про небезпечний вантаж, а також документи, необхідні для виконання вантажовідправником своїх обов'язків.

Обов'язки перевізника

Перевізник небезпечних вантажів зобов'язаний:

а) переконатися, що небезпечні вантажі, які будуть перевозитись, допущені до перевезення;

б) перевірити наявність на транспортній одиниці перевізних документів, що вимагаються, та їх відповідність установленим вимогам;

в) перевірити, щоб транспортні засоби були в справному стані, а небезпечні вантажі не мали явних дефектів, забруднень небезпечними речовинами та не протікали;

г) перевірити, чи не перевантажені транспортні засоби;

д) перевірити відповідність маркування транспортних засобів установленим вимогам;

е) перевірити наявність на транспортному засобі додаткового обладнання та засобів індивідуального захисту, вказаних в письмових інструкціях (аварійній картці).

У відповідних випадках вищезазначені дії здійснюються на підставі перевізних документів, шляхом безпосереднього огляду транспортних засобів або контейнерів, а також вантажу.

Якщо за результатами вищезазначених перевірок установлено будь-яке порушення встановлених вимог, перевізник не повинен починати перевезення до усунення виявлених порушень.

Якщо в ході перевезення виявлені порушення, які становлять під загрозу безпеку перевезення, транспортування вантажу припиняється з урахуванням вимог щодо забезпечення безпеки руху, безпечного зберігання вантажу та цивільної безпеки. Перевезення може бути продовжено тільки після усунення порушень та приведення вантажу у відповідність до встановлених вимог. Державтоінспекція МВС України може видати дозвіл на продовження перевезення.

Одержувач небезпечного вантажу зобов'язаний:

а) якомога швидше приймати небезпечний вантаж;

б) у відповідних випадках ужити належних заходів щодо очищення і знезаражування транспортних засобів та контейнерів;

в) забезпечити, щоб на контейнерах після їхнього повного розвантаження, очищення та знезаражування не залишилося маркування, що вказує на небезпку.

Вантажник, що здійснює завантаження транспортного засобу з небезпечними вантажами, зобов'язаний:

а) передавати до перевезення небезпечні вантажі тільки в тому разі, якщо вони класифіковані та згідно з Правилами та ДОПНВ допущені до перевезення;

б) перевірити, щоб упаковки з небезпечними вантажами не мали явних дефектів, забруднень небезпечними речовинами та не протікали. Не передавати до перевезення упаковки, які мають ушкодження, через які небезпечні вантажі проникають або можуть проникнути назовні. Ці вимоги застосовуються також до порожньої неочищеної тари з-під небезпечних вантажів;

в) при навантаженні транспортного засобу, великого чи малого контейнера небезпечними вантажами дотримувати спеціальні вимоги до навантаження і обробки вантажів;

г) після завантаження контейнера небезпечними вантажами нанести на контейнер відповідне маркування, що вказує на небезпеку;

ґ) при навантаженні упаковок дотримувати вимог до сумісного завантаження небезпечних вантажів з урахуванням небезпечних вантажів, що вже знаходяться в транспортному засобі чи великому контейнері, а також вимоги, що стосуються сумісного перевезення небезпечних вантажів та продуктів харчування, предметів споживання та кормів для тварин.

1.4 Правила перевезень взуття

Залежно від виду взуття і матеріалів, що застосовують для його виготовлення, взуття спаковують у дерев'яні, фанерні чи комбіновані ящики у картонних коробках, паперових пакетах, папері чи без первинної упаковки.

Ящики з упакованим взуттям чи комплектами крою шкіряного взуття обтягують навхрест двома металевими стрічками завтовшки 0,4 мм і завширшки 20 мм або дротом діаметром 4,0 - 4,5 мм та опломбовують.

На боці кожного ящика із взуттям наклеюють ярлик з маркуванням.

У випадку транспортування взуття у спеціально пристосованих автомобілях-фургонах дозволяється перевезення взуття в первинній упаковці.

Перевезення взуття в контейнерах допускається при обладнанні їх стелажами або при застосуванні додаткової упаковки, яка запобігає псуванню взуття.

Для збереженості перевезення взуття слід виконувати ті самі вимоги, що й під час перевезення шкіри.

Не дозволяється сумісне перевезення взуття з продовольчими продуктами, а також з хімічними матеріалами.