- •Передмова
- •1. Теорія многочленів
- •1.1. Поняття многочлена, алгебра многочленів
- •1.2. Ділення многочленів з остачею. Найбільший спільний дільник
- •1.3. Корені многочленів
- •1.4. Основна теорема алгебри
- •1.5. Формули Вієта
- •1.6. Дослідження многочленів з дійсними коефіцієнтами
- •2. Перетворення координат вектора в разі зміни базису. Перетворення координат точки в разі зміни системи координат
- •2.1. Перетворення координат вектора
- •2.2. Перетворення координат точки геометричного простору (площини) в разі зміни системи координат
- •2.3. Перетворення координат точки площини в разі зміни прямокутної системи координат
- •3. Лінії і поверхні
- •3.1. Поняття рівняння лінії, рівняння поверхні
- •3.2. Параметричні рівняння лінії та поверхні
- •3.3. Алгебричні лінії та поверхні
- •4. Геометричні образи лінійних рівнянь
- •4.1. Загальні рівняння площини і прямої на площині
- •4.2. Способи задання прямої на площині
- •4.3. Способи задання площини
- •4.4. Умови паралельності та збіжності двох прямих на площині
- •4.5. Умови паралельності та збіжності двох площин
- •4.6. Пряма в просторі
- •5. Криві й поверхні другого порядку
- •5.1. Дослідження кривих і поверхонь другого порядку за їх канонічними рівняннями
- •5.2. Перетворення рівняння кривої в разі зміни прямокутної системи
- •5.3. Інваріанти кривої другого порядку. Класифікація кривих
- •5.4. Спрощення центральних кривих
- •5.5. Спрощення нецентральних кривих
- •6. Алгебричні структури
- •6.1. Поняття групи
- •6.2. Ізоморфізм груп
- •6.3. Поняття кільця
- •6.4. Поняття тіла, поля, алгебри
- •7. Лінійний оператор
- •7.1. Лінійний оператор. Матриця лінійного оператора
- •7.2. Характеристична матриця. Характеристичний многочлен. Характеристичні корені матриці
- •7.3. Власні вектори та власні значення лінійного оператора
- •7.4. Жорданова форма матриці
- •7.5. Алгебра лінійних операторів
- •8. Лінійні та білінійні форми
- •8.1. Поняття лінійної і білінійної форм
- •8.2. Матриця білінійної форми в заданому базисі Координатний запис білінійної форми
- •8.3. Квадратична форма в дійсному просторі
- •9. Евклідів простір
- •9.1. Поняття скалярного добутку
- •9.2. Основні метричні поняття в евклідовому просторі
- •9.3. Процес ортогоналізації
- •9.4. Ізоморфізм векторних та евклідових просторів
- •10. Лінійні оператори в евклідовому просторі
- •10.1. Зв’язок між білінійними формами і лінійними операторами в евклідовому просторі. Спряжені оператори
- •10.2. Деякі класи лінійних операторів у евклідовому просторі Самоспряжені (симетричні) оператори
- •Поняття ортогонального оператора
- •10.3. Зведення квадратичної форми до канонічного вигляду шляхом переходу до нового ортонормованого базису
- •10.4. Застосування теорії квадратичних форм до поверхонь другого порядку
- •Список рекомендованої літератури
1.4. Основна теорема алгебри
Основна
теорема алгебри. Будь-який
многочлен зі степенем
має принаймні один комплексний корінь.
Традиційне доведення цієї теореми засноване на лемах, які мають самостійне значення. Наведемо їх без доведення.
Лема 1 (лема про вищий член многочлена).
Нехай
задано многочлен
,
і задано число
,
тоді існує таке число P,
що як тільки
,
то
.
Лема 2 (лема про зростання модуля многочлена).
Нехай
задано многочлен
,
і задано число
.
Тоді існує таке число
,
що як тільки
,
то
.
Лема 3 (лема Д’Аламбера).
Нехай
задано многочлен
,
і задано число
,
що не є коренем многочлена
Тоді існує таке число
,
що
.
Розглянемо наслідки основної теореми алгебри.
Наслідок 1. Многочлен -го степеня має коренів, де кожен корінь враховуютьтаку кількість разів, яка дорівнює цього кратності.
Доведення.
Розглянемо деякий многочлен
.
Для
многочлен має вигляд
і очевидно не має жодного кореня, тобто
має 0 коренів.
Розглянемо
випадок, коли
.
Тоді за основною теоремою алгебри
многочлен
має принаймні один корінь
.
Застосуємо наслідок з теореми Безу:
.
Якщо
степінь
,
то теорему доведено. Якщо степінь
,
то застосуємо основну теорему алгебри:
.
Продовжуючи таким чином, отримаємо
.
Отже,
наслідок доведено.
Зауважимо,
що
.
Мимохідь ми довели наслідок 2.
Наслідок 2. Будь-який многочлен можна розкласти на лінійні множники в області комплексних чисел.
,
де
– кратність кореня
,
.
Наслідок
3.
Нехай задано два многочлени
і
степенів
,
значення яких збігається в
точці, тобто
.
Тоді многочлени і є рівні (у формально-алгебричному сенсі).
Доведення.
Припустимо супротивне. Нехай
.
Тоді утворимо многочлен
(при цьому очевидно, що степінь
).
Згідно з наслідком 1 основної теореми
алгебри многочлен
мусить мати не більше, ніж
коренів. Але існує
точка, яка задовольняє умову
.
Тому многочлен
має
корінь. Маємо суперечність, яка і доводить
наслідок 3.
Застосовуючи наслідок 3, можна довести еквівалентність двох підходів до поняття рівності многочленів. Раніше ми довели, якщо многочлени рівні у формально-алгебричному сенсі, то вони рівні і в теоретико-функціональному. Доведемо обернене. Степені многочленів є менші за деяке число або дорівнюють йому, а многочлени збігаються в нескінченній множині точок. Виберемо серед них точку і застосуємо наслідок 3 основної теореми алгебри.
1.5. Формули Вієта
Формули Вієта встановлюють зв’язок між коренями многочлена та його коефіцієнтами. Нехай задано многочлен ):
За
наслідком 1 даний многочлен має в
комплексній області
коренів. Нехай
– корені многочлена
.
Тоді
за наслідком 2 основної теореми алгебри
його можна подати у вигляді
.
Порівняємо коефіцієнти при однакових степенів многочлена:
,
,
..................................................................................................
.
Розглянемо
окремий випадок
:
.
Згідно з формулами Вієта
,
.
Отримали формули, відомі з шкільного курсу.
