
- •Передмова
- •1. Теорія многочленів
- •1.1. Поняття многочлена, алгебра многочленів
- •1.2. Ділення многочленів з остачею. Найбільший спільний дільник
- •1.3. Корені многочленів
- •1.4. Основна теорема алгебри
- •1.5. Формули Вієта
- •1.6. Дослідження многочленів з дійсними коефіцієнтами
- •2. Перетворення координат вектора в разі зміни базису. Перетворення координат точки в разі зміни системи координат
- •2.1. Перетворення координат вектора
- •2.2. Перетворення координат точки геометричного простору (площини) в разі зміни системи координат
- •2.3. Перетворення координат точки площини в разі зміни прямокутної системи координат
- •3. Лінії і поверхні
- •3.1. Поняття рівняння лінії, рівняння поверхні
- •3.2. Параметричні рівняння лінії та поверхні
- •3.3. Алгебричні лінії та поверхні
- •4. Геометричні образи лінійних рівнянь
- •4.1. Загальні рівняння площини і прямої на площині
- •4.2. Способи задання прямої на площині
- •4.3. Способи задання площини
- •4.4. Умови паралельності та збіжності двох прямих на площині
- •4.5. Умови паралельності та збіжності двох площин
- •4.6. Пряма в просторі
- •5. Криві й поверхні другого порядку
- •5.1. Дослідження кривих і поверхонь другого порядку за їх канонічними рівняннями
- •5.2. Перетворення рівняння кривої в разі зміни прямокутної системи
- •5.3. Інваріанти кривої другого порядку. Класифікація кривих
- •5.4. Спрощення центральних кривих
- •5.5. Спрощення нецентральних кривих
- •6. Алгебричні структури
- •6.1. Поняття групи
- •6.2. Ізоморфізм груп
- •6.3. Поняття кільця
- •6.4. Поняття тіла, поля, алгебри
- •7. Лінійний оператор
- •7.1. Лінійний оператор. Матриця лінійного оператора
- •7.2. Характеристична матриця. Характеристичний многочлен. Характеристичні корені матриці
- •7.3. Власні вектори та власні значення лінійного оператора
- •7.4. Жорданова форма матриці
- •7.5. Алгебра лінійних операторів
- •8. Лінійні та білінійні форми
- •8.1. Поняття лінійної і білінійної форм
- •8.2. Матриця білінійної форми в заданому базисі Координатний запис білінійної форми
- •8.3. Квадратична форма в дійсному просторі
- •9. Евклідів простір
- •9.1. Поняття скалярного добутку
- •9.2. Основні метричні поняття в евклідовому просторі
- •9.3. Процес ортогоналізації
- •9.4. Ізоморфізм векторних та евклідових просторів
- •10. Лінійні оператори в евклідовому просторі
- •10.1. Зв’язок між білінійними формами і лінійними операторами в евклідовому просторі. Спряжені оператори
- •10.2. Деякі класи лінійних операторів у евклідовому просторі Самоспряжені (симетричні) оператори
- •Поняття ортогонального оператора
- •10.3. Зведення квадратичної форми до канонічного вигляду шляхом переходу до нового ортонормованого базису
- •10.4. Застосування теорії квадратичних форм до поверхонь другого порядку
- •Список рекомендованої літератури
1.3. Корені многочленів
Нехай
задано многочлен
.
Означення.
Число
називають коренем многочлена
),
якщо
.
Теорема
Безу.
Остача від ділення многочлена
на многочлен спеціального вигляду
дорівнює числу
.
Доведення.
Застосуємо теорему про ділення многочлена
з остачею до многочленів
та
Тоді існують такі
та
,
що
,
,
причому
або
або степінь
менший за степінь многочлена
.
Підставимо
в попередню рівність
:
.
Наслідок.
Для того щоб число
було коренем многочлена
,
необхідно й достатньо, щоб
ділився на
без остачі.
Доведення. Необхідність.
Нехай
корінь
многочлена
,
тобто
.
Застосуємо до
і
теорему про ділення з остачею. За теоремою
Безу
.
Отже,
ділиться на
без остачі.
Достатність доведіть самостійно.
У
зв’язку з тим, що пошук
коренів
пов’язаний з теорією подільності,
виникає питання найбільш оптимального
ділення многочлена
на многочлен
.
Для цього опишемо і обґрунтуємо схему
ділення,яку називають схемою Горнера.
Задамо
.
Поділимо
на
.
Нехай
Треба
знайти числа
та r.
Для цього порівняємо в останній рівності
коефіцієнти за рівних степенів z:
……………………………………………………………………………………….
Результати подамо як схему Горнера:
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
|
… |
|
За схемою Горнера можна розв’язувати такі задачі:
1) ділення (знайти частку і остачу) многочлена на ;
2) знаходження значення многочлена при ;
3) пошук значення похідних без знаходження їх самих;
4) випробовування чисел на корені;
5) знаходження кратності кореня;
6) розкладання многочлена за формулою Тейлора.
Розглянемо поняття k-кратного кореня многочлена.
Означення.
Число
α називають k-кратним
коренем многочлена
,
якщо
ділиться на
і не ділиться на
.
Щоб отримати умову існування k-кратного кореня, треба знати поняття похідної від многочлена.
Многочлен
являє собою комплексну функцію комплексної
змінної, оскільки змінна
і коефіцієнти при степенях
– комплексні числа. Хоча формально
поняття границі для комплексної функції
комплексної змінної не відрізняється
від поняття границі для дійсної функції,
фактично воно стає більш жорстким. Це
пов’язано з тим, що околом точки для
дійсної змінної є інтервал, а околом у
комплексній області є відкритий круг.
Тому ми не можемо використати знання з
математичного аналізу за перший курс.
Зважаючи на це введемо поняття похідної
многочлена (воно узгоджується з
відповідними поняттями функції
комплексної змінної).
Означення.
Похідною
многочлена
називають многочлен
.
Виходячи з означення похідної для многочлена можна довести такі правила знаходження похідної:
1)
.
2)
.
3)
Теорема.
Нехай
α – k-кратний
корінь многочлена
Тоді α є корінь кратності k-1
для його похідної
Доведення.
Припустимо,
що α
– k-кратний
корінь, тоді
Потрібно довести, що
і
.
Виходячи з правил обчислення похідних маємо
.
Це
означає, що
Залишилося довести, що .
Позначимо
Припустимо
супротивне:
Тоді
.
За
припущенням
, тоді і
,
а це суперечить тому, що
не
.
Маємо суперечність. Теорему доведено.