- •Передмова
- •1. Теорія многочленів
- •1.1. Поняття многочлена, алгебра многочленів
- •1.2. Ділення многочленів з остачею. Найбільший спільний дільник
- •1.3. Корені многочленів
- •1.4. Основна теорема алгебри
- •1.5. Формули Вієта
- •1.6. Дослідження многочленів з дійсними коефіцієнтами
- •2. Перетворення координат вектора в разі зміни базису. Перетворення координат точки в разі зміни системи координат
- •2.1. Перетворення координат вектора
- •2.2. Перетворення координат точки геометричного простору (площини) в разі зміни системи координат
- •2.3. Перетворення координат точки площини в разі зміни прямокутної системи координат
- •3. Лінії і поверхні
- •3.1. Поняття рівняння лінії, рівняння поверхні
- •3.2. Параметричні рівняння лінії та поверхні
- •3.3. Алгебричні лінії та поверхні
- •4. Геометричні образи лінійних рівнянь
- •4.1. Загальні рівняння площини і прямої на площині
- •4.2. Способи задання прямої на площині
- •4.3. Способи задання площини
- •4.4. Умови паралельності та збіжності двох прямих на площині
- •4.5. Умови паралельності та збіжності двох площин
- •4.6. Пряма в просторі
- •5. Криві й поверхні другого порядку
- •5.1. Дослідження кривих і поверхонь другого порядку за їх канонічними рівняннями
- •5.2. Перетворення рівняння кривої в разі зміни прямокутної системи
- •5.3. Інваріанти кривої другого порядку. Класифікація кривих
- •5.4. Спрощення центральних кривих
- •5.5. Спрощення нецентральних кривих
- •6. Алгебричні структури
- •6.1. Поняття групи
- •6.2. Ізоморфізм груп
- •6.3. Поняття кільця
- •6.4. Поняття тіла, поля, алгебри
- •7. Лінійний оператор
- •7.1. Лінійний оператор. Матриця лінійного оператора
- •7.2. Характеристична матриця. Характеристичний многочлен. Характеристичні корені матриці
- •7.3. Власні вектори та власні значення лінійного оператора
- •7.4. Жорданова форма матриці
- •7.5. Алгебра лінійних операторів
- •8. Лінійні та білінійні форми
- •8.1. Поняття лінійної і білінійної форм
- •8.2. Матриця білінійної форми в заданому базисі Координатний запис білінійної форми
- •8.3. Квадратична форма в дійсному просторі
- •9. Евклідів простір
- •9.1. Поняття скалярного добутку
- •9.2. Основні метричні поняття в евклідовому просторі
- •9.3. Процес ортогоналізації
- •9.4. Ізоморфізм векторних та евклідових просторів
- •10. Лінійні оператори в евклідовому просторі
- •10.1. Зв’язок між білінійними формами і лінійними операторами в евклідовому просторі. Спряжені оператори
- •10.2. Деякі класи лінійних операторів у евклідовому просторі Самоспряжені (симетричні) оператори
- •Поняття ортогонального оператора
- •10.3. Зведення квадратичної форми до канонічного вигляду шляхом переходу до нового ортонормованого базису
- •10.4. Застосування теорії квадратичних форм до поверхонь другого порядку
- •Список рекомендованої літератури
5. Криві й поверхні другого порядку
5.1. Дослідження кривих і поверхонь другого порядку за їх канонічними рівняннями
Програма курсу передбачає самостійне опрацювання даної теми за наведеним нижче планом.
План
Криві другого порядку
1. Еліпс.
1.1.
Означення і виведення канонічного
рівняння еліпса –
.
1.2. Дослідження форми, ексцентриситету, директрис.
1.3. Полярне рівняння.
2. Гіпербола.
2.1.
Означення і виведення канонічного
рівняння гіперболи –
2.2. Дослідження форми, ексцентриситету, директрис, асимптот.
2.3. Полярне рівняння.
3. Парабола.
3.1.
Означення і виведення канонічного
рівняння параболи –
3.2. Дослідження форми, ексцентриситету, директриси.
3.3. Полярне рівняння.
Поверхні другого порядку
1.
Еліпсоїд
2.
Однопорожнинний гіперболоїд
та двопорожнинний гіперболоїд
3.
Еліптичний параболоїд
та гіперболічний параболоїд
.
4.
Конус
.
5.
Циліндри еліптичний
,
гіперболічний
,
параболічний
.
5.2. Перетворення рівняння кривої в разі зміни прямокутної системи
Домовимось записувати рівняння кривої другого порядку у вигляді
(5.2.1)
Розглядатимемо лише перехід від однієї прямокутної системи до іншої прямокутної. Як відомо, для таких систем суттєво різними є два перетворення:
паралельне перенесення початку;
поворот осей координат.
За вказаних переходів на основі теореми про інваріантність порядку будемо отримувати рівняння такого ж вигляду.
Перетворення рівняння кривої другого порядку в разі перенесення початку
Нехай
у прямокутній системі координат O
крива
має вигляд рівняння (5.2.1), перенесемо
початок (рис. 5.2.1). Відомо, що у випадку
перенесення початку в точку
координати точки перетворюються за
правилом
(5.2.2)
У другій системі координат одержимо рівняння
(5.2.3)
Постановка
задачі.
Знайти зв’язок чисел
.
Рис. 5.2.1
Підставимо формули (5.2.2) у рівність (5.2.1):
(5.2.4)
Порівняємо коефіцієнти рівнянь (5.2.4) і (5.2.3).
К
оефіцієнт
при
=
(5.2.5)
(5.2.6)
вільний член
(5.2.7)
Зауважимо,
що
.
Отже, у разі перенесення початку не
змінюються коефіцієнти при членах
другого вимірювання. Інші коефіцієнти
змінюються за формулами (5.2.5), (5.2.6) і
(5.2.7).
Перетворення рівняння кривої другого порядку в результаті повороту осей
Нехай
у деякій системі координат О,
крива має рівняння (5.2.1). Здійснимо
поворот осей координат на кут
(рис. 5.2.2). Нехай в отриманій системі
координат рівняння набуде вигляду
(5.2.3). Треба знайти зв’язок
між
і
.
Рис. 5.2.2
Відомо, що внаслідок повороту осей на кут координати точки змінюються за законом
Підставимо ці формули в рівняння (5.2.1):
.
Після
розкриття дужок можна переконатися, що
коефіцієнти при
,
,
тобто коефіцієнти
можуть бути виражені лише через
,
,
,
а коефіцієнти при
та
,
тобто коефіцієнти
та
–
лише через
,
,
.
Знайдемо
коефіцієнт
при
.
+2
.
Доведемо,
що завжди існує поворот на такий кут
,
за якого в перетвореному рівнянні
(5.2.3) зникає член, що містить
,
тобто
Для цього треба довести, що тригонометричне
рівняння
+2
(5.2.8)
має розв’язок. Це рівняння можна записати в такому вигляді:
(
)sin2
2
=0,
Розглянемо два випадки для а12:
,тоді
.
Звідси
визначимо кут 2:
Якщо
,
то вже в початковому рівнянні (5.2.1) немає
попарного добутку.
Практично поворот на кут краще знаходити іншим способом. Для цього запишемо рівняння (5.2.8) у такому вигляді:
+
=0.
Поділимо
його на
:
Взагалі
існує два розв’язки
і
.
Візьмемо будь-який із них. Позначимо
вибраний тангенс через
.
Тоді для знаходження формули повороту
за формулою
знайдемо
.
Маємо два значення для
.
Виберемо одне зі значень, тоді
Таким чином отримаємо формули повороту.
Отже, поворот знайдено.
