Запам'ятайте

Порушення санітарно-гігієнічних режимів виробництва може призвести до зниження якості продукції та виникнення харчових отруєнь у споживачів.

6.10 Промислова санітарія обробки нехарчової тваринної сировини та виробництво кормової і технічної продукції

Вимоги до обробки сировини тваринного походження

Шкіра, волосся щетина, копита, роги, пух, пір'я можуть бути джерелом розповсюдження збудників інфекційних захворювань.

Тому при обробці сировини тваринного походження важливо дотримуватися санітарно-технічних вимог, санітарних правил на підприємствах м'ясної промисловості та Інструкції про дезінфекцію сировини тваринного походження і підприємств по його заготовці, зберіганню і переробці.

Приміщення для обробки такої сировини повинні відповідати санітарним нормам проектування: їх забезпечують природним і штучним освітленням, ефективною приточно-витяжною вентиляцією, гарячою і холодною водою, парою; підлогу і стіни покривають вологостійкими матеріалами, підлога повинна мати нахил до збірних колодязів.

При обробці і консервуванні шкур необхідно дотримуватися таких санітарно-гігієнічних вимог:

обладнання, інвентар виготовляють з корозієстійких матеріалів, які легко можна мити і дезінфікувати:

• при відсутності на м'ясокомбінаті санітарної бійні виділяють виробничу ділянку для дезінфекції і соління шкур від тварин з інфекційними захворюваннями;

• при вході в приміщення цеху по обробці шкур встановлюють дезінфекційний "килимок", змочений 2% розчином їдкого нагрію для дезінфекції взуття;

• необхідно своєчасно передавати шкури на обробку;

• заборонено змішувати шкури здорових і хворих тварин. Шкури хворих тварин збирають окремо і знезаражують;

• шкури відмочують і промивають від "навалу" тим самим зменшуючи кількість мікроорганізмів, що можуть погіршити якість продукції;

• обрізки шкур, технічну міздру, відпрацьовану сіль та інші відходи збирають у контейнери і щоденно видаляють з цеху;

• при консервуванні шкур необхідно дотримуватися технологічних інструкцій;

• у приміщеннях для зберігання сухої сировини необхідно регулярно контролювати відносну вологість. повітря і підтримувати її (не вище 70%) для попередження розвитку плісняви ;

• при наявності плісняви приміщення і повітря дезінфікують дрібно розпиленим розчином антисептолу або оксидифеноляту натрію;

• при враженні шкур шкіроїдом або міллю в приміщеннях проводять дезінфекцію стін, стелажів підлоги 1% розчином хлорофосу ним обробляють також шкури;

• продукцію відпускають з платформи цеху кормових і технічних продуктів.

Механічне очищення, миття виробничих приміщень, технологічного обладнання і інвентаря проводять у процесі роботи і в кінці робочого дня, а дезінфекцію - в кінці робочого тижня або за наказом ветеринарного лікаря. Для профілактичної дезінфекції використовують освітлений розчин хлорного вапна з вмістом 2% активного хлору, гарячий 2% розчин їдкого натрію, 3% розчин каспосу. Об'єкт знезаражують зрошенням одним з дезінфікуючих розчинів (з розрахунку 1 л/м² площі).

Трубопроводи, які використовуються для транспортування шкур з цеху забою худоби і розробки туш, дезінфікують за допомогою гумово-тканинного шлангу з шнековою форсункою.

Шкури від інфекційно хворих тварин дезінфікують в ізольованому приміщенні або знищують з залежності від захворювання. Дезінфікують шкури отримані від тварин, забитих при чумі і бешисі свиней, віспі овець, ящурі, інфекційній анемії, бруцельозі, нектобактереозі та ін. При сибірці, сапі, епізоотичному лімфангоніті, емфізематозному карбункулі і чумі великої рогатої худоби, шкури з мертвих тварин не знімають.

Шкури з позитивною реакцією преципітації на сибірку спалюють, а шкури від здорових тварин, які контактували з хворими тваринами на сибірку, дезінфікують. Шкури дезінфікують в барабанах для замочування і дезінфекції або в камерах у розчині (30°С), який містить 2% хлористоводневої кислоти 15% хлориду натрію протягом 40 год. або в розчині (35°С), який містить 0,7 % сірчаної кислоти, 1% кремнієфтористого натрію і 10% хлориду натрію протягом 48 год. Перед завантаженням шкур температура розчинів повинна бути вищою на 5°С, концентрація кислої на 0.5% у зв'язку з взаємодією кислот з органічними речовинами шкур. Шкури періодично перемішують. Після взаємодії дезінфікуючих засобів їх видаляють з резервуарів і нейтралізуюсь у розчині кальцинованої соди, а потім консервують кухонною сіллю. Кількість дезінфікуючого розчину повинна в 10 раз перевищувати масу прісно-сухих шкур (рідинний коефіцієнт 1:10).

Шкури тварин, хворих ящуром, дезінфікують в спеціально відведеному приміщенні дезінфікуючою сумішшю, що містить 7 частин кремнефтористого натрію, або в дезінфікуючих розчинах: 5% розчині кальцинованої соди, 0,5% розчині біосульфіту натрію або 0,1-0,2% розчині їдкого натру. Після дезінфекції в лугах шкури нейтралізують біосульфатом натрію. Рідинний коефіцієнт -1:4 по відношенню до парних шкур.

Дізінфікуючу суміш наносять на міздру (40 кг суміші на 100 кг шкур) після зрошення шерстного покриву дезінфікуючим розчином, який складається з 1% кремнефтористого натрію і 10% хлориду натрію. Після вкладання шкур в штабель його зрошують дезінфікуючим розчином і посипають дезінфікуючою сумішшю. Перед вкладанням штабеля на проникну підлогу на шкури насипають дезінфікуючу суміш шаром не 2 см. При температурі не нижче 10°С шкури знезаражують протягом 12 днів.

Шкури ЗРХ, отримані від тварин хворих бруцельозом, знезаражують в розчині, який складається з 74 л води, 0.3 кг кремнефтористого натрію, 0,05 кг мідного купоросу і 26 кг хлориду нагрію, протягом 20 год. при 16-23°С (рідинний коефіцієнт 1:4). Кремнефтористий натрій знищує бруцел, мідний купорос використовують дія закріплення коренів волосся в цибулині, хлорид натрію подавлює розмноження гнильної мікрофлори, після дезінфекції шкури солять хлоридом натрію для консервування.

При інших інфекційних захворюваннях шкури дезінфікують у відповідності з діючою Інструкцією по дезінфекції сировини тваринного походження.

Підозрілі на сибірку напівфабрикати щетини і волосся, які упаковані в ящики, а щетинну сировину, яка упакована в мішки (по 100 кг на 1 м³ і.імі'ри), дезінфікують парою при 111-112°С протягом 1,5 год. Щетину і волосся, підозрілі на обсіменіння неспоровою патогенною мікрофлорою, їмо шражують таким же методом в упаковці (50 кг на 1 м ) протягом 30 хв.

Пух і пір'я від птиці неблагополучної по інфекційних хворобах иііфікують. При лістеріозі використовують 2% розчин формальдегід з 0 ,1 % сульфанолу, 2% розчин (40-45°С) формальдегіду з 0,2% кальцинованої соди, розчин двотретиосновної солі гіпохлориту натрію, який містить 2% ні. пінного хлору з додаванням 0,2% сульфанолу. Рідинний коефіцієнт 1:30, а експозиція 1,5 год.

При хворобі Ньюкасла, грипі, віспі, інфекційному ларингіті, туберкульозі і колібактеріозі пух і пір'я знезаражують повітрям (85-90°С) в і утильній установці КТ-60-24 протягом 15-20 хв., використовують гарячу іншу і розчин формальдегіду. У 3%-ому розчині (45-50°С) формальдегіду (рідинний коефіцієнт 1:15) пух і пір'я витримують ЗО хв. а при туберкульозі -2год.