11.3.4. Митний і економічний союз Центральної Африки —

ЮДЕАК (Union Douaniere et Economique

de L’Afrique Centrale — UDEAC)

Утворений у 1966 р. До його складу входять Габон, Камерун, Кон-

го, Центральноафриканська Республіка, Чад, Екваторіальна Гвінея.

Ці країни входять в зону євро.

Головна мета ЮДЕАК — підвищення умов життя народів. Вона

буде досягнута шляхом зміцнення співробітництва країн-членів че-

рез поступове утворення спільного ринку, а далі — через інтеграцію в

економічному й валютному союзі.

З метою просування вперед по шляху інтеграції керівництвом

ЮДЕАК були здійснені оперативні заходи. В 1989 р. розроблено

Нову стратегію економічної інтеграції, що передбачала утворення

«Дійсного економічного союзу», а в 1991 р. — Регіональну програму

реформ [51, с. 374]. Нова стратегія передбачає прискорення лібера-

лізації торгівлі, перегляд митних тарифів відносно третіх країн. Ре-

гіональна програма реформ стосується податкових і митних питань,

а також реформування транспортної системи. В тому ж 1991 р. було

поставлено питання про утворення економічного й валютного спів-

робітництва Центральної Африки. Передбачалася ліквідація митних

бар’єрів до 2000 р.

Співробітництво в торговельній і валютній сферах здійснюється

в цілому успішно. Введено єдиний зовнішній тариф. Випускаються

260

Розвиток інтеграційних процесів у регіонах Азії, Африки й Америки

єдині платіжні кошти; їх емісію здійснює Банк держав Центральної

Африки, ЮДЕАК контролює також Банк розвитку держав Централь-

ної Африки і Фонд солідарності.

У 1994 р. члени Союзу прийняли рішення про поступову транс-

формацію ЮДЕАК в Економічне і Валютне Співтовариство (ЕВС-

ЦА), тобто вихід на вищий рівень інтеграції. Реструктуризація

ЮДЕАК здійснювалася за безпосереднім контролем і фінансовою

допомогою Франції; на це було виділено 1,5 млрд франків.

Планувалося, що становлення Співтовариства здійсниться в

три етапи: в перші п’ять років (1994—1999) першочергова увага

відводиться посиленню єдиної валюти, гармонізації макроеконо-

мічних політик й уніфікація інвестиційних законодавств. Ці за-

вдання в основному вже виконано. На чергові п’ять років основний

наголос робиться на встановлення режиму вільного пересування

громадян, капіталів, товарів та послуг. На третій фазі передбача-

ється перехід до спільного ринку, створення митного союзу та юри-

дична уніфікація.

Спеціальний саміт Економічного й валютного співтовариства

Центральної Африки (ЕВСЦА), що пройшов у 2009 р. в столиці Га-

бону Лібревіль, призвав своїх членів ужити заходів для спільного по-

долання негативних наслідків міжнародної фінансової кризи.

Виконавчий голова ЕВСЦА, президент Центральноафрикан-

ської Республіки Фрасуа Бозізе на нараді відзначив, що економіч-

ний розвиток у країнах Центральної Африки піддається великим

загрозам у результаті світової фінансової кризи. Він закликав не-

гайно розробити реальні й доцільні заходи для подолання впливу

кризи, що зустріло широке схвалення з боку голів держав, що взяли

участь у саміті.

Як говориться в комюніке за підсумками саміту ЕВСЦА, у Цен-

тральній Африці буде створено структуру спостереження за бізнес-

кліматом у регіоні, щоб поліпшити інвестиційне середовище, а також

зміцнити правоохоронну базу в галузі захисту інвестицій. Саміт та-

кож вирішив виділити з державних банків Центральної Африки й

членів ЕВСЦА в цілому 8 млрд африканських франків (близько 16

млн дол. США) як фінансову допомогу Центральноафриканській

Республіці по роззброюванню повстанців.

261

Міжнародні організації як регулятор міжнародних економічних відносин...

Семінар №11. Регіональні інтеграційні угруповання в Азії,

Африці та Америці

Мета й завдання заняття: визначити особливості розвитку інте-

граційних угруповань Азії, Африки та Америки. Розкрити етапи та

перспективи розвитку кожного з об’єднань.

План

1. Регіональні організації в Азії та Азіатсько-Тихоокеанському

регіоні.

2. Регіональні організації в Північній та Південній Америці.

3. Інтеграційні угруповання в Африці.

Ключові поняття

Азіатсько-Тихоокеанський регіон; Азіатсько-Тихоокеанське

економічне співробітництво (АТЕС); Асоціація держав Південно-

Східної Азії (АСЕАН); «план Коломбо»; Рада арабської економічної

єдності (РАЕЄ); Організація американських держав (ОАД); Лати-

ноамериканська асоціація інтеграції (ЛААІ); Північноамериканська

угода про вільну торгівлю (НАФТА); Південний спільний ринок

(МЕРКОСУР); Карибське співтовариство і Карибський спільний

ринок (КАРИКОМ); Організація африканської єдності (ОАЄ); Аф-

риканське економічне співробітництво; Економічне співробітництво

держав Західної Африки (ЕКОВАС); Спільний ринок Східної та Пів-

денної Африки (КОМЕСА); Південноафриканське співтовариство

розвитку (САДК); Митний і економічний союз Центральної Африки

(ЮДЕАК).

Проблемно-пошукові запитання

1. Під впливом яких чинників формувалися інтеграційні

об’єднання в Азії?

2. Які риси характерні для Азіатсько-Тихоокеанського еконо-

мічного співробітництва (АТЕС)?

3. Яку політичну й економічну роль відіграють розвинуті держа-

ви в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні?

262

Розвиток інтеграційних процесів у регіонах Азії, Африки й Америки

4. Які цілі поставлено перед АСЕАН?

5. Яку еволюцію пройшов процес інтеграції в Північній та Пів-

денній Америці?

6. Яку роль відіграє НАФТА в інтеграційних процесах на Аме-

риканських континентах?

7. Які перспективи має МЕРКОСУР?

8. Яке значення має ЛААІ для успішності процесу інтеграції в

Латиноамериканському регіоні?

9. У яких умовах здійснюються інтеграційні процеси в африкан-

ських країнах?

10. Які проблеми стоять перед ЕКОВАС?

Теми доповідей і рефератів

1. Ефективність діяльності ШОС.

2. Міждержавні економічні організації Африки.

3. Північноамериканська асоціація вільної торгівлі.

4. Асоціація держав Південно-Східної Азії.

5. Міждержавні економічні організації країн Латинської Аме-

рики.

Література: 7; 10; 12; 30; 32; 49; 51; 52.

263

ЗМiСТОВИЙ МОДУЛЬ 12

ІНТЕГРАЦІЙНІ НАПРЯМИ УКРАЇНИ

Україна в організаціях глобального типу.

Україна в міжнародних регіональних організаціях.

У дванадцятому модулі розглядаються взаємовідносини України

з міжнародними організаціями. Визначаються наслідки та перспек-

тиви такого співробітництва.