
- •Isbn 978-611-01-0085-4
- •Isbn 978-611-01-0085-4
- •Тема 1. Міжнародні організації в системі регулювання
- •1.1. Глобальний економічний простір як середовище формування
- •1.2. Типологія міжнародних організацій
- •1.3. Основні етапи становлення й розвитку системи
- •Тема 2. Механізм функціонування міжнародних організацій
- •2.1. Правові норми і принципи функціонування міжнародних
- •2.2. Організаційно-функціональна структура міжнародних
- •Тема 3. Організація Об’єднаних Націй та міжнародне
- •3.1. Цілі та принципи діяльності оон
- •3.2. Організаційно-функціональна структура оон
- •3.3. Соціально-економічні органи оон
- •Тема 4. Міждержавні економічні організації загальної
- •4.1. Організація економічного співробітництва й розвитку
- •4.2. Консультативні групи держав
- •Тема 5. Міжнародні неурядові економічні організації
- •1.1. Особливості функціонування міжнародних неурядових
- •5.2. Міжнародні об’єднання підприємців
- •5.1.1. Римський клуб (Rome Club)
- •5.2.2. Лондонський клуб (London Club)
- •5.2.3. Тристороння комісія
- •5.2.4. Європейський діловий конгрес (єдк)
- •5.2.5. Тихоокеанська економічна рада — тер (Pacific Basin
- •5.2.6. Рада тихоокеанського економічного співробітництва —
- •5.3. Міжнародні торговельні і торговельно-промислові палати
- •5.3.1. Міжнародна торговельна палата — мтп (International
- •5.3.2. Конфедерація Азіатсько-Тихоокеанських торговельно-
- •1. Наслідком якого процесу є міжнародна економічна інтеграція:
- •2. Які форми міжнародних інтеграційних угруповань ви знаєте:
- •25. Чи можуть міжнародні організації мати статус спостерігача при
- •26. Визначте головну мету утворення оон:
- •27. У переліку найважливіших принципів оон є одне положення, яке
- •28. Головними органами оон є (визначте цілком правильну добір-
- •Тема 6. Міждержавні організації з регулювання в галузі
- •6.1. Організації з регулювання в галузі промисловості й
- •6.1.1. Організація з промислового розвитку — юнідо (United
- •6.1.2. Міжнародна агенція з атомної енергії магате
- •6.1.3. Агенція з ядерної енергії — аяе
- •6.1.4. Міжнародна енергетична агенція — меа
- •6.1.5. Європейська організація ядерних досліджень — церн
- •6.2. Організації з регулювання в галузі сільського господарства й
- •6.2.1. Продовольча й сільськогосподарська організація фао
- •6.2.2. Світова продовольча програма — спп
- •6.2.3. Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку —
- •6.3. Організації з регулювання в галузі транспорту й зв’язку
- •6.3.1. Міжнародна морська організація — імо (International
- •6.3.2. Міжнародна організація цивільної авіації — ікао
- •6.3.3. Європейська конференція міністрів транспорту — єкмт
- •6.3.4. Європейська конференція цивільної авіації — єкак
- •6.3.5. Європейська організація з безпеки повітряної навігації —
- •6.3.6. Світовий поштовий союз — спс
- •6.3.7. Міжнародний союз електрозв’язку — мсе (International
- •Тема 7. Організації з регулювання в соціальній сфері
- •7.1. Міжнародна організація праці — моп
- •7.2. Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки й
- •7.3. Світова туристська організація — сто (World Tourism
- •Тема 8. Міжнародні організації у сфері регулювання
- •8.1. Світова організація торгівлі — сот
- •8.2. Конференція Організації Об’єднаних Націй з торгівлі й
- •8.3. Міжнародний торговельний центр юнктад/сот — мтц
- •8.4. Комісія Організації Об’єднаних націй з прав міжнарод-
- •International Trade Law — uncitral)
- •8.5. Міжнародні організації з урегулювання світових товарних
- •8.5.1. Організація країн-експортерів нафти — опек (Organization
- •8.5.2. Арабський Союз чавуну та сталі — асчс (Arabian Iron and
- •Тема 9. Міжнародні валютно-кредитні організації
- •9.1. Сучасна система міжнародних валютно-кредитних
- •9.2. Міжнародний валютний фонд — мвф
- •9.2.1. Функції Міжнародного валютного фонду
- •9.2.2. Кредитно-фінансова діяльність
- •9.2.3. Технічна допомога мвф
- •9.2.4. Випуск сдр
- •9.3. Група Всесвітнього банку (The World Bank Group)
- •9.3.1. Міжнародний банк реконструкції й розвитку — мбрр
- •9.3.2. Міжнародна фінансова корпорація — мфк (International
- •9.3.3. Міжнародна асоціація розвитку — мар (International
- •9.3.4. Багатостороння агенція з гарантії інвестицій — багі
- •9.3.5. Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів —
- •Investment Disputes — icsid)
- •9.4. Регіональні банки розвитку
- •9.4.1. Європейський банк реконструкції і розвитку — єбрр (The
- •9.4.2. Міжамериканський банк розвитку — МаБр
- •9.4.3. Африканський банк розвитку — АфБр
- •9.4.4. Азіатський банк розвитку — АзБр
- •9.4.5. Ісламський банк розвитку — ібр
- •9.5. Банк міжнародних розрахунків — бмр
- •Тема 10. Регіональні інтеграційні угруповання в Європі
- •10.1. Особливості еволюції інтеграційних процесів у Європі
- •10.2. Європейський Союз — єс
- •10.2.1. Цілі, принципи й організаційна структура єс
- •10.2.2. Економічна політика Європейського Союзу
- •10.2.3. Валютно-кредитна система Європейського Союзу
- •10.2.4. Соціальна політика Європейського Союзу
- •10.2.5. Спільна зовнішня політика й політика безпеки
- •10.2.6. Регіональна політика єс
- •10.3. Європейська асоціація вільної торгівлі — єавт
- •10.4. Співдружність Незалежних Держав — снд
- •10.4.1. Цілі, принципи і структура снд
- •10.4.2. Проблеми економічної інтеграції в снд
- •10.5. Організація Чорноморського економічного співробітництва
- •Тема 11. Регіональні інтеграційні угруповання в Азії,
- •1.1. Регіональні організації в Азії та Азіатсько-Тихоокеанському
- •11.1.1. Азіатсько-Тихоокеанське економічне співробітництво
- •11.1.2. Асоціація держав Південно-Східної Азії — асеан
- •11.1.3. «План Коломбо» зі спільного економічного і соціального
- •11.1.4. Рада арабської економічної єдності — раеє (Council of
- •11.1.5. Шанхайська організація співробітництва (шос)
- •1.2. Регіональні організації в Північній та Південній Америці
- •11.2.1. Північноамериканська угода про вільну торгівлю —
- •11.2.2. Південний спільний ринок — меркосур (Mercado Comun
- •11.2.3. Латиноамериканська асоціація інтеграції — лааі
- •11.2.4. Карибське співтовариство і Карибський спільний ри-
- •1.3. Інтеграційні угруповання в Африці
- •11.3.1. Економічне співробітництво держав Західної Африки —
- •11.3.2. Спільний ринок Східної та Південної Африки — комеса
- •11.3.3. Південноафриканське співтовариство розвитку — садк
- •11.3.4. Митний і економічний союз Центральної Африки —
- •Тема 12. Діяльність України в міжнародних організаціях
- •12. 1. Україна в організаціях глобального типу
- •12.2. Україна в міжнародних регіональних організаціях
- •12.2.1. Співдружність Незалежних Держав (снд)
- •12.2.2. Організація Чорноморського економічного співробітництва
- •12.2.3. Гуам
- •12.3. Європейський вибір України
- •1. Наслідком якого процесу є міжнародна економічна інтеграція:
- •2. Які форми міжнародних інтеграційних угрупувань ви знаєте:
- •28. Головними органами оон є (визначте цілком правильну добірку):
- •Тема 1. Міжнародні організації в системі регулювання
- •Тема 2. Механізм функціонування міжнародних організацій . . 38
- •Тема 3. Організація Об’єднаних Націй та міжнародне
- •Тема 4. Міждержавні економічні організації загальної
- •Тема 5. Міжнародні неурядові економічні організації (мнео) . . 86
- •Тема 6. Міждержавні організації з регулювання в галузі
- •Тема 7. Організації з регулювання в соціальній сфері. . . . . . . . . 127
- •Тема 8. Міжнародні організації у сфері регулювання
- •Тема 9. Міжнародні валютно-кредитні організації . . . . . . . . . . . 157
- •Тема 10. Регіональні інтеграційні угруповання в Європі . . . . . . . 192
- •Тема 11. Регіональні інтеграційні угруповання в Азії, Північній
- •Тема 12. Діяльність України в міжнародних організаціях . . . . . 264
9.3.1. Міжнародний банк реконструкції й розвитку — мбрр
(International Bank for Reconstruction and Development — IBRD)
Заснований у 1945 р. Місцеперебування — Вашингтон. До учасни-
ків банку входить 186 країн, зокрема й Україна (увійшла в 1992 р.).
Основні цілі:
• сприяння країнам-членам у розвитку економіки шляхом на-
дання їм довгострокових позик і кредитів;
• заохочення іноземного інвестування через надання гарантій
або участі в позиках та інших інвестиціях приватних кредито-
рів;
• стимулювання тривалого збалансованого зростання міжна-
родної торгівлі, підтримка збалансованості платіжних балан-
сів країн-членів.
Формування ресурсів. Джерелами їхнього формування є статут-
ний капітал, що накопичується передплатою країн-членів; позикові
кошти; платежі в рахунок погашення боргу.
Він формується нетрадиційно. Уряди країн-членів купують акції,
але сплачують лише невелику частину їхньої вартості (6%). Решта
капіталу є «недоторканою» і може бути затребувана банком лише в
разі відсутності в нього ресурсів для термінового погашення своїх
зобов’язань. Поки що таких випадків не траплялося. Цей гарантійний
капітал не можна використовувати для надання кредитів.
Передплата країн-членів на акції банку здійснюється згідно з їх-
ньою економічною потужністю. Кожна країна має свою квоту в устав-
ному капіталі. Квота України становить 0,8% капіталу банку, США
— 17, Японії — 6, 24. Росії, Канади, Саудівської Аравії, Індії та Італії
— по 2,99% [6, с. 309].
167
Міжнародні організації як регулятор міжнародних економічних відносин...
Зовнішні джерела фінансування. МБРР є значним позичальни-
ком на світовому фінансовому ринку. Він випускає облігації під 7%
щорічних, що дуже вигідно приватним інвесторам. Їхній інтерес піді-
грівається ще й тим, що банк дає гарантії під ці облігації. Крім того,
приватні банки й інші кредитні інститути вкладають також свої ка-
пітали в облігації МБРР. За рахунок емісії облігацій МБРР формує
94% своїх ресурсів.
Кредитна політика МБРР. Основне призначення кредитів - сти-
мулювання розвитку приватного сектора в країнах-членах. До при-
йняття рішення про надання кредиту в країну прямує місія МБРР, яка
вивчає економічну ситуацію, оцінює доцільність здійснення проектів,
під які плануються кредити. Місія складає свій висновок і рекоменда-
ції, які країна мусить прийняти, інакше може й не одержати кредиту.
Кредити надаються тільки урядам, відповідно до їхніх централь-
них банків для фінансування великих проектів під гарантії урядів.
Кредити надаються на строк 15—20 років. Ставка кредиту в се-
редньому перевищує на 0,5% ставку за позиковими коштами банку.
Оскільки МБРР залучає позики з розрахунку 7% щорічних, то кре-
дитна ставка становить в середньому 7,5%.
Для країн, що розвиваються, ставка дещо нижча. Найбіднішим
країнам МБРР може надати безвідсотковий кредит.
Однією з особливостей діяльності МБРР є відмова від реструк-
туризації заборгованості клієнтів: випадків неповернення кредитів
ще не було. Хоч прибуток не є головною метою МБРР, він працює
прибутково. В середині 90-х років пересічно за рік прибуток становив
понад 1 млрд доларів; він використовується для поповнення ресурсів
МБРР. Дивідендів своїм членам банк не сплачує.
МБРР спочатку кредитував конкретні об’єкти, переважно інфра-
структури, ретельно їх відбираючи. Це обмежувало позичальникам
можливість маневру, що спричинювало їхнє невдоволення. З 80-х ро-
ків кредити стали менше прив’язуватись до конкретних об’єктів. Крім
підприємств приватного сектора, банк став кредитувати й державні під-
приємства, але під гарантії уряду. Банк кредитує й галузі, куди приват-
ний капітал йде неохоче через їхню високу капіталоємність або низьку
рентабельність (енергетика, транспорт, сільське господарство).
Банк покриває своїми кредитами лише 30% вартості об’єкта, при-
чому найбільша частина кредитів спрямовується в галузі інфраструк-
168
Міжнародне регулювання фінансової сфери
тури: енергетику, транспорт, зв’язок. Із середини 80-х років МБРР
збільшив частку кредитів, спрямованих у сільське господарство (до
20%), в охорону здоров’я й освіту. У промисловість прямується мен-
ше 15% кредитів Банку.
Останніми роками МБРР займається проблемою урегулювання
зовнішнього боргу країн, що розвиваються: 1/3 кредитів він надає у
формі спільного фінансування. Банк надає структурні кредити для ре-
гулювання структури економіки, оздоровлення платіжного балансу.
За цільовим призначенням кредити МБРР поділяються на дві
групи — інвестиційні й системні. Перші надаються під конкретні про-
екти та програми підприємствам, установам, на навчання та новації.
Другі призначені на подолання труднощів макроекономічного харак-
теру. Якщо раніше перевага надавалася інвестиційним проектам, то
згодом МБРР змінив стратегію на користь системних проектів. Нова
стратегія полягає в переході від фінансування окремих проектів до
співпраці з державними і громадськими організаціями, а також при-
ватним сектором.
Системні кредити поділяються на такі види:
• структурного регулювання — на фінансову підтримку транс-
формації економічної політики і здійснення інституційних ре-
форм у країнах, що отримують кредити;
• структурної перебудови сектора — на підтримку змін у політи-
ці й інституційних реформ у найважливіших секторах;
• кредити на відбудову — на підтримку урядової політики ре-
форм, спрямованих на розвиток приватного сектора;
• кредити на скорочення заборгованості — на допомогу країнам
з високим рівнем заборгованості [49, с. 113—115].
Надання кредитів Всесвітнім банком має демонстраційний
ефект: його авторитет стимулює приватних інвесторів та інші банки
спрямовувати капітали в країни, що одержали кредити від МБРР. Та-
ким чином, Всесвітній банк спричиняє дуже сильний вплив на весь
валютно-кредитний ринок.