Тема 6. Міждержавні організації з регулювання в галузі

промисловості, сільського господарства, транспорту й

зв’язку

Велика кількість міждержавних організацій сферою своєї ком-

петенції має галузі народного господарства — промисловість, енер-

гетику, сільське господарство, транспорт тощо. Переважна більшість

таких організацій належить до системи ООН, але в своїй діяльності

вони фактично досить самостійні. Частина галузевих організацій вхо-

дить до системи ОЕСР, а є чимало й таких, що не входять до якоїсь

глобальної системи (наприклад, ОПЕК або Банк міжнародних роз-

рахунків). Міждержавні організації галузевого рівня переважають за

107

Міжнародні організації як регулятор міжнародних економічних відносин...

чисельністю; до того ж, згадаймо, саме з цього типу організацій роз-

почалося формування сучасної системи МДЕО (Міжнародний по-

штовий союз, Міжнародний союз електрозв’язку та ін.).

6.1. Організації з регулювання в галузі промисловості й

енергетики

До цієї групи належать організації системи ООН (ЮНІДО й МА-

ГАТЕ), системи ОЕСР (МЕА й АЯЕ), а також самостійний науково-

дослідний центр — ЦЕРН.

6.1.1. Організація з промислового розвитку — юнідо (United

Nations Industrial Development Organization — UNIDO)

Була заснована рішенням Генеральної Асамблеї ООН в 1967

р.; з 1985 р. має статус спеціального закладу ООН. Підпорядкована

ЕКОСОР, свою діяльність узгоджує з ПРООН. Утворення ЮНІДО

пов’язано з необхідністю сприяння країнам, що розвиваються, подо-

лати труднощі на шляху їх індустріалізації. Отже, дійсно є зв’язок

між метою ЮНІДО й ПРООН; але цілі ЮНІДО вужчі й конкретні-

ші: вони охоплюють сферу промисловості й спрямовані на індустрі-

алізацію країн.

Головна мета ЮНІДО — координація зусиль ООН у сприянні

промислового розвитку й співробітництва в цій галузі на глобально-

му, регіональному й національному рівнях. Організація об’єднує 173

членів, серед яких — Україна.

Основними цілями ЮНІДО є:

• індустріалізація країн, що розвиваються, подолання їх трудно-

щів з ресурсами й інфраструктурою;

• сприяння в проведенні реформ країнам з перехідною економі-

кою, зокрема в приватизації промислових підприємств;

• надання технічної допомоги країнам, що розвиваються.

У 90-х роках увага ЮНІДО поширилась і на країни з перехід-

ною економікою, що виявилось у формуванні цілей, але основним

об’єктом діяльності організації все ж таки залишаються країни, що

розвиваються, особливо африканські. Серед пріоритетів у діяльності

ЮНІДО слід назвати:

• пріоритетна індустріалізація країн Африки;

• допомога малим і середнім підприємствам;

108

Міжнародні організації з регулювання відносин у виробничій сфері

• надання технічної допомоги країнам, що розвиваються;

• промисловий розвиток сільських районів;

• поширення промислової інформації, сприяння інвестиціям і

технічному прогресу;

• підвищення конкурентоспроможності промислових товарів

країн, що розвиваються;

• сприяння в ефективному використанні національних природ-

них ресурсів;

• довкілля й енергетика.

Особливої уваги ЮНІДО надає поширенню в країнах, що розви-

ваються, сучасних методів виробництва, програмування й управлін-

ня, поширенню інформації. Значні кошти виділяються для підготовки

національних кадрів у галузі промисловості: ЮНІДО надає консуль-

тативну допомогу шляхом проведення конференцій, нарад; організо-

вує зустрічі представників промислового бізнесу, профспілок і спо-

живачів. Крім того, консультації здійснюються групами фахівців за

окремими галузями і конкретними проблемами. В рамках ЮНІДО

створено Банк промислової і технічної інформації, який системати-

зує технічну документацію, особливо з новітніх технологій.

Технічна допомога також полягає в наданні країнам, що розви-

ваються, матеріальних і фінансових ресурсів, поставок промисло-

вого устаткування, інженерно-консультативних послуг. У межах

технічного співробітництва виокремлюються такі блоки: переробна

промисловість агропромислового комплексу (харчова, шкіряна, тек-

стильна, деревообробна); хімічна промисловість (біотехнологія, фар-

мацевтична, органічний синтез); машинобудування (електроніка, ме-

талообробка, сільськогосподарське машинобудування).

У своїй діяльності ЮНІДО активно співробітничає з ПРООН. У

країнах, що розвиваються, представники — резиденти ПРООН — ви-

конують водночас функції представників ЮНІДО. Їх заступниками

є директори ЮНІДО з програм поза країнами. Ці директори також є

старшими радниками урядів країн, що розвиваються, з питань про-

мислового розвитку.

Діяльність ЮНІДО супроводжується значними фінансовими

витратами на цілі розвитку. Кошти для фінансування складаються

з декількох джерел. Головними є кошти ПРООН. Іншими джерела-

ми є: обов’язкові внески членів ЮНІДО; добровільні внески членів

109

Міжнародні організації як регулятор міжнародних економічних відносин...

ЮНІДО. Витрати, що здійснюються за рахунок обов’язкових вне-

сків, називаються регулярними бюджетами. Витрати із добровільних

внесків мають назву оперативного бюджету. Регулярний бюджет

призначено на адміністративну й науково-дослідну діяльність ЮНІ-

ДО. Кошти оперативного бюджету йдуть на фінансування технічної

допомоги. За рахунок оперативного бюджету формується Фонд про-

мислового розвитку; він призначений для оперативного, швидкого

покриття фінансових потреб країн, що розвиваються, з метою інду-

стріалізації.

Штаб-квартира ЮНІДО міститься у Відні (Австрія). Організація

надає інформацію з питань промисловості, бізнесу й технологій через

мережу INTIBNET, що сполучається із Банком промисловості і тех-

нічної інформації ЮНІДО (ІНТІБ).