Методи і прийоми економічного аналізу.

1. Метод економічного аналізу.

2. Методика та прийоми економічного аналізу.

1. Метод економічного аналізу.

Метод – спосіб пізнання дійсності.

Метод економічного аналізу – загальний підхід до вивчення господарської діяльності підприємства. Він є діалектичним методом пізнання, в зв‘язку з тим, що в ньому повністю реалізуються всі риси матеріалістичної діалектики:

1) розкривається і вивчається протирічивий вплив на господарську діяльність підприємств окремих груп чинників: об‘єктивних і суб‘єктивних, позитивних і негативних, т.т. знаходить застосування закон „єдності та боротьби протилежностей”;

2) виявляється скачкоподібний перехід кількості в якість;

3) знаходить місце закон „заперечення заперечення”;

4) всі явища розглядаються в русі, становленні, в їх взаємозв‘язку і взаємообумовленості.

Найбільш суттєвою особливістю методу економічного аналізу є системність і комплексність.

Системний підхід – це вивчення об‘єкту, як частини системи більш високого порядку (цеху, як частини підприємства, підприємства, як частини галузі).

Комплексність досліджень – розглядання всіх сторін господарської діяльності підприємства.

З урахуванням усього вищесказаного під методом економічного аналізу розуміють діалектичний, системний, комплексний підхід до вивчення господарської діяльності підприємства.

При цьому поєднується єдність аналізу і синтезу, індукції та дедукції.

2. Методика та прийоми економічного аналізу.

В перекладі з грецької мови методика – сукупність прийомів проведення певної роботи.

На відмінність від методу виділяють методику економічного аналізу – як сукупність спеціальних прийомів, що застосовуються для рішень задач економічного аналізу.

Методику економічного аналізу розділяють на загальну та часткову.

Загальна – сукупність прийомів аналітичної роботи, які можуть однаково застосовуватися для дослідження будь-яких процесів.

На відмінність від загальної, часткова конкретизує загальну до певних процесів та явищ народного господарства.

Методика містить слідуючи основні елементи:

1) визначення цілі та об‘єкту аналізу;

2) підбір економічної інформації для аналізу, її перевірка;

3) попередня оцінка діяльності підприємства;

4) розкриття причинно-наслідкових зв‘язків економічних процесів та явищ;

5) узагальнення результатів аналізу у вигляді заключень.

В заключені дається характеристика результатів діяльності господарства, наводяться дані про визначені резерви та пропозиції щодо їх мобілізації з зазначенням конкретних виконавців та термінів виконання.

Прийоми економічного аналізу в залежності від характеру зв‘язків між чинниками та кінцевим результатом поділяються на дві групи:

1) прийоми, що використовуються при функціональному зв‘язку;

2) прийоми, що використовуються при ймовірному зв‘язку.

До першої групи відносять слідуючи прийоми:

1) повний прийом ланцюгових підстановок;

2) прийом різниці в показниках;

3) прийом різниці в рівнях показників;

4) прийом перерахунку показників;

5) прийом дольової частки;

6) прийом деталізації;

7) балансовий прийом;

8) графічний прийом;

9) економіко-математичні прийоми.

До другої групи відносять слідуючи прийоми:

1) прийом групувань;

2) прийом порівняння паралельних рядів;

3) кореляційно-регресійний аналіз;

4) економіко-математичні прийоми.

Прийом порівняння є найважливішим. Він лежить в основі всіх прийомів, що застосовуються в аналізі. Суть цього прийому полягає в тому, що оцінка того, що відбувається здійснюється через інші подібні явища або поняття. В залежності від мети аналізу фактичні дані порівнюються з тими, що передбачені бізнес-планом (оцінка виконання плану), з даними попередніх періодів (характеристика динаміки розвитку), з даними однотипових підприємств (вивчення передового розвитку), з середньогалузевими даними та ін.

Прийом елімінування. Елімінувати – значить усунути, т.т. виключити вплив всіх факторів на величину результативного показника крім одного. Це логічний прийом, при якому для визначення впливу на процес або явище, що досліджується, кожного фактора окремо, припускають, що тільки один із всіх одночасно діючих факторів є змінним, а решта – постійними. Приклад прийому елімінування є різновидом прийому ланцюгових підстановок.

Приклад: Кінцевий результат Р залежить від впливу трьох чинників: а х б х в.

Кінцевий результат плановий: Р­_пл = а_пл·б_пл·в_пл

Кінцевий результат фактичний: Р_ф = а_ф·б_ф·в_ф

Р_ф – Р_пл = ΔР

Визначимо вплив чинників на відхилення кінцевого результату за допомогою трьох різновидів прийому ланцюгових підстановок.