4. Задачі еа на сучасному етапі розвитку економіки та його принципи.

Задачі економічного аналізу заключаються в наступному:

1) Вивчення характеру дії економічних законів, встановлення закономірностей і тенденцій економічних явищ і процесів в конкретних умовах підприємства. Наприклад, закон випередження темпів росту продуктивності праці в порівнянні з темпами зростання її оплати повинен виконуватися не тільки в масштабах всієї національної економіки, але і на кожному підприємстві та в його підрозділах. В цій своїй функції економічний аналіз являється засобом вивчення дії економічних законів в конкретних умовах виробництва.

2) Наукове обґрунтування поточних і перспективних бізнес-планів і високих темпів економічного і соціального розвитку підприємства.

3) Здійснення контролю за виконанням поточних і перспективних бізнес-планів, оцінка результатів діяльності підприємств, використання наявних можливостей.

4) Контроль за виконанням заходів з технічного переозброєння підприємств, їх реконструкцією, спрямованих на покращення якості продукції як неодмінній умові конкурентноздатності продукції на ринках збуту.

5) Пошук резервів підвищення ефективності виробництва, тобто визначення можливостей досягнення більш високих кінцевих результатів за умови відносно менших витрат.

6) Оцінка ефективності форм господарювання, форм власності, що застосовуються на даному підприємстві.

7) Перехід до ринкових відносин диктує необхідність вибору оптимального асортименту продукції, що виробляється даним підприємством, рівня її ціни, які дозволять забезпечити конкурентноздатність продукції, задовільний попит покупців, значну сферу впливу на ринку, максимальний прибуток від реалізації цієї продукції.

8) Розроблення пропозицій щодо мобілізації визначених резервів підвищення ефективності виробництва, а також контроль за виконанням цих пропозицій.

Принципи економічного аналізу:

1) Аналіз повинен базуватися на державному підході в процесі оцінки економічних явищ, результатів господарювання. Тобто необхідно оцінювати їх відповідність державній економічній, міжнародній політиці та законодавству.

2) Аналіз повинен носити науковий характер.

3) Аналіз повинен бути комплексним і системним.

4) Економічний аналіз повинен бути об‘єктивним, конкретним, точним. Це значить, що він повинен базуватися на вірогідній, перевіреній інформації, а висновки його повинні обґрунтовуватися точними аналітичними розрахунками.

5) Аналіз повинен бути дійовим і оперативним – тобто активно, швидко і чітко впливати на хід виробництва і його результати, своєчасно виявляти недоліки в роботі та інформувати про це керівництво підприємства.

6) Аналіз повинен проводитися згідно плану систематично, а не від випадку до випадку.

7) Один із принципів аналізу – демократизм – участь в проведенні аналізу широкого кола працюючих підприємства.

8) Аналіз повинен бути ефективним, тобто витрати на його проведення повинні дати багатократний ефект.

5. Види економічного аналізу.

Економічну роботу класифікують на види за такими ознаками:

1) В залежності від змісту аналітичної роботи: а)комплексний; б) тематичний.

У відповідності з комплексним аналізом вивчаються всі сторони діяльності підприємства.

У відповідності з тематичним (локальним) аналізом підлягають глибокому вивченню ті чи інші господарські процеси, економічні категорії.

2) В залежності від періодичності (часу проведення аналізу): а) попередній (перспективний); б) періодичний (є оперативний і поточний).

Попередній проводиться ще до здійснення тих операцій, які закладені в бізнес-плані.

Оперативний – внутрімісячний аналіз (за зміну, добу, тиждень, декаду, дві декади). Його перевага заключається в тому, що він дозволяє оперативно виявити недоліки в роботі і їх усунути. Недолік полягає в його інформаційній базі, якою служать поточні документи, в яких можуть бути виправлення, неточності та інше.

Поточний – аналіз за звітний період (місяць, квартал, півроку, рік). Перевага – інформаційна база, в якій є звітна інформація, що є найбільш вірогідною. Недолік полягає в тому, що упущення в роботі ми можемо виявити і усунути тільки після певного звітного періоду.

3) В залежності від суб‘єктів, т.т. користувачів аналізу: а) внутрішній; б) зовнішній.

Внутрішній – проводиться на підприємстві працюючими цього підприємства для потреб управління виробничою, комерційною і фінансовою діяльністю.

Зовнішній – проводиться на підставі фінансової і статистичної звітності органами господарського управління, фінансовими органами, аудиторськими фірмами та ін.

4) В залежності від об‘єкту управління:

а) техніко-економічний – встановлюється валив технічних і економічних процесів на економічні результати діяльності підприємства;

б) маркетинговий – застосовується для вивчення ринку, конкурентоспроможності продукції, формування цінової політики, комерційного ризику і т.д.

в) аудиторський (бухгалтерський) – експертна діагностика фінансового „здоров‘я” підприємства;

г) фінансово-економічний;

д) соціально-економічний;

е) економіко-екологічний.

5) В залежності від методики вивчення об‘єктів:

а) порівняльний;

б) факторний;

в) діагностичний (експрес-аналіз) – це спосіб встановлення характеру порушень нормального ходу економічних процесів на підставі типових ознак, характерних тільки для даного порушення.

г) маржинальний – метод оцінки і обґрунтування ефективності управлінських рішень в бізнесі на підставі причинно-наслідкового взаємозв‘язку обсягу продажу, собівартості і прибутку шляхом поділу витрат на постійні та змінні.

д) функціонально-вартісний – при цьому аналізі мета економічного аналізу, яка спрямована на визначення можливостей підвищення ефективності об‘єкту, що аналізується органічно поєднується з вибором найбільш оптимального варіанту виконання ним своїх функцій з точки зору мінімізації витрат на створення і експлуатацію цього об‘єкта.

е) економічно-математичний;

ж) стохастичний аналіз – дисперсійний, кореляційний, компонентний.