52. Коефіцієнт постійності складу персоналу підприємства розраховується за формулою:

– відношення кількості звільнених робітників до фонду робочого часу;

– відношення середньооблікової чисельність працівників до кількості працівників, які пропрацювали увесь рік;

– відношення кількості працівників, які пропрацювали увесь рік до середньооблікової чисельність працівників;

– відношення середньооблікової чисельності працівників до кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни.

53. Сезонні працівники – це працівники, які:

– зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 1–го місяця;

– зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 2–ох місяців;

– зараховуються до складу трудового колективу на період від 2–ох до 6–ти місяців;

– зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 3–ох місяців.

54. Робітники і службовці, які працюють на сільськогосподарських підприємствах класифікують за категоріями:

– постійні, тимчасові і сезонні працівники;

– робітники, учні, службовці;

– інженерно–технічний персонал;

– всі відповіді вірні.

55. Джерелами аналізу ефективності використання трудових ресурсів є:

– дані аналітичного і первинного обліку;

– Ф. 50 с.г. «Основні економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства»;

– звіт про використання робочого часу;

– звіт про фінансові результати.

56. Забезпеченість підприємства робочою силою характеризують такі показники:

– середньооблікова чисельність працівників;

– середньогодинний виробіток 1 робітника;

– відпрацьовано всіма робітниками людино–днів;

– кваліфікаційний рівень робітників.

57. Фактори, які впливають на зміну середньорічного виробітку одного працівника, це:

– кількість відпрацьованих днів, тривалість зміни;

– вартість валової продукції, кількість робітників;

– витрати праці, вартість товарної продукції;

– кількість відпрацьованих днів, тривалість робочого дня, виробіток за 1 годину.

58. Трудомісткість продукції – це:

– показник, що характеризує затрати робочого часу на виробництво одиниці або всього обсягу виготовленої продукції;

– показник, який характеризує співвідношення обсягу продукції, робіт та послуг з одного боку і кількості праці, витраченої на виробництва цього обсягу з іншого боку;

– показник, який розраховується як відношення товарної продукції до чисельності працівників;

– показник, який розраховується як відношення чисельності працівників до товарної продукції.

59. Коефіцієнт обороту зі звільнення розраховується як:

– відношення кількості звільнених працівників за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни до середньоспискової чисельності працівників;

– відношення кількості звільнених працівників до прийнятих на роботу;

– відношення кількості звільнених працівників до середньоспискової чисельності працівників;

– відношення середньооблікової кількості працівників до кількості звільнених працівників.

60. Завданням аналізу фонду оплати праці є:

– систематичний контроль за ефективним використанням робочого часу;

– вчасно здійснювати виплату заробітної плати робітникам;

– виявлення можливостей економії коштів за рахунок росту продуктивності і зниження трудомісткості продукції;

– всі відповіді вірні.

61. Відносна економія (перевитрата) фонду заробітної плати обчислюється:

– шляхом зіставлення фактично нарахованої заробітної плати з плановою (базисною) величиною;

– як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом;

– як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом, скорегованим на фактичний темп зміни (зростання, зниження) обсягу виробництва;

– не має правильної відповіді.

62. Абсолютна економія (перевитрата) фонду заробітної плати обчислюється:

– шляхом зіставлення фактично нарахованої заробітної плати з плановою (базисною) величиною;

– як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом;

– як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом, скорегованим на фактичний темп зміни (зростання, зниження) обсягу виробництва;

– не має правильної відповіді.

63. Вкажіть фактори, які впливають на зміну фонду заробітної плати:

– чисельність робітників і середньорічна заробітна плата 1 робітника;

– кількість відпрацьованих днів 1 робітником за рік і середньоденна заробітна плата 1 робітника;

– тривалість робочого дня і середньоденна заробітна плата;

– перевиконання норм виробітку, кількість і якість витраченої праці.

64. Показником ефективності витраченої праці є:

– кількість відпрацьованих днів у місяці;

– коефіцієнт використання річного фонду робочого часу;

– коефіцієнт трудомісткості;

– кількість відпрацьованих днів у році.

65. Можливий фонд робочого часу визначається виходячи з:

– явок і неявок персоналу протягом досліджуваного періоду і характеризує весь робочий час, який має у своєму розпорядженні колектив підприємства;

– різниці між календарним фондом і кількістю святкових та вихідних днів, що припадають на досліджуваний період;

– робочого часу, який за ідеальних умов міг би бути використаний колективом підприємства у досліджуваному періоді відповідно до трудового законодавства;

– планового фонду за мінусом числа днів невиходу працівників на роботу з причин, що не піддаються нормуванню.

66. Календарний фонд робочого часу дорівнює:

– числу працівників, помноженого на коефіцієнт постійності кадрів;

– числу працівників, помноженого на кількість календарних днів за рік;

– коефіцієнту використання робочого часу, помноженого на кількість працівників;

– немає правильної відповіді.

67. На підвищення продуктивності праці впливає:

– удосконалення управління, організації виробництва і праці;

– кількість працюючих;

– адміністративна політика підприємства;

– зниження собівартості.

68. Трудомісткість продукції – це показник, що характеризує:

– затрати робочого часу на виробництво одиниці продукції;

– виробництво виробленої продукції за рік;

– виробництво виробленої продукції за місяць;

– вартісний показник трудових ресурсів.

69. Постійні працівники–це:

– всі працівники які є на підприємстві;

– це ті, які є членами підприємства, або по прийнятті на роботу на тривалий термін;

– будь–які працівники підприємства;

– загальна кількість працівників, яка є у списках підприємства.

70. Обліковий склад працівників підприємства – це:

– всі працівники, прийняті на постійну роботу;

– всі працівники, прийняті на постійну та сезону роботу;

– всі працівники, прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову роботу на термін один день і більш з дня їх зарахування на роботу;

– всі працівники, прийняті на сезону та тимчасову роботу.

71. Зміни особового складу працівників відображають в таких документах:

– облікових листах;

– наказах;

– виписках;

– всі відповіді вірні.

72. Аналіз використання матеріальних ресурсів характеризується показниками:

– матеріаломісткість;

– землемісткість;

– матеріалозабезпеченість;

– немає вірної відповіді.

73. Матеріаломісткість продукції визначається як:

– відношення виробленої продукції до матеріальних ресурсів;

– відношення матеріальних ресурсів до виробленої продукції;

– відношення базисних матеріальних витрат до фактичних матеріальних витрат;

– немає вірної відповіді.

74. Матеріаловіддача визначається як відношення:

– матеріальних ресурсів до виробленої продукції;

– матеріальних витрат до виробленої продукції;

– матеріальних ресурсів до валового доходу;

– виробленої продукції до матеріальних ресурсів.

75. Вкажіть, які коефіцієнти використовуються для аналізу використання матеріальних ресурсів:

– коефіцієнт матеріальних витрат, коефіцієнт оборотності запасів, тривалість оборотності запасів;

– коефіцієнт фінансової залежності та незалежності;

– коефіцієнт реінвестування, коефіцієнт зносу;

– коефіцієнт ліквідності та платоспроможності.

76. Коефіцієнт співвідношення темпів росту об`єму виробництва і матеріальних затрат розраховують шляхом:

– діленням товарної продукції на індекс матеріальних затрат;

– множенням товарної продукції на індекс матеріальних затрат;

– діленням індексу матеріальних затрат на товарну продукцію;

– немає вірної відповіді.

77. Відношення матеріальних витрат до повної собівартості випущеної продукції це:

– матеріаломісткість;

– питома вага матеріальних затрат у собівартості;

– коефіцієнт оборотності запасів;

– матеріалозабезпеченість.

78. Тривалість оборотності запасів визначається у:

– місяцях;

– годинах;

– днях;

– хвилинах.

79. Питома вага матеріальних затрат у собівартості визначається, як відношення:

– повної собівартості до матеріальних витрат;

– матеріальних витрат до повної собівартості випущеної продукції;

– виробничої собівартості до матеріальних витрат;

– немає вірної відповіді.

80. Матеріальні ресурси являють собою:

– запаси предметів праці, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб;

– засоби, що використовуються тривалий час у виробництві;

– засоби, що використовуються для обслуговування виробництва та адміністративних потреб;

– немає вірної відповіді.

81. Однією з характеристик матеріальних ресурсів є те, що вони:

– повністю переносять свою вартість на витрати підприємства;

– не переносять своєї вартості на витрати підприємства;

– частково переносять вартість на новостворену продукцію;

– немає вірної відповіді.

82. У процесі аналізу матеріальних ресурсів визначають:

– обсяги та асортимент партій, що постачаються;

– якість отриманих від постачальників матеріалів;

– відстань і тривалість транспортування матеріальних ресурсів, терміни та ритмічність поставок;

– всі відповіді вірні.

83. Одним із джерел економії матеріальних ресурсів є:

– зниження питомої матеріаломісткості продукції;

– збільшення питомої матеріаломісткості продукції;

– зниження питомої матеріаловіддачі;

– немає вірної відповіді.

84. Показник матеріаломісткості продукції характеризує:

– скільки матеріальних витрат необхідно використати на виробництво одиниці продукції;

– віддачу матеріалів, тобто скільки вироблено продукції на кожну гривню використаних матеріальних ресурсів;

– скільки матеріальних витрат не використано на виробництво одиниці продукції;

– немає вірної відповіді.

85. Показник матеріаловіддача продукції характеризує:

– скільки матеріальних витрат необхідно використати на виробництво одиниці продукції;

– віддачу матеріалів, тобто скільки вироблено продукції на кожну гривню використаних матеріальних ресурсів;

– скільки матеріальних витрат не використано на виробництво одиниці продукції;

– скільки матеріальних витрат затрачено на виробництво одиниці продукції.

86. Вкажіть, яким показником виступає матеріаломісткість:

– кількісним;

– якісним;

– вартісним;

– виробничим.

87. Тривалість оборотності запасів визначається:

– відношенням індексу валової продукції до індексу матеріальних затрат;

– діленням вартості виробленої продукції на суму матеріальних ресурсів;

– відношенням 365 днів до коефіцієнта оборотності запасів;

– відношенням коефіцієнта оборотності запасів до 365 днів.

88. Основні засоби – це:

– матеріальні активи, які підприємство утримує з метою їх використання у процесі виробництва, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року;

– кошти, які використовуються більше року і свою вартість переносять на вартість виробленої продукції частинами у вигляді амортизаційних відрахувань;

– кошти, які використовуються більше ніж операційний цикл;

– сукупність засобів праці, які існують у сфері матеріального виробництва для забезпечення виробничого процесу.

89. Фондовіддача показує:

– виробництво продукції на 1 гривню вартості основних засобів;

– скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів;

– скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню;

– немає вірної відповіді.

90. Для підвищення фондовіддачі необхідно, щоб:

– темпи зростання фондоозброєності випереджали темпи зростання продуктивності праці;

– темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання фондоозброєності;

– темпи зростання фондозабезпеченості випереджали темпи зростання продуктивності праці;

– вартість фондів постійно зростала.

91. Інтенсивне поліпшення використання основних засобів характеризується:

– підвищенням завантаження устаткування та збільшення рівня використання їх потужностей;

– безперебійним постачанням підприємствам сировини, матеріалів, палива, електроенергії;

– збільшенням тривалості роботи, скороченні цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу, підвищення коефіцієнта змінності;

– всі відповіді вірні .

92. Суть екстенсивного поліпшення використання основних засобів полягає у:

– збільшенні тривалості роботи, скороченні цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу, підвищення коефіцієнта змінності;

– впровадженні сучасних технологій;

– правильному виборі машин і робочого устаткування;

– зменшенні тривалості роботи, розширенні цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу.

93. Які показники характеризують рух основних засобів:

– коефіцієнт оновлення і вибуття;

– коефіцієнт окупності;

– коефіцієнт оновлення;

– коефіцієнт зносу.

94. Показник рентабельності капіталу вкладеного в основні засоби характеризує:

– виробництво продукції на 1 гривню;

– скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів;

– скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню;

– немає вірної відповіді.

95. Показник фондомісткості характеризує:

– виробництво продукції на 1 гривню вартості основних засобів;

– скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню;

– скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів;

– немає вірної відповіді.

96. Про ефективність виробництва свідчить:

– відносне зниження фондомісткості і підвищення фондовіддачі;

– відносне зниження фондовіддачі і підвищення фондомісткості;

– відносне зниження фондомісткості і зниження фондовіддачі;

– відносне підвищення фондомісткості і зниження фондовіддачі.

97. Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує:

– інтенсивність введення в дію нових основних засобів;

– рівень приросту основних засобів або окремих його груп за певний період;

– рівень інтенсивності вибуття основних засобів зі сфери виробництва;

– відносне підвищення фондомісткості і зниження фондовіддачі.

98. Коефіцієнт приросту основних засобів характеризує:

– інтенсивність введення в дію нових основних засобів;

– рівень приросту основних засобів або окремих його груп за певний період;

– рівень інтенсивності вибуття основних засобів зі сфери виробництва;

– немає вірної відповіді.

99. Фондовіддача розраховується за формулою:

– відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих засобів;

– відношення середньорічної вартості основних виробничих засобів до обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством;

– відношення обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством до середньорічної вартості основних виробничих засобів;

– немає вірної відповіді.

100. Фондомісткість розраховується за формулою:

– відношення обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством до середньорічної вартості основних виробничих засобів;

– відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих засобів;

– відношення середньорічної вартості основних виробничих засобів до обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством;

– відношення обсягу продукції у грошовому виразі до прибутку.

101. На зміну фондоозброєності впливають:

– вартість основних засобів,середньорічна чисельність робітників;

– вартість валової продукції, площа сільськогосподарських угідь;

– вартість валової продукції, чисельність робітників;

– чистий прибуток, собівартість реалізованої продукції.

102. Показники фондозабезпеченості та фондоозброєності характеризують:

– рівень технічного забезпечення підприємства;

– рівень інтенсифікації с.–г. виробництва;

– інтенсивність завантаження обладнанням;

– рівень механізації виробничих процесів.

103. Для характеристики технічного стану основних засобів використовують такі показники:

– фондозабезпеченість;

– коефіцієнт зносу, придатності, оновлення;

– фондовіддача;

– фондоозброєність.

104. Вартість основних виробничих фондів с.г. призначення на одиницю площі сільськогосподарських угідь – це:

– фондомісткість

– фондовіддача;

– фондозабезпеченість;

– фондоозброєність.

105. Виробництво продукції на 1 грн основних засобів – це:

– фондовіддача;

– фондомісткість;

– рентабельність капіталу;

– фондозабезпеченість.

106. Який показник обернений до фондовіддачі:

– фондоозброєність;

– фондозабезпеченість;

– фондомісткість;

– фондооснащеність.

107. Який показник ілюструє рівень приросту основних засобів за певний період:

– коефіцієнт приросту основних засобів;

– фондовіддача;

– фондомісткість;

– фондозабезпеченість.

108. За допомогою аналізу виробництва продукції рослинництва оцінюють:

– досягнутий рівень виробництва продукції;

– забезпеченість продукцією потреб підприємства;

– склад та структуру виробництва продукції рослинництва;

– усі відповіді правильні.

109. Не є джерелами аналізу виробництва продукції рослинництва:

– звіт про власний капітал;

– основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств;

– реалізація сільськогосподарської продукції за відповідний рік;

– первина документація виробництва продукції рослинництва.

110. Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств відображаються у звітності:

– форма 50 с.г;

– форма 16 с.г;

– форма 21 с.г;

– форма 4 с.г.

111. Порівняльний аналіз виробництва продукції рослинництва передбачає:

– вивчення факторів та причин змін обсягів виробництва продукції;

– вивчення та оцінка факторів які зумовили відхилення фактичних показників використання матеріальних ресурсів від прогнозованих у звітному і попередніх періодах;

– вивчення динаміки виконання плану, проведення міжгосподарського аналізу;

– визначення розміру загальної площі продуктивних земельних угідь господарства.

112. Факторний аналіз виробництва продукції рослинництва передбачає:

– вивчення факторів та причин змін обсягів виробництва продукції;

– вивчення та оцінка факторів які зумовили відхилення фактичних показників використання матеріальних ресурсів від прогнозованих у звітному і попередніх періодах;

– вивчення динаміки виконання плану, проведення міжгосподарського аналізу;

– немає правильної відповіді.

113. Обсяг валових зборів продукції рослинництва не залежить від:

– розміру загальної площі продуктивних земельних угідь господарства;

– продуктивності праці;

– структури продуктивних земельних угідь господарства;

– природно–кліматичних умов виробництва.

114. На розмір і структуру посівів впливає:

– спеціалізація господарства, замовлення на ту чи іншу продукцію;

– внутрішні потреби в продукції;

– кон’юнктура ринку;

– усі відповіді правильні.

115. На урожайність не впливає:

– спеціалізація господарства;

– якість і родючість ґрунтів;

– кількість внесених добрив;

– посівна площа.

116. Для факторного аналізу виробництва продукції рослинництва можна використовувати:

– метод ланцюгових підстановок;

– метод відносних різниць;

– метод абсолютних різниць;

– усі відповіді правильні.

117. До агротехнічних заходів належать:

– нагромадження і внесення добрив;

– виконання комплексу технологічних робіт;

– обробіток посівів проти шкідників і хвороб гербіцидами та регуляторами росту;

– усі відповіді правильні.

118. Поопераційний аналіз виробництва продукції рослинництва проводять:

– кожного разу після завершення певної технологічної операції;

– один раз в рік;

– в кінці робочого дня після завершення всіх технологічних операцій;

– в кінці робочої зміни.

119. Факторний аналіз вивчає:

– динаміку виконання плану, проводить міжгосподарський аналіз;

– фактори та причини змін обсягів виробництва продукції;

– основні напрями виробництва продукції рослинництва;

– рівень продуктивності 1 га в натуральному і вартісному виражені.

120. Валовий збір сільськогосподарських культур – це:

– кількість зібраної продукції за певний проміжок часу і на певній території сільськогосподарських угідь;

– частина ріллі або інших розораних угідь, яка фактично зайнята посівами сільськогосподарських культур;

– відсоткове відношення зібраної площі сільськогосподарської культури до загальної площі збирання;

– відношення площі с/г угідь до загальної земельної площі.

121. Урожайність сільськогосподарських культур розраховується як відношення:

– валового збору культури до її зібраної площі;

– площі посіву до площі ріллі;

– зібраної площі культури до її волового збору;

– відношення площі с/г угідь до загальної земельної площі.

122. На урожайність культур впливає:

– кон’юнктура ринку;

– кількість і родючість ґрунтів, збирання врожаю;

– замовлення на ту чи іншу продукцію;

– структура випуску продукції.

123. Валовий збір сільськогосподарських культур розраховується як:

– добуток урожайності сільськогосподарських культур і зібраної площі;

– відношення валового збору до урожайності;

– відношення валового збору до зібраної площі;

– відношення зібраної площі до урожайності.

124. Оперативний аналіз – це:

– аналіз у процесі здійснення господарської діяльності в ході виконання поставлених завдань;

– аналіз результатів господарської діяльності за рік;

– аналіз, при якому вивчають господарську діяльність з метою прогнозування майбутніх процесів та явищ;

– всі відповіді правильні.

125. Асортимент випуску продукції – це:

– середній розмір певної продукції рослинництва з одиниці фактично зібраної площі даної культури;

– відсоткове відношення зібраної площі сільськогосподарської культури до загальної площі збирання;

– перелік видів продукції із зазначенням обсягів випуску;

– основні напрями виробництва продукції рослинництва.

126. На виробництво продукції тваринництва впливають такі фактори:

– чисельність поголів`я;

– річний надій молока;

– продуктивність тварин;

– всі відповіді правильні.

127. Продуктивність тварин – це відношення:

– виробленої продукції тваринництва до поголів`я;

– кількості кормо днів до календарної кількості днів у періоді;

– поголів`я тварин до вироблено продукції тваринництва;

– середньодобового приросту до поголів’я.

128. Рівень продуктивності тварин залежить від таких факторів:

– рівень годівлі тварин, якість кормів, структура раціонів, породність тварин, частка ялових корів;

– наявність виробничих приміщень та їх повне використання, якість кормів, структура раціонів, породність тварин, частка ялових корів;

– умови утримання тварин, спеціалізація й інтенсифікація виробництва;

– всі відповіді правильні.

129. Зміни обсягу виробництва продукції тваринництва внаслідок впливу кожного фактора аналізують переважно за допомогою способів:

– способу ланцюгових (послідовних) підстановок або абсолютних різниць;

– балансового методу;

– способу відносних різниць;

– всі відповіді правильні.

130. Умовне значення виробництва продукції тваринництва розраховується як:

– добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за базисний рік;

– добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;

– добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;

– відношення поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.

131. Зміна виробництва продукції за рахунок зміни поголів`я методом ланцюгових підстановок розраховується як:

– різниця виробництва продукції за звітний рік і умовного значення виробництва продукції;

– різниця умовного значення виробництва продукції і виробництва продукції за базисний рік;

– добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;

– добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.

132. Зміна виробництва продукції за рахунок зміни продуктивності методом ланцюгових підстановок розраховується як:

– різниця виробництва продукції за звітний рік і умовного значення виробництва продукції;

– різниця умовного значення виробництва продукції і виробництва продукції за звітний рік;

– добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;

– відношення поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.

133. Щоб розрахувати зміну виробництва продукції за рахунок зміни продуктивності використовуючи метод абсолютних необхідно:

– поголів`я тварин за звітний рік помножити на різницю продуктивності звітного і базисного року;

– різницю поголів`я тварин звітного і базисного року помножити на продуктивність базисного року;

– розрахувати добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;

– всі відповіді правильні.

134. Щоб розрахувати зміну виробництва продукції за рахунок зміни поголів`я тварин використовуючи метод абсолютних різниць необхідно:

– поголів`я тварин за звітний рік помножити на різницю продуктивності звітного і базисного року;

– різницю поголів`я тварин звітного і базисного року помножити на продуктивність базисного року;

– від умовного значення виробництва продукції відняти виробництво продукції за звітний рік;

– всі відповіді правильні.

135. Основними завданнями аналізу виробництва продукції тваринництва є:

– аналітична оцінка досягнутого рівня виробництва;

– аналіз продуктивності тварин і вивчення факторів,що впливають на виробництво продукції тваринництва;

– вивчення складу та структури поголів`я тварин;

– всі відповіді правильні.

136. Під оборотом стада розуміють:

– надходження тварин впродовж відповідного періоду;

– вибуття тварин впродовж відповідного періоду;

– надходження, вибуття тварин впродовж відповідного періоду;

– вибуття тварин впродовж поточного місяця.

137. Чисельність поголів’я тварин формується виходячи з:

– спеціалізація господарства;

– забезпеченість тварин кормами, наявність приміщень;

– відтворення стада;

– всі відповіді правильні.

138. На виробництво продукції тваринництва впливають такі показники як:

– поголів’я молочного стада;

– поголів`я тварин, продуктивність 1 голови;

– статеві і вікові групи тварин;

– приплід за поточний рік.

139. Вихідне поголів`я це:

– уся наявність тварин на підприємстві;

– надходження і вибуття тварин за відповідний період;

– наявна кількість тварин на початок або на кінець відповідного періоду;

– добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.

140. Коефіцієнт оновлення молочного стада визначається як:

– відношення кількості надходження корів до вихідного поголів`я на кінець року;

– відношення кількості надходження корів до вихідного поголів`я, що надходить і вибуває за звітний період;

– відношення кількості надходження корів до фактичного поголів`я протягом року;

– добуток поголів`я до річної продуктивності 1 голови за звітний рік.

141. Назвіть резерви росту поголів’я тварин:

– ліквідація перевитрат за окремими статтями та елементами витрат;

– ліквідація яловості, падежу;

– генетичні фактори та природно–кліматичні умови;

– всі відповіді вірні.

142. Причинами зменшення поголів’я тварин є:

– забезпеченість кормами;

– падіж тварин і птиці;

– погіршення фінансового стану підприємства;

– розширення посівних площ.

143. До резервів збільшення продуктивності худоби відносять:

– покращення структури кормів;

– покращення умов утримання худоби;

– покращення породності тварин;

– всі відповіді вірні.

144. Розмір галузі у тваринництві характеризується показником:

– поголів`ям на початок звітного періоду;

– поголів`ям на кінець звітного періоду;

– середнім поголів`ям тварин за певний період;

– продуктивністю 1 голови.

145. При аналізі наявності виробничих приміщень і повноти їх використання розраховують показники:

– валової продукції;

– структура земель господарства;

– виходу продукції в розрахунку на одиницю виробничої площі приміщень;

– площі виробничих приміщень.

146. Продуктивність молочного стада корів характеризується показниками:

– надоєм молока на одну корову;

– валового виробництва;

– загальним приростом поголів`я;

– всі відповіді вірні.

147. Структура кормової бази це:

– співвідношення окремих видів кормів у загальній їх кількості;

– співвідношення всіх кормів до окремих їх видів;

– співвідношення вироблених і використаних кормів;

– немає правильної відповіді.

148. Щоб розрахувати загальну потребу у кормі необхідно:

– кількість перевитрачених кормів розділити на планову норму витрат кормів на 1ц продукції;

– норму витрат кормів на 1 голову помножити на фактичне поголів’я ;

– кількість використаних кормів за рік помножити на поголів’я;

– немає правильної відповіді.

149. Завданням аналізу собівартості продукції є:

– розробка заходів, реалізація яких забезпечила б оптимізацію рівня собівартості;

– визначення ролі собівартості для виробництва;

– перевірка фінансового стану;

– немає правильної відповіді.

150. Аналіз собівартості продукції рослинництва проводять:

– по завершенню року;

– по завершенню технологічного циклу;

– по завершенню збору урожаю;

– в кінці місяця.

151. Рівень собівартості продукції рослинництва не залежить від:

– виходу продукції;

– витрат на її виробництво;

– виручки від реалізації продукції рослинництва;

– витрат підприємства на реалізацію продукції.

152. До зниження собівартості одиниці продукції рослинництва призводить:

– зменшення матеріальних витрат, витрат на оплату праці;

– збільшення площі посіву;

– збільшення технічного інвентарю;

– збільшення витрат підприємства на реалізацію продукції.

153. Аналіз собівартості продукції рослинництва розпочинають із:

– аналізу рівня планової собівартості;

– аналізу рівня фактичної собівартості;

– аналізу рівня понесених витрат;

– аналізу витрати підприємства на реалізацію продукції.

154. Виробничі витрати на 1 грн. валової продукції розраховуються як:

– відношення виробничих витрат до валової продукції;

– відношення всіх виробничих витрат до валової продукції;

– добуток виробничих витрат і валову продукцію;

– відношення вартості валової продукції до виробничих витрат.

155. Однією із причин підвищення собівартості продукції рослинництва є:

– неправильна технологія вирощування продукції;

– перевитрати по статтях витрат;

– зменшення витрат на реалізацію;

– не має правильної відповіді.

156. Загальний рівень собівартості продукції визначається як:

– добуток загальної суми витрат на виробництво до вартості валової продукції в порівняльних цінах;

– відношення загальної суми витрат на виробництво на вартість валової продукції в порівняльних цінах;

– відношення витрат понесених на виробництво продукції на загальну кількість отриманих доходів;

– відношення витрат підприємства на реалізацію продукції до доходів підприємства.

157. Аналіз собівартості сільськогосподарської продукції проводять для:

– оцінювання досягнутого рівня і здійснення контролю за формуванням витрат;

– визначення залежності між виходом продукції і витратами;

– вивчення можливостей раціонального здійснення витрат;

– визначення залежності між витратами і доходами.

158. Собівартість 1 ц приросту живої ваги визначається:

– добутком загальної суми витрат на утримання відповідної групи худоби чи птиці на кількість центнерів живої ваги;

– діленням загальної суми витрат на утримання відповідної групи худоби чи птиці на кількість центнерів живої ваги;

– добуток виробничих витрат на валову продукцію;

– немає правильної відповіді.

159. Собівартість 1 ц живої ваги худоби і птиці визначається як:

– добуток їх вартості на кількість центнерів живої ваги;

– різниця їх вартості і кількості центнерів живої ваги;

– ділення їх вартості на кількість центнерів живої ваги (без ваги тварин, що загинули);

– добуток загальної суми витрат на утримання відповідної групи худоби чи птиці.

160. Собівартість одного кормодня розраховується як :

– добуток суми витрат на утримання основного стада корів на кількості кормоднів;

– різниця суми витрат на утримання основного стада корів та кількості кормоднів;

– ділення суми витрат на утримання основного стада корів на кількість кормо днів;

– добуток виробничих витрат та кількості кормоднів.

161. Причиною високої собівартості продукції тваринництва є:

– низький відсоток породності тварин в стаді;

– перевитрати кормів;

– мала чисельність поголів’я;

– всі відповіді правильні.

162. Собівартість продукції птахівництва визначається:

– добутком витрат на утримання чи вирощування відповідної групи птиці (без вартості посліду та іншої продукції) на кількість відповідної продукції;

– сумою витрат на утримання чи вирощування відповідної групи птиці ( без вартості посліду та іншої продукції) та кількістю відповідної продукції;

– діленням витрат на утримання чи вирощування відповідної групи птиці (без вартості посліду та іншої продукції) на кількість відповідної продукції;

– немає вірної відповіді.

163. Об’єктами визначення собівартості в тваринництві є:

– породи тварин;

– корми;

– види продукції;

– поголів’я.

164. Непрямі витрати – це:

– витрати на окремі види виробів, а також витрати на основне та допоміжне виробництво;

– однорідні за своїм економічним змістом витрати;

– витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта витрат економічно доцільним шляхом;

– немає правильної відповіді.

165. Змінні витрати змінюються:

– обернено пропорційно обсягу виробництва продукції;

– пропорційно обсягу виробництва;

– пропорційно постійним витратам;

– немає правильної відповіді.

166. До складу елемента “Відрахування на соціальні заходи” включаються:

– амортизаційні відрахування;

– страхові внески на випадок безробіття;

– відрахування на оплату праці;

– немає правильної відповіді.

167. Напрямки по зниженню собівартості це:

– економія заробітної плати;

– ліквідація затрат від браку;

– економія трудових затрат;

– таких напрямків не існує.

168. До основних показників рентабельності, які використовуються у ході аналізу фінансового стану підприємства, належать:

– рентабельність сукупних активів;

– рентабельність продажів;

– рентабельність власного капіталу;

– всі відповіді правильні;

169. Головними завданнями аналізу фінансових результатів підприємства є:

– систематичний контроль за виконанням планів одержання прибутку;

– вивчення напрямків і тенденцій розподілу прибутку, виявлення резервів збільшення прибутку;

– виявлення факторів формування показників прибутку та розрахунки їхнього впливу;

– всі відповіді вірні.

170. Основними показниками аналізу фінансових результатів є:

– фондомісткість, загальна ліквідність;

– рівень рентабельності, норма прибутку;

– матеріаломісткість;

– немає правильної відповіді.

171. Рентабельність – це:

– якісний, вартісний показник, що характеризує рівень інтенсивності використання активів підприємства;

– якісний, вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або ступень використання ресурсів, що є в наявності, в процесі виробництва і реалізації продукції;

– якісний, вартісний показник, що характеризує рівень інтенсивності використання основних засобів підприємства;

– вартісний показник, що характеризує рівень інтенсивності використання матеріальних ресурсів підприємства.

172. Яку назву має форма №2:

– Звіт про фінансові результати;

– Баланс;

– Звіт про прибутки та збитки.

– Звіт про власний капітал.

173. Рентабельність активів це відношення:

– прибутку до сплати податку до валюти балансу за мінусом короткострокових зобов’язань;

– прибутку від звичайної діяльності до середньої величини активів;

– прибутку від звичайної діяльності до суми виручки від реалізації продукції;

– збитку до валюти балансу.

174. Рентабельність поточних активів це відношення:

– прибутку від звичайної діяльності до середньої величини поточних активів;

– прибутку від звичайної діяльності до суми виручки від реалізації продукції;

– прибутку до сплати податку до валюти балансу за мінусом короткострокових зобов’язань;

– збитку до валюти балансу.

175. Рентабельність інвестицій це відношення:

– прибутку від звичайної діяльності до суми виручки від реалізації продукції;

– прибутку від звичайної діяльності до середньої величина поточних активів;

– прибутку до сплати податку до валюти балансу за мінусом короткострокових зобов’язань;

– прибутку до валюти балансу.

176. Рентабельність реалізованої продукції це відношення:

– прибутку від звичайної діяльності до середньої величини поточних активів;

– прибутку від звичайної діяльності до середньої величини активів;

– прибутку від звичайної діяльності до суми виручки від реалізації продукції;

– збитку до валюти балансу.

177. Показники рентабельності характеризують:

– доходність підприємства з різних позицій і групуються згідно з інтересами учасників економічного процесу та ринкового обміну;

– витрати підприємства з різних позицій і групуються згідно з інтересами учасників економічного процесу та ринкового обміну;

– кінцевий збиток підприємства з різних позицій і групуються згідно з інтересами учасників економічного процесу та ринкового обміну;

– всі відповіді вірні.