ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З НАПРЯМУ

«Облік і аудит»

ДИСЦИПЛІНА

«Аналіз господарської діяльності»

Київ

«Агроосвіта»

2013

1. Результат роботи сільськогосподарських підприємств істотно залежить від:

– суми отриманого прибутку;

– розподілу прибутку;

– умов виробництва;

– кількості робочого персоналу.

2. Найбільше на результат господарської діяльності аграрних підприємств впливають:

– типи ґрунтів, особливість клімату, рельєф місцевості, рослинництво;

– принципи та методи обліку, які використовуються під час діяльності підприємства;

– методи аналізу постачання підприємства матеріальними цінностями;

– всі відповіді вірні.

3. Для характеристики стану ґрунту використовують такі показники:

– вміст гумусу, мікроелементи в ґрунті;

– потужність гумусового шару, частка угідь потребують вапнування і гіпсування, механічний склад ґрунту;

– якісна оцінка сільськогосподарських угідь у балах, середній розмір полів;

– всі відповіді вірні.

4. Спеціалізація – це:

– форма суспільного поділу праці, як між галузями і сферами суспільного виробництва, так і в середині галузі на всіх стадіях виробничого процесу;

– поділ праці за виробничими підрозділами;

– утворення спеціалізації відділу чи служби економічного аналізу;

– всі відповіді вірні.

5. Коефіцієнт спеціалізації на підприємстві обчислюється за:

– виробленою продукцією;

– собівартістю продукції;

– товарною продукцією;

– немає вірної відповіді.

6. Обсяг валової продукції залежить від:

– спеціалізації господарства та його фондооснащеності, рівня енергозабезпеченості й енергоозброєності праці;

– обсягу та структури товарної продукції;

– показників оцінки розміру підприємства;

– всі відповіді вірні.

7. Додатковими показниками, що характеризують спеціалізацію сільськогосподарських підприємств є:

– структура посівних площ, структура поголів’я худоби, структура витрат праці;

– енергозабезпеченість, вартість добрив на 1 га;

– рівень цін, чисельність працівників, продуктивність праці;

– всі відповіді вірні.

8. Якщо коефіцієнт спеціалізації знаходиться в межах від 0,6–0,8, то це означає, що підприємство має:

– низький рівень спеціалізації;

– середній рівень спеціалізації;

– поглиблений рівень спеціалізації;

– господарство не має спеціалізованого напрямку.

9. Екстенсивний шлях – це:

– збільшення виробництва, яке досягнуто за рахунок збільшення посівної площі та поголів’я худоби при незмінному якісному рівні техніки, технології та організації виробництва;

– збільшення тривалості роботи, скорочення цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу;

– впровадження нових сортів насіння, а також збільшення поголів’я тварин і зміна організації виробництва;

– немає вірної відповіді.

10. Рівень інтенсивності сільського господарства характеризується такими показниками:

– сукупні затрати живої і уречевленої праці або річні затрати на виробництво продукції;

– фондоозброєність, урожайність культур;

– собівартість та рівень рентабельності;

– немає вірної відповіді.

11. Рівень рентабельності розраховується, як:

– відношення матеріальних затрат до обсягу виробництва продукції;

– відношення чистого прибутку до виробничої собівартості і помножено на 100;

– відношення матеріальних затрат до собівартості виробленої продукції і помножено на 100;

– немає вірної відповіді.

12. Економічна ефективність інтенсифікації характеризується такими показниками:

– обсягом виробництва валової продукції, валового і чистого доходів на одиницю площі сільськогосподарських угідь та гривню виробничих ресурсів, ростом продуктивності праці і зниженням собівартості продукції;

– об’ємом основних виробничих фондів, витратами праці та сумою виробничих витрат;

– обсягом товарної продукції, вартістю основних фондів, собівартістю реалізованої продукції;

– відношення матеріальних затрат до собівартості виробленої продукції і помножено на 100.

13. Умови виробництва можна розподілити на такі групи:

– природні і кліматичні умови, економічні умови виробництва, місце розташування господарства;

– рівень інтенсифікації виробництва та його ефективність;

– структура посівних площ, структура поголів’я худоби, структура витрат праці;

– немає вірної відповіді.

14. Для оцінки рівня спеціалізації виробництва розраховують:

– коефіцієнт надходження;

– коефіцієнт спеціалізації;

– коефіцієнт вибуття;

– коефіцієнт виробництва валової продукції.

15. Для оцінки економічної ефективності спеціалізації необхідно:

– паралельно зіставити показники спеціалізації і ефективності виробництва;

– розрахувати коефіцієнт спеціалізації;

– визначити, які фактори впливають на економічну ефективність спеціалізації;

– всі відповіді вірні.

16. При оцінці місця розташування господарства вивчають:

– відстань від обласного і районного центру, залізничних станцій, пристаней, постачальницьких, збутових, ремонтних підприємств;

– забезпеченість підприємства земельними і трудовими ресурсами;

– забезпеченість основними і оборотними фондами;

– немає вірної відповіді.

17. Основним показником, що характеризує спеціалізацію підприємства є:

– структура товарної продукції;

– обсяг виробництва;

– продуктивність праці;

– структура поголів’я худоби.

18. Інтенсифікація досягається шляхом:

– розширення посівних площ;

– збільшення поголів’я тварин;

– впровадження досягнення науково–технічного прогресу;

– немає вірної відповіді.

19. Коефіцієнт спеціалізації розраховується за формулою:

– ;

– ;

– ;

– .

20. Розораність сільськогосподарських угідь показує:

– частку площі ріллі та перелогів до всієї площі землі;

– частку площі ріллі в обробітку по відношенню до всієї площі землі сільськогосподарського використання;

– частку площі ріллі, перелогів та пару до всієї площі землі;

– немає вірної відповіді.

21. Трансформація угідь це…

– процентне співвідношення угідь земельного фонду до їх загальної площі;

– перехід одних видів угідь в інші;

– розподіл загальної посівної площі;

– немає вірної відповіді.

22. Структура земельного фонду це:

– процентне співвідношення угідь земельного фонду до їх загальної площі;

– перехід одних видів угідь в інші;

– розподіл загальної посівної площі;

– немає вірної відповіді.

23. Однією із найважливіших складових аналізу використання земельних угідь є:

– вивчення ступеня використання орних земель і обґрунтування їх розширення (скорочення), наявності науково обґрунтованих сівозмін і рівня їх освоєння;

– визначення усіх угідь незалежно від призначення і рівня їх освоєння;

– визначення структури сільськогосподарських угідь;

– всі відповіді вірні.

24. Завданнями аналізу земельних ресурсів є:

– оцінка відповідності використання земельних угідь чинному законодавству;

– збільшення виходу валової продукції у постійних цінах;

– визначення структури угідь та шляхів їх поліпшення; вивчення ступеня використання орних земель й обґрунтування їх розширення (скорочення);

– немає вірної відповіді.

25. Підтвердженням покращення ефективності використання земельних угідь є:

– збільшення площі с–г угідь;

– збільшення питомої ваги сіножатей, пасовищ;

– збільшення виходу валової продукції у постійних цінах на 100 га с.г. угідь;

– підвищення рентабельності галузі рослинництва.

26. Урожайність –це:

– розмір певної продукції рослинництва, що припадає на одиницю зібраної площі культури;

– розмір земельних угідь, що припадає на одиницю певної продукції рослинництва;

– розмір певної продукції, що припадає на одиницю площі;

– немає вірної відповіді.

27. Ступінь меліорованості земель розраховується як:

– відношення площі ріллі і багаторічних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;

– відношення площі меліорованих земель до загальної площі сільськогосподарських угідь;

– відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;

– немає вірної відповіді.

28. Коефіцієнт повторного використання земель визначається:

– діленням площі ріллі і багаторічних культурних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;

– відношенням площі меліорованих земель до загальної площі сільськогосподарських угідь;

– відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;

– немає вірної відповіді.

29. Ступінь господарського використання землі розраховується:

– відношенням площі ріллі і багаторічних культурних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;

– відношенням площі сільськогосподарських угідь на всю земельну площу господарства;

– відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;

– немає вірної відповіді.

30. Визначте, яка з наведених якісних характеристик землі є економічною:

– запас поживних речовин;

– урожайність;

– вологість;

– засоленість.

31. До натуральних показників ефективності використання землі відносять:

– урожайність сільськогосподарських культур;

– виробництво товарної продукції у фактичних цінах реалізації на 100 га сільськогосподарських угідь;

– виробництво валової продукції в постійних цінах на 100 га сільськогосподарських угідь;

– немає вірної відповіді.

32. До вартісних показників ефективності використання землі відносять:

– виробництво валової продукції в порівнянних цінах;

– товарної продукції в поточних цінах реалізації;

– чистої продукції і прибутку в розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь;

– всі відповіді вірні.

33. Вигідність кормових культур оцінюють:

– виходом кормо–протеїнових одиниць з 1 га та собівартістю їх 1 ц;

– урожайністю кормових культур;

– рівнем рентабельності їх виробництва;

– прибутком з 1 га кормових угідь.

34. Показник – виробництво валової продукції в постійних цінах відносять до:

– вартісних показників ефективності використання землі;

– натуральних показників ефективності використання землі;

– показників забезпеченості земельними ресурсами;

– немає вірної відповіді.

35. Показники – виробництво товарної продукції і прибуток в розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь відносять до:

– показників забезпеченості земельними ресурсами;

– натуральних показників ефективності використання землі;

– вартісних показників ефективності використання землі;

– немає вірної відповіді.