План вивчення теми

1. Ознайомлювальне читання кожного тексту; визначення його головної ідеї.

2. Опрацювання нових лексичних одиниць.

3. Вивчаюче або пошукове читання кожного тексту; перевірка розуміння основних фактів та найважливіших деталей.

4. Реферування прочитаної літератури.

Методичні рекомендації

У модулі V студенти мають самостійно опрацювати тексти:

Textе 1. L’odjet de l’économie politique.

Textе 2.Économie.

Textе 3. Micro-économie – macro-économie.

Textе 4. Caracteristique générale de la position géographiaue et de l’économie nationale de l’Ukraine.

Textе 5. La circulation monétaire.

Textе 6. Kyiv, centre industriel de l’Ukraine.

Textе 7. Quelques épisodes de l’histoire du rouble.

Textе 8. Quelques épisodes de l’histoire des masses monétaires en Ukraine.

Textе 9. Caracteristique générale de la position géographiaue et de l’économie nationale de la France.

Textе 10. Régions économiques de France.

Література: [3]

Методичні рекомендації до організації інформативного читання текстів загальноекономічного спрямування

Одне з основних завдань навчання іншомовного читання полягає в умінні читати й розуміти текст без його перекладу рідною мовою. Саме систематична самостійна робота над літературою загальноекономічного спрямування є базою вироблення таких навичок, які звужують відстань між перекладом і розумінням тексту без його перекладу, і загалом зводять нанівець необхідність перекладу.

Приступаючи до читання літератури загальноекономічного спрямування іноземною мовою, слід знати, що в залежності від мети, розрізняють переглядове, ознайомлювальне, вивчаюче та пошукове читання.

Переглядове читання

Метою переглядового читання є отримання загального уявлення про тему й коло питань, що розглядаються у тексті. Таке читання має місце під час первинного ознайомлення зі змістом публікації, спрямованого на визначення, чи є у ній інформація, яка цікавить читача, і на цій основі вирішити – читати її чи ні.

Цим видом читання ми користуємося тоді, якщо нам необхідно переглянути книгу, журнал, статтю тощо.

Швидкість переглядового читання має бути не нижче 500 слів за хвилину.

Ознайомлювальне читання

Цей вид читання ми використовуємо, якщо нам потрібно швидко прочитати текст для загального ознайомлення зі змістом. Під час ознайомлювального читання предметом уваги читача стає увесь твір (книга, стаття, оповідання тощо). На відмінність від переглядового читання, ознайомлювальне читання дає відповідь на запитання не тільки про що цей текст, але й що саме говориться у ньому з того чи іншого питання. Це читання “для себе”, без попередньої спеціальної настанови на подальше використання або відтворення одержаної інформації.

Ознайомлювальне читання часто використовується під час роботи зі спеціальною літературою.

Швидкість ознайомлювального читання становить близько 180 слів за хвилину.

Вивчаюче читання

Вивчаюче читання передбачає максимально повне і точне розуміння усієї інформації, що міститься у тексті, та критичне її осмислення. Іншими словами, вивчаюче читання означає розуміння усіх фактів і деталей, установлення взаємозв'язків між подіями, порівняння інформації тощо.

Вивчаюче читання ми використовуємо тоді, якщо нам необхідно зрозуміти текст до дрібних подробиць. Часто отриману інформацію згодом нам доведеться відтворювати або використовувати у тій чи іншій формі. Під час вивчаючого читання ми знаємо, що зміст треба осмислити й запам'ятати на тривалий час. Так ми читаємо все, що нам дуже потрібно для нашої подальшої діяльності - важливі інструкції, розділи підручника, матеріали для контрольних робіт та іспитів тощо.

Швидкість вивчаючого читання складає 50 – 60 слів за хвилину.

Пошукове читання

Пошукове читання орієнтоване на читання газет і літератури зі спеціальності. Його мета – швидке знаходження у тексті певних даних (фактів, характеристик, цифрових показників тощо).

Роботу над новим матеріалом (текстом) рекомендується починати з загального ознайомлення з його змістом, тобто ознайомлювального читання. Перевірка розуміння здійснюється виконанням відповідного завдання (як правило, це перше завдання до кожного тексту).

Для більш точного і глибокого розуміння інформації, що міститься в тексті, необхідно опрацювати нові слова і словосполучення, звертаючись у разі потреби до двомовного словника. З цією метою слід виконати друге, а іноді і третє завдання до тексту.

Після цього може мати місце вивчаюче або пошукове читання. Перевірка розуміння інформації здійснюється шляхом виконання завдань на визначення правильних та неправильних тверджень, відповідей на запитання тощо. Доцільно також законспектувати або скласти план прочитаного, виписати ключові слова.

На завершальній стадії студент має відтворити одержану інформацію у письмовій формі (у вигляді анотації), вживаючи виписані ключові слова.