
- •“Затверджую”
- •Завдання для самостійної роботи під час підготовки до занять.
- •6.1. Контрольні питання:
- •4. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •Частина 2 (Аварії на хімічно небезпечних об'єктах, їх медико-санітарні наслідки)
- •Завдання для самостійної роботи під час підготовки до занять.
- •6.1. Контрольні питання.
- •Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
Частина 2 (Аварії на хімічно небезпечних об'єктах, їх медико-санітарні наслідки)
1. Конкретні цілі :
1.1 Характеризувати принципи надання невідкладної медичної допомоги при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.
1.2. Запропонувати алгоритм надання першої медичної допомоги потерпілим при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.
1.3. Запропонувати алгоритм дій населення при попередженні про аварії на хімічно-небезпечних об’єктах, під час та в період ліквідації наслідків.
Завдання для самостійної роботи під час підготовки до занять.
6.1. Контрольні питання.
Принципи надання невідкладної медичної допомоги при отруєння СДОР.
Засоби індивідуального захисту.
Засоби колективного захисту.
Засоби медичного захисту.
Медичне забезпечення евакуації та розосередження.
Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
Терміни |
Визначення |
Принципи надання невідкладної медичної допомоги при отруєння СДОР.
|
Надання невідкладної медичної допомоги при отруєннях під час хімічних аварій базується на 4 основних принципах: 1. Запобігання подальшого надходження отрути в організм та прискорення виведення її з органів та тканин - може бути здійснено такими прийомами, як надівання протигазу чи підручних засобів, змивання уражених ділянок шкіри водою з милом або застосування дегазуючих розчинів чи рецептур. При надходженні отрути в шлунок необхідно викликати штучне блювання, провести промивання шлунку, а в подальшому – спорожнення кішківника і проведення різноманітних видів діалізу. 2. Застосування протиотрут (антидотів) – це найбільш радикальний захід, але забезпечує свою ефективність тільки на початковій стадії отруєння. 3. Патогенетична та симптоматична терапія - при гострих отруєннях включає в себе використання як методів посиндромного лікування, так і методів детоксикації організму. 4. Попередження ускладнень - передбачає використання антибіотиків широкого спектру дії, сульфаніламідних препаратів, введення розчинів глюкози, а також вітамінів групи В та аскорбінової кислоти тощо.
|
Засоби індивідуального захисту.
|
Фільтруючі та ізолюючі протигази, респіратори і ватно-марлеві пов’язки, комплект фільтруючого одягу (КФО), Загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК), Легкий захисний костюм (Л-1).
|
Засоби колективного захисту.
|
Колективні засоби захисту населення – це інженерні споруди або об’єкти, що створені для захисту населення. Засоби колективного захисту забезпечують найбільш повний захист людей від дії вражаючих факторів.
|
Засоби медичного захисту.
|
- групові (призначені для оснащення медичних та аварійно-рятувальних формувань, до них відносять набори, комплекти, укладки тощо); за призначенням : - для індикації хімічних речовин; - для попередження уражень хімічними речовинами ; - для надання невідкладної медичної допомоги і лікування постраждалих; - за видом факторів, що впливають:
|
Медичне забезпечення евакуації та розосередження. |
Евакуація - організований вивіз (вихід) населення, персоналу об’єктів економіки, які припинили свою діяльність, із зони надзвичайної ситуації в приміську зону на весь період ліквідації наслідків аварії. Розосередження - організований вивіз персоналу об’єктів економіки, які продовжують виробничу діяльність в зоні надзвичайної ситуації, в безпечні райони приміської зони для проживання і відпочинку між робочими змінами.
|
Основна література:
Медицина катастроф. Навчальний посібник. За ред. Дубицького А.Ю. К.: “Курс”, 1999. – С. 107-116.
Медицина надзвичайних ситуацій. Навчальний посібник. За ред. Воробйова О.О., Кардаша В.Е. Чернівці, 2000. – С. 153-160.
Медицина катастроф. Підручник. За ред. Кочіна І.В., К.: “Здоров’я”, 2001. – С. 131-151.
4. Правові основи Державної служби медицини катастроф України / МОЗ України, Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (Київ).Під заг. ред. В.О.Волошина: Видання друге – Ужгород: Гражда, 2003.- С.57 -64.
Додаткова:
1. Основи організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій / Під ред. В.В. Дурдинця, В.О. Волошина – Київ.: Медикол.-1999-203 с.
2. Москаленко В. Ф. Медико-социальные аспекты ликвидации последствий экологической катастрофы в мегаполисе-Киев.: Здоровье- 2000- 389 с.