
- •“Затверджую”
- •Частина 1 (Аварії на хімічно небезпечних об'єктах, їх медико-санітарні наслідки)
- •2. Базовий рівень підготовки.
- •3. Організація змісту навчального матеріалу
- •6.1. Контрольні питання:
- •6.2. Тестові завдання.
- •Правильні відповіді на тестові завдання до частини 1-ї теми «Аварії на хімічно небезпечних об'єктах, їх медико-санітарні наслідки»
- •6.3. Практичні завдання.
- •Загальне поняття про сдор та хно
- •Характеристика осередку сдор
- •Сигнали оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях .
- •Технічні засоби хімічної розвідки
- •Частина 2 (Аварії на хімічно небезпечних об'єктах, їх медико-санітарні наслідки)
- •1. Конкретні цілі :
- •2. Базовий рівень підготовки.
- •3. Організація змісту навчального матеріалу
- •6. Додатки. Засоби для контролю:
- •6.1. Контрольні питання.
- •6.2. Тестові завдання.
- •Правильні відповіді на тестові завдання до частини 2-ї теми
- •6.3. Практичні завдання.
- •Засоби індивідуального захисту.
- •Засоби захисту шкіри, їх призначення
- •Засоби колективного захисту
- •Засоби медичного захисту
- •Медичне забезпечення заходів з евакуації і розосередження населення
Технічні засоби хімічної розвідки
Індикація СДОР базується на зміні забарвлення індикаторів при взаємодії з хімічними речовинами. В залежності від зміни кольору індикатора визначають тип СДОР, а порівнюючи інтенсивність отриманого забарвлення з еталоном кольору – приблизну концентрацію СДОР або щільність забруднення навколишнього середовища.
Найбільш поширеним у використанні є ВПХР (військовий прилад хімічної розвідки) призначений для визначення СДОР у повітрі, на місцевості, на поверхні різних об’єктів і предметів.
ПХР-МВ (прилад хімічної розвідки медичної і ветеринарної служби) призначений для визначення СДОР у воді, фуражі, повітрі і на різних предметах. Окрім того, прилад призначений для забору підозрілих на забруднення проб води, продуктів, ґрунту та інших матеріалів .
МПХЛ (медична польова хімічна лабораторія) призначена для:
якісного виявлення СДОР в пробах води, продовольства, фуражу, медикаментах тощо;
якісного і кількісного визначення антихолінестеразних отрут і якісного визначення неорганічних отрут у воді;
кількісного визначення СДОР в пробах води;
встановлення повноти дегазації питної води, продовольства, фуражу, медикаментів тощо;
встановлення зараження питної води, продовольства і фуражу невідомими ОР шляхом проведення біохімічних проб.
7. Рекомендована література.
Основна література:
Медицина катастроф. Навчальний посібник. За ред. Дубицького А.Ю. К.: “Курс”, 1999. – С. 107-116.
Медицина надзвичайних ситуацій. Навчальний посібник. За ред. Воробйова О.О., Кардаша В.Е. Чернівці, 2000. – С. 153-160.
Медицина катастроф. Підручник. За ред. Кочіна І.В., К.: “Здоров’я”, 2001. – С. 131-151.
4. Правові основи Державної служби медицини катастроф України / МОЗ України, Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (Київ).Під заг. ред. В.О.Волошина: Видання друге – Ужгород: Гражда, 2003.- С.57 -64.
Додаткова:
1. Основи організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій / Під ред. В.В. Дурдинця, В.О. Волошина – Київ.: Медикол.-1999-203 с.
2. Москаленко В. Ф. Медико-социальные аспекты ликвидации последствий экологической катастрофы в мегаполисе-Киев.: Здоровье- 2000- 389 с.
Частина 2 (Аварії на хімічно небезпечних об'єктах, їх медико-санітарні наслідки)
1. Конкретні цілі :
1.1 Характеризувати принципи надання невідкладної медичної допомоги при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.
1.2. Запропонувати алгоритм надання першої медичної допомоги потерпілим при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.
1.3. Запропонувати алгоритм дій населення при попередженні про аварії на хімічно-небезпечних об’єктах, під час та в період ліквідації наслідків.
2. Базовий рівень підготовки.
Назви попередніх дисциплін |
Отримані навики |
Політологія |
Володіти основними положеннями законодавства в сфері захисту прав людини. |
Соціологія |
Володіти знаннями з питань взаємодії людини та біосфери на всіх рівнях. |
Анатомія людини |
Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи ітканини. Визначати топографо-анатомічні взаємовідносини органів і систем людини. |
Медична і біологічна фізика |
Пояснювати фізичні основи та біофізичні механізми дії зовнішніх факторів на системи організму людини. Пояснювати фізичні основи діагностичних і фізіотерапевтичних ( лікувальних ) методів, що застосовуються у медичній апаратурі. Трактувати загальні фізичні та біофізичні закономірності, що лежать в основі життєдіяльності людини. |
Медична хімія |
Інтерпретувати типи хімічної рівноваги для формування цілісного фізико-хімічного підходу до вивчення процесів життєдіяльності організму. Застосовувати хімічні методи кількісного та якісного аналізу. Класифікувати хімічні властивості та перетворення біонеорганічних речовин в процесі життєдіяльности організму. Трактувати загальні фізико-хімічні закономірності, що є в основі процесів життєдіяльності людини. |
Фізіологія |
Аналізувати стан здоров’я людини за різних умов на підставі фізіологічних критеріїв. |