11. Фармакологічні засоби у відновлювальному, підготовчому, передзмагальному і змагальному періодах

Відомо що адаптація організму в процесі спортивної діяльності (тренувальної і змагальної) розділяється на ряд етапів. Спортивно-педагогічні дисципліни розробили уявлення про періодичність (циклічність) розвитку адаптації до навантажень для досягнення максимального спортивного результату. При цьому річний цикл підготовки спортсменів розділяється на ряд менш тривалих етапів, тобто мезоциклів, кожний з яких ставить конкретні завдання по відношенню розвитку чи закріплення рівня адаптації (як правило, мезоцикл відповідає одному навчально-тренувальному збору). У відповідності з цим кожний мезоцикл включає ряд повторюваних інтервалів з більш приватними завданнями – так званих мікроциклів (як правило, тривалість 7-10 днів). Останній день мікроциклу є днем відпочинку і відновлення, розвиток адаптаційних змін в кожному мікроциклі може бути закріпленим чи прискореним відповідним дозованим фармакологічним впливом. При цьому сенс принципу заключається в тому, що фармакологічний вплив на організм спортсмена повинен здійснюватися не постійно, а співпадати в часі з моментом, коли навантаження вже спричинило певні адаптаційні зміни в організмі (наприклад, шляхом відповідної зміни обміну речовин у вигляді накопичення певних продуктів обміну). Цьому моменту відповідає перша половина мікроциклу. Подальші впливи навантаження і накопичення токсичних метаболітів тепер сприяють не розвитку адаптації, а лише вичерпанню ресурсів (енергетичних і пластичних) організму. З цього моменту повинен розпочинатися комплексний відновлювальний вплив, в тому числі і фармакологічний. Дія лікарських препаратів при цьому повинна бути спрямована, по-перше, на підтримання енергетичних і пластичних ресурсів, а також, по-друге, на часткову елімінацію чи детоксикацію продуктів метаболізму. Таким чином, розпочинаючи з другої половини мікроциклу, фармакологічна корекція адаптації до навантаження повинна досягати максимуму до дня відпочинку. Вказаний принцип може бути розширений і на мезоцикл в цілому. Об’єм і інтенсивність фармакологічних впливів повинні посилюватися до кінця навчально-тренувального збору.

В цілому, в річному циклі підготовки спортсменів в залежності від завдань, що вирішуються виділяють етапи: підготовчий, базовий, передзмагальний, змагальний, відновлювальний. Головною задачею фармакологічного забезпечення спортсменів на відновлювальному етапі є виведення „шлаків“ з організму, які утворюються під час важкого фізичного навантаження, а також медикаментозна терапія перенапруг різних систем і органів. В період інтенсивного фізичного навантаження (розвиваючі тренування) на перший план висувається завдання посилення синтезу білка в організмі, насичення раціону харчування повноцінними білками і вуглеводами. В передзмагальному і змагальному періодах найбільш важливі завдання - створення енергетичних депо в організмі, профілактика інфекційно-застудних захворювань, підтримання імунологічного статусу.

Таким чином, головні завдання фармакологічного забезпечення в той чи інший період підготовки спортсмена диктуються спрямованістю і об’ємом тренувальних і змагальних навантажень, ступенем напруги тих чи інших систем організму. Цілком недопустиме постійне використання будь-яких фармакологічних препаратів без врахування періодичності підготовки спортсмена, так як це може привести до негативного ефекту і вироблення звикання спортсмена до того чи іншого препарату. Як використання фармакологічних препаратів, які стимулюють ріст м’язової маси, при відсутності інтенсивного фізичного навантаження приводить до зростання маси тіла, але не сприяє зростанню сили і витривалості. Так і навпаки, недостатній вміст в дієті білків, вуглеводів, незамінних амінокислот, мікроелементів і вітамінів в період розвиваючих навантажень стримує приріст м’язової маси і сили.

Створення „енергетичних депо“ здійснюється в основному за рахунок вуглеводного і ліпідного насичення організму продуктами підвищеної біологічної цінності (ППБЦ), такими як мед, перга, горіхи, курага, фейхоа, білкові і амінокислотні. Доцільне також використання енергонасичених фармпрепаратів (АТФ, фосфаден, неотон, креатинфосфат і ін.). Підтримка імунологічного статусу організму спортсменів здійснюється за допомогою універсальних препаратів, які умовно називають адаптогенами (як рослинного, так і тваринного походження). До них відносяться сухі і рідкі екстракти, настойки і інші лікарські форми женьшеню, родіоли рожевої (золотого коріння), лимоннику китайського, левзеї сафлоровидної, клопогону даурського, аралії маньчжурської, елеутерококу, заманихи, пантокрину і деяких інших препаратів. Суміщене використання різних адаптогенів, їх комбінації значно посилюють тонізуючий і адаптогенний ефект. В спортивній фармакології адаптогени звичайно використовуються для прискорення адаптації і відновлення організму при підготовці до головного старту і при інтенсивних розвиваючих навантаженнях, коли існує реальна небезпека виникнення інфекційно-простудних захворювань на фоні послаблення імунної системи.