
- •В.І. Мелешко Ергогенні та ерголітичні засоби спортивного тренування Навчальний посібник
- •3. Цільові завдання
- •4. Ключові слова та поняття теми
- •5. Методичні вказівки для вивчення теми
- •6. Використання ергогенних засобів в спорті (дозволені засоби і методи)
- •7. Забороненi (допiнговi) ерголiтичнi засоби I методи
- •8. Фармакологічні засоби на різних етапах підготовки спортсменів
- •8.1. Класифікація факторів, які обмежують (лімітують) роботоздатність людини
- •Співставлення факторів і механізмів обмеження фізичної роботоздатності і механізмів дії фармакологічних препаратів
- •Сфери застосування вітамінних та імунологічних препаратів у здорової людини
- •8.2. Класифікація фармакологічних препаратів і ппбц (бад) щО використовуються в спорті
- •Класифікація анаболічних засобів
- •Класифікація анаболічних препаратів за механізмом дії
- •Класифікація недопінгових фармакологічних засобів
- •8.3. Використання ергогенних та ерголітичних засобів у споріднених видах спорту Класифікація видів спорту в залежності від інтенсивності статичних і (чи) динамічних навантажень
- •Використання допінгів у споріднених видах спорту
- •Використання недопінгових фармакологічних препаратів в видах спорту з розвитком різних фізичних якостей
- •9. Фармакологічні препарати спорту
- •Окремі вітамінні препарати
- •Полівітамінні комплекси
- •9.2. Коферменти, похідні вітамінів
- •9.3. Мінерали
- •9.4. Мікроелементи
- •9.5. Ензими
- •9.6. Адаптогени
- •9.7. Антиоксиданти і вільні радикали (оксиданти)
- •9.8. Антигіпоксанти
- •9.9. Анаболізуючі препарати
- •9.10. Психоенергізатори (ноотропи)
- •9.11. Макроерги (фосфагени)
- •9.12. Імуномодулятори
- •9.13. Регулятори нервово-психічного стану
- •9.14. Гепатопротектори
- •9.15. Актопротектори
- •9.16. Стимулятори кровотворення і кровообігу
- •9.17. Амінокислоти
- •10. Ергогенні та ерголітичні субстанції
- •Стимулятори „мобілізуючого“ типу:
- •Стимулятори „економізуючого“ типу:
- •Препарати рослин з різними (частіше незрозумілими) механізмами дії:
- •10.1. Кофеїн
- •Вміст кофеїну в популярних продуктах і препаратах
- •10.2. Алкоголь
- •10.3. Марихуана
- •10.4. Нікотин
- •10.5. Стимулятори
- •11. Фармакологічні засоби у відновлювальному, підготовчому, передзмагальному і змагальному періодах
- •Відновлювальний період
- •Підготовчий період (базовий етап підготовки)
- •Передзмагальний період підготовки
- •Змагальний період
- •Приклади для атлетичних видів спорту
- •Аргінін (та його попередники орнітин і цитрулін)
- •Амінокислоти з розгалуженим ланцюгом – акрл, всаа
- •12.2 Цикли анаболічних стероїдів
- •Тритижневий бліц-цикл анаболічних стероїдів
- •Подвійний міні-цикл анаболічних стероїдів
- •12.3. Схема використання креатину моногідрату
- •12.4. Час зростати
- •12.5. Продукти Weider: коли і скільки споживати
- •I. Вранці натщесерце
- •II. В проміжках між звичайним харчуванням, розтягуючи прийом коктейлю
- •V. Відразу після тренування (Це план дієти тренінгу максимальної інтенсивності. У випадку звичайного тренінгу та в дні відпочинку – норму можна зменшити на половину)
- •VI. В проміжках між звичайним харчуванням, розтягуючи прийом коктейлю
- •VII. Перед сном
- •12.6 Бодібілдинг
- •12.6.1. Біохімічні особливості харчування в міжсезонні (масонабірний період)
- •Один з варіантів денного раціону харчування в масонабірному періоді (тренування проводиться в першій половині дня)
- •Правила прийому харчових спортивних добавок в масонабірному періоді річного циклу
- •Фармакологічні добавки в масонабірному періоді
- •12.6.2. Особливості харчування у формуючому періоді
- •Пропонований варіант харчування в цей період (за три місяці до змагань)
- •Правила прийому спортивних харчових добавок у формуючому періоді
- •Фармакологічні засоби в формуючому періоді (табл. 11)
- •12.6.3.Особливості харчування в роботі над якістю мускулатури (над рельєфом)
- •Пропонований варіант харчування в цей період (1-1,5 місяці до змагань)
- •Правила прийому спортивних харчових добавок під час роботи над якістю мускулатури (над рельєфом)
- •12.8. Ергогенні засоби в день в день гри
- •Ергогенні засоби в день в день гри – II варіант
- •12.9 Відновлення після тренувань
- •12.10 Варіанти схеми „втома“ Варіанти схеми „втома“ (баскетбол-чоловіки)
- •12.11 Ергогенні засоби на загальнопідготовчому зборі
- •100 Мл бурякового соку – через день;
- •2 Столові ложки рослинної олії – через день;
- •2 Сирих жовтки яєць – через день.
- •12.12. Ергогенні засоби на спеціальнопідготовчому зборі
- •100 Мл бурякового соку – через день;
- •2 Столові ложки рослинного масла – через день;
- •2 Сирих жовтки яєць – через день;
- •12.13 Розвиток швидкісно-силових якостей
- •12.14 Тритижнева схема виведення на пік спортивної форми
- •13. Ергогенна дієтетика при підготовці спортсменів
- •13.1 Харчування в умовах середньогір'я
- •13.2 Харчування на дистанції
- •13.3. Харчування в період відповідальних змагань
- •13.4. Теніс: сніданок і енергобаланс
- •13.5. Харчування футболістів фк „Динамо“, м. Київ
- •13.6. Фармакологічні засоби профілактики перевтомлення і відновлення роботоспроможності. Вітаміни
- •13.7. Білкові препарати і спортивні напої
- •13.8. Шляхи підвищення рівня заліза і кальцію в організмі спортсменів у сполученні з високовуглеводною дієтою
- •Час затримки деяких харчових продуктів в шлунку:
- •13.9. КАтаЛог страв для спортивного харчування
- •13.10. Особливості мінерально-вітамінного обміну в організмі людини
- •Рекомендовані дози добавок (дозування по rda)
- •Вплив мінералів та вітамінів на метаболізм
- •Вплив системи внутрішнього виділення на пропорції
- •Вплив системи внутрішнього виділення на розподіл елементів
- •Синергійні і антагоністичні зв’язки між досліджуваними елементами і вітамінами
- •Елементи в продуктах харчування
- •14. Контрольні запитання і завдання
- •15. Запитання поточного контролю 1
- •Варіанти відповідей
- •Запитання поточного контролю 2
- •Варіанти відповідей
- •16. Література
11. Фармакологічні засоби у відновлювальному, підготовчому, передзмагальному і змагальному періодах
Відомо що адаптація організму в процесі спортивної діяльності (тренувальної і змагальної) розділяється на ряд етапів. Спортивно-педагогічні дисципліни розробили уявлення про періодичність (циклічність) розвитку адаптації до навантажень для досягнення максимального спортивного результату. При цьому річний цикл підготовки спортсменів розділяється на ряд менш тривалих етапів, тобто мезоциклів, кожний з яких ставить конкретні завдання по відношенню розвитку чи закріплення рівня адаптації (як правило, мезоцикл відповідає одному навчально-тренувальному збору). У відповідності з цим кожний мезоцикл включає ряд повторюваних інтервалів з більш приватними завданнями – так званих мікроциклів (як правило, тривалість 7-10 днів). Останній день мікроциклу є днем відпочинку і відновлення, розвиток адаптаційних змін в кожному мікроциклі може бути закріпленим чи прискореним відповідним дозованим фармакологічним впливом. При цьому сенс принципу заключається в тому, що фармакологічний вплив на організм спортсмена повинен здійснюватися не постійно, а співпадати в часі з моментом, коли навантаження вже спричинило певні адаптаційні зміни в організмі (наприклад, шляхом відповідної зміни обміну речовин у вигляді накопичення певних продуктів обміну). Цьому моменту відповідає перша половина мікроциклу. Подальші впливи навантаження і накопичення токсичних метаболітів тепер сприяють не розвитку адаптації, а лише вичерпанню ресурсів (енергетичних і пластичних) організму. З цього моменту повинен розпочинатися комплексний відновлювальний вплив, в тому числі і фармакологічний. Дія лікарських препаратів при цьому повинна бути спрямована, по-перше, на підтримання енергетичних і пластичних ресурсів, а також, по-друге, на часткову елімінацію чи детоксикацію продуктів метаболізму. Таким чином, розпочинаючи з другої половини мікроциклу, фармакологічна корекція адаптації до навантаження повинна досягати максимуму до дня відпочинку. Вказаний принцип може бути розширений і на мезоцикл в цілому. Об’єм і інтенсивність фармакологічних впливів повинні посилюватися до кінця навчально-тренувального збору.
В цілому, в річному циклі підготовки спортсменів в залежності від завдань, що вирішуються виділяють етапи: підготовчий, базовий, передзмагальний, змагальний, відновлювальний. Головною задачею фармакологічного забезпечення спортсменів на відновлювальному етапі є виведення „шлаків“ з організму, які утворюються під час важкого фізичного навантаження, а також медикаментозна терапія перенапруг різних систем і органів. В період інтенсивного фізичного навантаження (розвиваючі тренування) на перший план висувається завдання посилення синтезу білка в організмі, насичення раціону харчування повноцінними білками і вуглеводами. В передзмагальному і змагальному періодах найбільш важливі завдання - створення енергетичних депо в організмі, профілактика інфекційно-застудних захворювань, підтримання імунологічного статусу.
Таким чином, головні завдання фармакологічного забезпечення в той чи інший період підготовки спортсмена диктуються спрямованістю і об’ємом тренувальних і змагальних навантажень, ступенем напруги тих чи інших систем організму. Цілком недопустиме постійне використання будь-яких фармакологічних препаратів без врахування періодичності підготовки спортсмена, так як це може привести до негативного ефекту і вироблення звикання спортсмена до того чи іншого препарату. Як використання фармакологічних препаратів, які стимулюють ріст м’язової маси, при відсутності інтенсивного фізичного навантаження приводить до зростання маси тіла, але не сприяє зростанню сили і витривалості. Так і навпаки, недостатній вміст в дієті білків, вуглеводів, незамінних амінокислот, мікроелементів і вітамінів в період розвиваючих навантажень стримує приріст м’язової маси і сили.
Створення „енергетичних депо“ здійснюється в основному за рахунок вуглеводного і ліпідного насичення організму продуктами підвищеної біологічної цінності (ППБЦ), такими як мед, перга, горіхи, курага, фейхоа, білкові і амінокислотні. Доцільне також використання енергонасичених фармпрепаратів (АТФ, фосфаден, неотон, креатинфосфат і ін.). Підтримка імунологічного статусу організму спортсменів здійснюється за допомогою універсальних препаратів, які умовно називають адаптогенами (як рослинного, так і тваринного походження). До них відносяться сухі і рідкі екстракти, настойки і інші лікарські форми женьшеню, родіоли рожевої (золотого коріння), лимоннику китайського, левзеї сафлоровидної, клопогону даурського, аралії маньчжурської, елеутерококу, заманихи, пантокрину і деяких інших препаратів. Суміщене використання різних адаптогенів, їх комбінації значно посилюють тонізуючий і адаптогенний ефект. В спортивній фармакології адаптогени звичайно використовуються для прискорення адаптації і відновлення організму при підготовці до головного старту і при інтенсивних розвиваючих навантаженнях, коли існує реальна небезпека виникнення інфекційно-простудних захворювань на фоні послаблення імунної системи.