
- •В.І. Мелешко Ергогенні та ерголітичні засоби спортивного тренування Навчальний посібник
- •3. Цільові завдання
- •4. Ключові слова та поняття теми
- •5. Методичні вказівки для вивчення теми
- •6. Використання ергогенних засобів в спорті (дозволені засоби і методи)
- •7. Забороненi (допiнговi) ерголiтичнi засоби I методи
- •8. Фармакологічні засоби на різних етапах підготовки спортсменів
- •8.1. Класифікація факторів, які обмежують (лімітують) роботоздатність людини
- •Співставлення факторів і механізмів обмеження фізичної роботоздатності і механізмів дії фармакологічних препаратів
- •Сфери застосування вітамінних та імунологічних препаратів у здорової людини
- •8.2. Класифікація фармакологічних препаратів і ппбц (бад) щО використовуються в спорті
- •Класифікація анаболічних засобів
- •Класифікація анаболічних препаратів за механізмом дії
- •Класифікація недопінгових фармакологічних засобів
- •8.3. Використання ергогенних та ерголітичних засобів у споріднених видах спорту Класифікація видів спорту в залежності від інтенсивності статичних і (чи) динамічних навантажень
- •Використання допінгів у споріднених видах спорту
- •Використання недопінгових фармакологічних препаратів в видах спорту з розвитком різних фізичних якостей
- •9. Фармакологічні препарати спорту
- •Окремі вітамінні препарати
- •Полівітамінні комплекси
- •9.2. Коферменти, похідні вітамінів
- •9.3. Мінерали
- •9.4. Мікроелементи
- •9.5. Ензими
- •9.6. Адаптогени
- •9.7. Антиоксиданти і вільні радикали (оксиданти)
- •9.8. Антигіпоксанти
- •9.9. Анаболізуючі препарати
- •9.10. Психоенергізатори (ноотропи)
- •9.11. Макроерги (фосфагени)
- •9.12. Імуномодулятори
- •9.13. Регулятори нервово-психічного стану
- •9.14. Гепатопротектори
- •9.15. Актопротектори
- •9.16. Стимулятори кровотворення і кровообігу
- •9.17. Амінокислоти
- •10. Ергогенні та ерголітичні субстанції
- •Стимулятори „мобілізуючого“ типу:
- •Стимулятори „економізуючого“ типу:
- •Препарати рослин з різними (частіше незрозумілими) механізмами дії:
- •10.1. Кофеїн
- •Вміст кофеїну в популярних продуктах і препаратах
- •10.2. Алкоголь
- •10.3. Марихуана
- •10.4. Нікотин
- •10.5. Стимулятори
- •11. Фармакологічні засоби у відновлювальному, підготовчому, передзмагальному і змагальному періодах
- •Відновлювальний період
- •Підготовчий період (базовий етап підготовки)
- •Передзмагальний період підготовки
- •Змагальний період
- •Приклади для атлетичних видів спорту
- •Аргінін (та його попередники орнітин і цитрулін)
- •Амінокислоти з розгалуженим ланцюгом – акрл, всаа
- •12.2 Цикли анаболічних стероїдів
- •Тритижневий бліц-цикл анаболічних стероїдів
- •Подвійний міні-цикл анаболічних стероїдів
- •12.3. Схема використання креатину моногідрату
- •12.4. Час зростати
- •12.5. Продукти Weider: коли і скільки споживати
- •I. Вранці натщесерце
- •II. В проміжках між звичайним харчуванням, розтягуючи прийом коктейлю
- •V. Відразу після тренування (Це план дієти тренінгу максимальної інтенсивності. У випадку звичайного тренінгу та в дні відпочинку – норму можна зменшити на половину)
- •VI. В проміжках між звичайним харчуванням, розтягуючи прийом коктейлю
- •VII. Перед сном
- •12.6 Бодібілдинг
- •12.6.1. Біохімічні особливості харчування в міжсезонні (масонабірний період)
- •Один з варіантів денного раціону харчування в масонабірному періоді (тренування проводиться в першій половині дня)
- •Правила прийому харчових спортивних добавок в масонабірному періоді річного циклу
- •Фармакологічні добавки в масонабірному періоді
- •12.6.2. Особливості харчування у формуючому періоді
- •Пропонований варіант харчування в цей період (за три місяці до змагань)
- •Правила прийому спортивних харчових добавок у формуючому періоді
- •Фармакологічні засоби в формуючому періоді (табл. 11)
- •12.6.3.Особливості харчування в роботі над якістю мускулатури (над рельєфом)
- •Пропонований варіант харчування в цей період (1-1,5 місяці до змагань)
- •Правила прийому спортивних харчових добавок під час роботи над якістю мускулатури (над рельєфом)
- •12.8. Ергогенні засоби в день в день гри
- •Ергогенні засоби в день в день гри – II варіант
- •12.9 Відновлення після тренувань
- •12.10 Варіанти схеми „втома“ Варіанти схеми „втома“ (баскетбол-чоловіки)
- •12.11 Ергогенні засоби на загальнопідготовчому зборі
- •100 Мл бурякового соку – через день;
- •2 Столові ложки рослинної олії – через день;
- •2 Сирих жовтки яєць – через день.
- •12.12. Ергогенні засоби на спеціальнопідготовчому зборі
- •100 Мл бурякового соку – через день;
- •2 Столові ложки рослинного масла – через день;
- •2 Сирих жовтки яєць – через день;
- •12.13 Розвиток швидкісно-силових якостей
- •12.14 Тритижнева схема виведення на пік спортивної форми
- •13. Ергогенна дієтетика при підготовці спортсменів
- •13.1 Харчування в умовах середньогір'я
- •13.2 Харчування на дистанції
- •13.3. Харчування в період відповідальних змагань
- •13.4. Теніс: сніданок і енергобаланс
- •13.5. Харчування футболістів фк „Динамо“, м. Київ
- •13.6. Фармакологічні засоби профілактики перевтомлення і відновлення роботоспроможності. Вітаміни
- •13.7. Білкові препарати і спортивні напої
- •13.8. Шляхи підвищення рівня заліза і кальцію в організмі спортсменів у сполученні з високовуглеводною дієтою
- •Час затримки деяких харчових продуктів в шлунку:
- •13.9. КАтаЛог страв для спортивного харчування
- •13.10. Особливості мінерально-вітамінного обміну в організмі людини
- •Рекомендовані дози добавок (дозування по rda)
- •Вплив мінералів та вітамінів на метаболізм
- •Вплив системи внутрішнього виділення на пропорції
- •Вплив системи внутрішнього виділення на розподіл елементів
- •Синергійні і антагоністичні зв’язки між досліджуваними елементами і вітамінами
- •Елементи в продуктах харчування
- •14. Контрольні запитання і завдання
- •15. Запитання поточного контролю 1
- •Варіанти відповідей
- •Запитання поточного контролю 2
- •Варіанти відповідей
- •16. Література
Вміст кофеїну в популярних продуктах і препаратах
Продукт, препарат |
Кількість кофеїну, мг |
Звичайна доза Проламіну |
280 мг |
Звичайна доза Дексатриму, Дієтак |
200 мг |
Звичайна доза NoDoz, Віварину (пігулка) |
100-200 мг |
Стандартна доза деяких, що містять аспірин, ліків |
30-128 мг |
Аспірин (пігулки) |
13-35 мг |
Кава, заварена в кавнику, з ситечком (6 унцій, ~170 г) |
100-125 мг |
Кава, приготовлена в автоматі (~170 г) |
180 мг |
Розчинна кава (~170 г) |
54-75 мг |
Декофеїнізована кава (~170 г) |
3-5 мг |
Какао (склянка) |
10-15 мг |
Гарячий міцний чай (~170 г) |
65-107 мг |
Помірно заварений чай (~170 г) |
50-70 мг |
Чай з льодом (~170 г) |
70-75 мг |
12 унцій (~340 г) кола-напоїв |
32-65 мг |
~340 г віскі |
54 мг |
~340 г „Мелло Йеллоу“ |
51 мг |
8 унцій (~230 г) молока з шоколадом |
48 мг |
2 унції (56,7 г) шоколадних цукерок |
45 мг |
1 унція (28,35 г) гарячого шоколаду |
45 мг |
Кофеїн стимулює секрецію адреналіну (епінефрину), який мобілізує жири із жирового депо і уповільнює при цьому витрати глікогену. Кофеїн реально посилює метаболізм. Лише одна склянка кави, яка звичайно містить біля 100 мг кофеїну, підвищує метаболізм на 3-4 % на протязі 2 годин. Якщо ж випивати по склянці кави через 2 години на протязі 12 годин, то метаболізм підвищиться на 8-11 %, а це вже режим „спалювання“ жиру.
Утримання від прийому кофеїну на протязі 4 днів сприяє в деякій мірі зниженню толерантності, і наступне використання кофеїну здійснює більш сильний потенцюючий вплив, що виражається в більш високій концентрації неетерифікованих жирних кислот в крові.
Дієта з високим вмістом вуглеводів притупляє ефект кофеїну, так як стимульоване „солодощами“ виділення інсуліну пригнічує мобілізацію жирних кислот. Прийом великої кількості кави, особливо розчинної, стимулює виділення в системі травлення значно більше кислоти. Це часто стає причиною виразок шлунка і кишечника, а також сприяє перетворенню креатину, який споживаємо у вигляді добавок, у цілковито некорисну сполуку креатинін / (Джерри Брэнон, 1997).
10.2. Алкоголь
Алкоголь можна розглядати як продукт харчування і харчову речовину (калорійна цінність ~7 ккал·г-1) і одночасно як антихарчову речовину, так як він „втручається“ в метаболізм інших харчових речовин. Він – і лікарський засіб із-за його супресорного вплив на ЦНС. З психологічної точки зору алкоголь спричиняє двоступеневу реакцію: початкове збудження з наступним пригніченням. Алкоголь підвищує впевненість у собі, заспокоює нерви, знижує загальмованість, робить спортсмена більш розкутим. З фізіологічної точки зору алкоголь являється хорошим „джерелом“ вуглеводів. Він знижує больові відчуття та усуває тремтіння м’язів.
Але лабораторні дослідження малих і середніх доз алкоголю на роботоспроможність спортсменів показали, що споживання алкоголю порушувало психомоторні якості (швидкість простої реакції, швидкість вибору реакції, швидкість, тривалість рухів, сенсорно-рухову координацію і обробку інформації) і не здійснювало ніякого впливу на силу, потужність, швидкість, місцеву м’язову і кардіореспіраторну витривалість.
Ризик, пов'язаний із споживанням алкоголю, дуже істотний. Етанол володіє багатьма ерголітичними властивостями. Він являється поганим джерелом вуглеводів, т.я. виступає антихарчовою речовиною, конкуруючи за НАД+ і пригнічуючи аеробну енергетику. Супресорна дія спирту на ЦНС притупляє біль, але біль вказує на травму чи пошкодження, а продовження м’язової роботи під час травми загрожує ризиком збільшити її. Алкоголь знижує тремтіння м’язів і хвилювання, але пригнічення ним психомоторних функцій більше чим компенсує цю позитивну дію. Алкоголь пригнічує виділення антидіуретичного гормону (вазопресину) задньої долі гіпофізу. Підвищені витрати води приводять до зниження об’єму плазми, що сприяє падінню артеріального тиску. Посилення виділення сечі приводить до дегідратації, що може мати серйозні наслідки під час змагань при високій температурі навколишнього середовища. Алкоголь активує розширення периферійних судин, що посилює втрати тепла через шкіру, гіпотермію через понижену температуру навколишнього середовища, так як величина тепловтрат у цьому випадку перевищує необхідні.
У відповідності з Положенням медичного Кодексу Міжнародного олімпійського комітету алкоголь відносять до класу фармакологічних засобів з обмеженою забороною.
Спирт (етанол) заборонений тільки на змаганнях в перерахованих нижче видах спорту. Виявляється шляхом аналізу дихання та/або крові. Порогові концентрації (вміст у крові) для кожної федерації вказані в дужках.
Аеронавтика (FAI) (0,20 г/л)
Стрільба з лука (FITA, IPC) (0,10 г/л)
Автоспорт (FIA) (0,10 г/л)
Боулінг (IPC) (0,10 г/л)
Карате (WKF) (0,10 г/л)
Сучасне п’ятиборство (UIPM)
для дисциплін, що включають стрільбу (0,10 г/л)
Мотосторт (FIM) (0,10 г/л)
Водномоторний спорт (UIM) (0,30 г/л)
Необхідні серйозні заходи, спрямовані на доведення до відому спортсменів, тренерів, викладачів фізичного виховання, лікарів, спортивної і широкої спільноти відомості про дію алкоголю про м’язову діяльність, а також про проблеми, які пов’язані з надмірним споживанням алкоголю (Мальвін Уильямс, 1997).