Вміст кофеїну в популярних продуктах і препаратах

Продукт, препарат	Кількість кофеїну, мг
Звичайна доза Проламіну	280 мг
Звичайна доза Дексатриму, Дієтак	200 мг
Звичайна доза NoDoz, Віварину (пігулка)	100-200 мг
Стандартна доза деяких, що містять аспірин, ліків	30-128 мг
Аспірин (пігулки)	13-35 мг
Кава, заварена в кавнику, з ситечком (6 унцій, ~170 г)	100-125 мг
Кава, приготовлена в автоматі (~170 г)	180 мг
Розчинна кава (~170 г)	54-75 мг
Декофеїнізована кава (~170 г)	3-5 мг
Какао (склянка)	10-15 мг
Гарячий міцний чай (~170 г)	65-107 мг
Помірно заварений чай (~170 г)	50-70 мг
Чай з льодом (~170 г)	70-75 мг
12 унцій (~340 г) кола-напоїв	32-65 мг
~340 г віскі	54 мг
~340 г „Мелло Йеллоу“	51 мг
8 унцій (~230 г) молока з шоколадом	48 мг
2 унції (56,7 г) шоколадних цукерок	45 мг
1 унція (28,35 г) гарячого шоколаду	45 мг

Кофеїн стимулює секрецію адреналіну (епінефрину), який мобілізує жири із жирового депо і уповільнює при цьому витрати глікогену. Кофеїн реально посилює метаболізм. Лише одна склянка кави, яка звичайно містить біля 100 мг кофеїну, підвищує метаболізм на 3-4 % на протязі 2 годин. Якщо ж випивати по склянці кави через 2 години на протязі 12 годин, то метаболізм підвищиться на 8-11 %, а це вже режим „спалювання“ жиру.

Утримання від прийому кофеїну на протязі 4 днів сприяє в деякій мірі зниженню толерантності, і наступне використання кофеїну здійснює більш сильний потенцюючий вплив, що виражається в більш високій концентрації неетерифікованих жирних кислот в крові.

Дієта з високим вмістом вуглеводів притупляє ефект кофеїну, так як стимульоване „солодощами“ виділення інсуліну пригнічує мобілізацію жирних кислот. Прийом великої кількості кави, особливо розчинної, стимулює виділення в системі травлення значно більше кислоти. Це часто стає причиною виразок шлунка і кишечника, а також сприяє перетворенню креатину, який споживаємо у вигляді добавок, у цілковито некорисну сполуку креатинін / (Джерри Брэнон, 1997).

10.2. Алкоголь

Алкоголь можна розглядати як продукт харчування і харчову речовину (калорійна цінність ~7 ккал·г^-1) і одночасно як антихарчову речовину, так як він „втручається“ в метаболізм інших харчових речовин. Він – і лікарський засіб із-за його супресорного вплив на ЦНС. З психологічної точки зору алкоголь спричиняє двоступеневу реакцію: початкове збудження з наступним пригніченням. Алкоголь підвищує впевненість у собі, заспокоює нерви, знижує загальмованість, робить спортсмена більш розкутим. З фізіологічної точки зору алкоголь являється хорошим „джерелом“ вуглеводів. Він знижує больові відчуття та усуває тремтіння м’язів.

Але лабораторні дослідження малих і середніх доз алкоголю на роботоспроможність спортсменів показали, що споживання алкоголю порушувало психомоторні якості (швидкість простої реакції, швидкість вибору реакції, швидкість, тривалість рухів, сенсорно-рухову координацію і обробку інформації) і не здійснювало ніякого впливу на силу, потужність, швидкість, місцеву м’язову і кардіореспіраторну витривалість.

Ризик, пов'язаний із споживанням алкоголю, дуже істотний. Етанол володіє багатьма ерголітичними властивостями. Він являється поганим джерелом вуглеводів, т.я. виступає антихарчовою речовиною, конкуруючи за НАД⁺ і пригнічуючи аеробну енергетику. Супресорна дія спирту на ЦНС притупляє біль, але біль вказує на травму чи пошкодження, а продовження м’язової роботи під час травми загрожує ризиком збільшити її. Алкоголь знижує тремтіння м’язів і хвилювання, але пригнічення ним психомоторних функцій більше чим компенсує цю позитивну дію. Алкоголь пригнічує виділення антидіуретичного гормону (вазопресину) задньої долі гіпофізу. Підвищені витрати води приводять до зниження об’єму плазми, що сприяє падінню артеріального тиску. Посилення виділення сечі приводить до дегідратації, що може мати серйозні наслідки під час змагань при високій температурі навколишнього середовища. Алкоголь активує розширення периферійних судин, що посилює втрати тепла через шкіру, гіпотермію через понижену температуру навколишнього середовища, так як величина тепловтрат у цьому випадку перевищує необхідні.

У відповідності з Положенням медичного Кодексу Міжнародного олімпійського комітету алкоголь відносять до класу фармакологічних засобів з обмеженою забороною.

Спирт (етанол) заборонений тільки на змаганнях в перерахованих нижче видах спорту. Виявляється шляхом аналізу дихання та/або крові. Порогові концентрації (вміст у крові) для кожної федерації вказані в дужках.

Аеронавтика (FAI) (0,20 г/л)

Стрільба з лука (FITA, IPC) (0,10 г/л)

Автоспорт (FIA) (0,10 г/л)

Боулінг (IPC) (0,10 г/л)

Карате (WKF) (0,10 г/л)

Сучасне п’ятиборство (UIPM)

для дисциплін, що включають стрільбу (0,10 г/л)

Мотосторт (FIM) (0,10 г/л)

Водномоторний спорт (UIM) (0,30 г/л)

Необхідні серйозні заходи, спрямовані на доведення до відому спортсменів, тренерів, викладачів фізичного виховання, лікарів, спортивної і широкої спільноти відомості про дію алкоголю про м’язову діяльність, а також про проблеми, які пов’язані з надмірним споживанням алкоголю (Мальвін Уильямс, 1997).