- •В.І. Мелешко Ергогенні та ерголітичні засоби спортивного тренування Навчальний посібник
- •3. Цільові завдання
- •4. Ключові слова та поняття теми
- •5. Методичні вказівки для вивчення теми
- •6. Використання ергогенних засобів в спорті (дозволені засоби і методи)
- •7. Забороненi (допiнговi) ерголiтичнi засоби I методи
- •8. Фармакологічні засоби на різних етапах підготовки спортсменів
- •8.1. Класифікація факторів, які обмежують (лімітують) роботоздатність людини
- •Співставлення факторів і механізмів обмеження фізичної роботоздатності і механізмів дії фармакологічних препаратів
- •Сфери застосування вітамінних та імунологічних препаратів у здорової людини
- •8.2. Класифікація фармакологічних препаратів і ппбц (бад) щО використовуються в спорті
- •Класифікація анаболічних засобів
- •Класифікація анаболічних препаратів за механізмом дії
- •Класифікація недопінгових фармакологічних засобів
- •8.3. Використання ергогенних та ерголітичних засобів у споріднених видах спорту Класифікація видів спорту в залежності від інтенсивності статичних і (чи) динамічних навантажень
- •Використання допінгів у споріднених видах спорту
- •Використання недопінгових фармакологічних препаратів в видах спорту з розвитком різних фізичних якостей
- •9. Фармакологічні препарати спорту
- •Окремі вітамінні препарати
- •Полівітамінні комплекси
- •9.2. Коферменти, похідні вітамінів
- •9.3. Мінерали
- •9.4. Мікроелементи
- •9.5. Ензими
- •9.6. Адаптогени
- •9.7. Антиоксиданти і вільні радикали (оксиданти)
- •9.8. Антигіпоксанти
- •9.9. Анаболізуючі препарати
- •9.10. Психоенергізатори (ноотропи)
- •9.11. Макроерги (фосфагени)
- •9.12. Імуномодулятори
- •9.13. Регулятори нервово-психічного стану
- •9.14. Гепатопротектори
- •9.15. Актопротектори
- •9.16. Стимулятори кровотворення і кровообігу
- •9.17. Амінокислоти
- •10. Ергогенні та ерголітичні субстанції
- •Стимулятори „мобілізуючого“ типу:
- •Стимулятори „економізуючого“ типу:
- •Препарати рослин з різними (частіше незрозумілими) механізмами дії:
- •10.1. Кофеїн
- •Вміст кофеїну в популярних продуктах і препаратах
- •10.2. Алкоголь
- •10.3. Марихуана
- •10.4. Нікотин
- •10.5. Стимулятори
- •11. Фармакологічні засоби у відновлювальному, підготовчому, передзмагальному і змагальному періодах
- •Відновлювальний період
- •Підготовчий період (базовий етап підготовки)
- •Передзмагальний період підготовки
- •Змагальний період
- •Приклади для атлетичних видів спорту
- •Аргінін (та його попередники орнітин і цитрулін)
- •Амінокислоти з розгалуженим ланцюгом – акрл, всаа
- •12.2 Цикли анаболічних стероїдів
- •Тритижневий бліц-цикл анаболічних стероїдів
- •Подвійний міні-цикл анаболічних стероїдів
- •12.3. Схема використання креатину моногідрату
- •12.4. Час зростати
- •12.5. Продукти Weider: коли і скільки споживати
- •I. Вранці натщесерце
- •II. В проміжках між звичайним харчуванням, розтягуючи прийом коктейлю
- •V. Відразу після тренування (Це план дієти тренінгу максимальної інтенсивності. У випадку звичайного тренінгу та в дні відпочинку – норму можна зменшити на половину)
- •VI. В проміжках між звичайним харчуванням, розтягуючи прийом коктейлю
- •VII. Перед сном
- •12.6 Бодібілдинг
- •12.6.1. Біохімічні особливості харчування в міжсезонні (масонабірний період)
- •Один з варіантів денного раціону харчування в масонабірному періоді (тренування проводиться в першій половині дня)
- •Правила прийому харчових спортивних добавок в масонабірному періоді річного циклу
- •Фармакологічні добавки в масонабірному періоді
- •12.6.2. Особливості харчування у формуючому періоді
- •Пропонований варіант харчування в цей період (за три місяці до змагань)
- •Правила прийому спортивних харчових добавок у формуючому періоді
- •Фармакологічні засоби в формуючому періоді (табл. 11)
- •12.6.3.Особливості харчування в роботі над якістю мускулатури (над рельєфом)
- •Пропонований варіант харчування в цей період (1-1,5 місяці до змагань)
- •Правила прийому спортивних харчових добавок під час роботи над якістю мускулатури (над рельєфом)
- •12.8. Ергогенні засоби в день в день гри
- •Ергогенні засоби в день в день гри – II варіант
- •12.9 Відновлення після тренувань
- •12.10 Варіанти схеми „втома“ Варіанти схеми „втома“ (баскетбол-чоловіки)
- •12.11 Ергогенні засоби на загальнопідготовчому зборі
- •100 Мл бурякового соку – через день;
- •2 Столові ложки рослинної олії – через день;
- •2 Сирих жовтки яєць – через день.
- •12.12. Ергогенні засоби на спеціальнопідготовчому зборі
- •100 Мл бурякового соку – через день;
- •2 Столові ложки рослинного масла – через день;
- •2 Сирих жовтки яєць – через день;
- •12.13 Розвиток швидкісно-силових якостей
- •12.14 Тритижнева схема виведення на пік спортивної форми
- •13. Ергогенна дієтетика при підготовці спортсменів
- •13.1 Харчування в умовах середньогір'я
- •13.2 Харчування на дистанції
- •13.3. Харчування в період відповідальних змагань
- •13.4. Теніс: сніданок і енергобаланс
- •13.5. Харчування футболістів фк „Динамо“, м. Київ
- •13.6. Фармакологічні засоби профілактики перевтомлення і відновлення роботоспроможності. Вітаміни
- •13.7. Білкові препарати і спортивні напої
- •13.8. Шляхи підвищення рівня заліза і кальцію в організмі спортсменів у сполученні з високовуглеводною дієтою
- •Час затримки деяких харчових продуктів в шлунку:
- •13.9. КАтаЛог страв для спортивного харчування
- •13.10. Особливості мінерально-вітамінного обміну в організмі людини
- •Рекомендовані дози добавок (дозування по rda)
- •Вплив мінералів та вітамінів на метаболізм
- •Вплив системи внутрішнього виділення на пропорції
- •Вплив системи внутрішнього виділення на розподіл елементів
- •Синергійні і антагоністичні зв’язки між досліджуваними елементами і вітамінами
- •Елементи в продуктах харчування
- •14. Контрольні запитання і завдання
- •15. Запитання поточного контролю 1
- •Варіанти відповідей
- •Запитання поточного контролю 2
- •Варіанти відповідей
- •16. Література
Стимулятори „мобілізуючого“ типу:
а) адреноміметики непрямої чи змішаної дії: фенамін і його аналоги (первітин, центедрін, пірідрол, цілерт, реактиван, катінон);
б) речовини з загальностимулюючою дією на ЦНС (аналептики): стрихнін, секурінін, ехінопсин та інші; кофеїн і його напої;
в) інгібітори моноамінооксидази: ніаламід та інші.
Стимулятори „економізуючого“ типу:
а) антигіпоксанти: препарати групи гутиміну, цитохром С, сполуки металів з перемінною валентністю, убіхінон і його аналоги;
б) актопротектори: похідні бензимідазолу, ацетилену і інших хімічних класів;
в) деякі психоенергізатори і ноотропи: ацефен, мефексамід, їх аналоги, пірацетам і аналоги, сполуки інших хімічних класів (еуклідан, панклар);
г) енергодаючі сполуки і субстрати: фосфорильовані гексози і амінокислоти, янтарна, яблучна, кетоглутарова кислоти.
Препарати рослин з різними (частіше незрозумілими) механізмами дії:
а) переважають адаптогенні та економізуючі властивості: препарати женьшеня, елеутерокока, золотого коріння;
б) переважають помірно виражені стимулюючі властивості: препарати китайського лимонника, стеркулії, левзеї, рододендрону і інших рослин.
(Уилмор Дж. Х., Костилл Д.Л., 1997; Мальвин Уильямс, 1997)
10.1. Кофеїн
Coffeinum. 1,3,7,-триметилксантин.
Форма випуску: порошки і комбіновані пігулки з амідопірином, фенацетином і ацетилсаліциловою кислотою.
Дія. Кофеїн пригнічує фосфодиестеразу - фермент, що інактивує 31, 51-аденозинмонофосфат (цАМФ), який відіграє роль вторинного медіатора. Змінює вміст іонів кальцію в гладеньком’язових структурах. Збуджує ЦНС в низхідному порядку. Найбільш чутлива до нього кора великого мозку. При збільшені дози препарату спостерігається збудження стовбурової частини довгастого і спинного мозку; стимуляція кофеїном вищих відділів нервової системи проявляється в швидкому і ясному протіканні думок, знятті сонливості та стомлення, в більш точній асоціації ідей. Кофеїн підвищує позитивні умовні рефлекси, стимулює рухову активність, послаблює дію снодійних і наркотичних речових, посилює дію аналгетиків та жарознижуючих засобів. Збуджує дихальні і судинорухові центри, особливо якщо вони пригнічені при патологічному процесі, підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, стимулює серцеву діяльність (посилює скорочення міокарду, почащує серцевий ритм). Таку ж дію здійснює і на скелетні м’язи. Підвищує артеріальний тиск, в тому числі при шокових та колаптоідних станах, розширює судини головного мозку, скелетних м’язів, нирок, серця. Зменшує реабсорбцію електролітів в ниркових канальцях і підвищує діурез. Підвищує основний обмін.
Аналоги кофеїну. Кофеїн-бензоат натрію. Coffeinum-natrii benzoas. Coffeinum natriо-benzoicum. Пігулки „Кофетаміну“. Tabulettae “Cofetaminum”. Склад: кофеїну – 0,1 г, ерготаміну тартрату – 0,001 г.
(Справочник по клинической фармакологии и фармотерапии, 1987; Тринус Ф.П., 1989).
Кофеїн – один з найбільш використовуваних у всьому світі засобів, який міститься у каві, какао, чаї, шоколаді, содовій колі, солодких напоях і багатьох інших продуктах, в патентованих ліках (часто в аспіринових сполуках). Кофеїн являється стимулятором ЦНС, діючи подібно амфетамінам, але набагато слабкіше. Добова доза кофеїну в 100-300 мг розглядається як терапевтична. Юридично рекомендована доза: 5 мг·кг-1 маси тіла кофеїну, при якій його концентрація в сечі не перевищує верхньої допустимої норми 12 мкг·мл-1. Приблизний вміст кофеїну в популярних продуктах і препаратах наступний (табл. 7)
Таблиця 7
