
- •В.І. Мелешко Ергогенні та ерголітичні засоби спортивного тренування Навчальний посібник
- •3. Цільові завдання
- •4. Ключові слова та поняття теми
- •5. Методичні вказівки для вивчення теми
- •6. Використання ергогенних засобів в спорті (дозволені засоби і методи)
- •7. Забороненi (допiнговi) ерголiтичнi засоби I методи
- •8. Фармакологічні засоби на різних етапах підготовки спортсменів
- •8.1. Класифікація факторів, які обмежують (лімітують) роботоздатність людини
- •Співставлення факторів і механізмів обмеження фізичної роботоздатності і механізмів дії фармакологічних препаратів
- •Сфери застосування вітамінних та імунологічних препаратів у здорової людини
- •8.2. Класифікація фармакологічних препаратів і ппбц (бад) щО використовуються в спорті
- •Класифікація анаболічних засобів
- •Класифікація анаболічних препаратів за механізмом дії
- •Класифікація недопінгових фармакологічних засобів
- •8.3. Використання ергогенних та ерголітичних засобів у споріднених видах спорту Класифікація видів спорту в залежності від інтенсивності статичних і (чи) динамічних навантажень
- •Використання допінгів у споріднених видах спорту
- •Використання недопінгових фармакологічних препаратів в видах спорту з розвитком різних фізичних якостей
- •9. Фармакологічні препарати спорту
- •Окремі вітамінні препарати
- •Полівітамінні комплекси
- •9.2. Коферменти, похідні вітамінів
- •9.3. Мінерали
- •9.4. Мікроелементи
- •9.5. Ензими
- •9.6. Адаптогени
- •9.7. Антиоксиданти і вільні радикали (оксиданти)
- •9.8. Антигіпоксанти
- •9.9. Анаболізуючі препарати
- •9.10. Психоенергізатори (ноотропи)
- •9.11. Макроерги (фосфагени)
- •9.12. Імуномодулятори
- •9.13. Регулятори нервово-психічного стану
- •9.14. Гепатопротектори
- •9.15. Актопротектори
- •9.16. Стимулятори кровотворення і кровообігу
- •9.17. Амінокислоти
- •10. Ергогенні та ерголітичні субстанції
- •Стимулятори „мобілізуючого“ типу:
- •Стимулятори „економізуючого“ типу:
- •Препарати рослин з різними (частіше незрозумілими) механізмами дії:
- •10.1. Кофеїн
- •Вміст кофеїну в популярних продуктах і препаратах
- •10.2. Алкоголь
- •10.3. Марихуана
- •10.4. Нікотин
- •10.5. Стимулятори
- •11. Фармакологічні засоби у відновлювальному, підготовчому, передзмагальному і змагальному періодах
- •Відновлювальний період
- •Підготовчий період (базовий етап підготовки)
- •Передзмагальний період підготовки
- •Змагальний період
- •Приклади для атлетичних видів спорту
- •Аргінін (та його попередники орнітин і цитрулін)
- •Амінокислоти з розгалуженим ланцюгом – акрл, всаа
- •12.2 Цикли анаболічних стероїдів
- •Тритижневий бліц-цикл анаболічних стероїдів
- •Подвійний міні-цикл анаболічних стероїдів
- •12.3. Схема використання креатину моногідрату
- •12.4. Час зростати
- •12.5. Продукти Weider: коли і скільки споживати
- •I. Вранці натщесерце
- •II. В проміжках між звичайним харчуванням, розтягуючи прийом коктейлю
- •V. Відразу після тренування (Це план дієти тренінгу максимальної інтенсивності. У випадку звичайного тренінгу та в дні відпочинку – норму можна зменшити на половину)
- •VI. В проміжках між звичайним харчуванням, розтягуючи прийом коктейлю
- •VII. Перед сном
- •12.6 Бодібілдинг
- •12.6.1. Біохімічні особливості харчування в міжсезонні (масонабірний період)
- •Один з варіантів денного раціону харчування в масонабірному періоді (тренування проводиться в першій половині дня)
- •Правила прийому харчових спортивних добавок в масонабірному періоді річного циклу
- •Фармакологічні добавки в масонабірному періоді
- •12.6.2. Особливості харчування у формуючому періоді
- •Пропонований варіант харчування в цей період (за три місяці до змагань)
- •Правила прийому спортивних харчових добавок у формуючому періоді
- •Фармакологічні засоби в формуючому періоді (табл. 11)
- •12.6.3.Особливості харчування в роботі над якістю мускулатури (над рельєфом)
- •Пропонований варіант харчування в цей період (1-1,5 місяці до змагань)
- •Правила прийому спортивних харчових добавок під час роботи над якістю мускулатури (над рельєфом)
- •12.8. Ергогенні засоби в день в день гри
- •Ергогенні засоби в день в день гри – II варіант
- •12.9 Відновлення після тренувань
- •12.10 Варіанти схеми „втома“ Варіанти схеми „втома“ (баскетбол-чоловіки)
- •12.11 Ергогенні засоби на загальнопідготовчому зборі
- •100 Мл бурякового соку – через день;
- •2 Столові ложки рослинної олії – через день;
- •2 Сирих жовтки яєць – через день.
- •12.12. Ергогенні засоби на спеціальнопідготовчому зборі
- •100 Мл бурякового соку – через день;
- •2 Столові ложки рослинного масла – через день;
- •2 Сирих жовтки яєць – через день;
- •12.13 Розвиток швидкісно-силових якостей
- •12.14 Тритижнева схема виведення на пік спортивної форми
- •13. Ергогенна дієтетика при підготовці спортсменів
- •13.1 Харчування в умовах середньогір'я
- •13.2 Харчування на дистанції
- •13.3. Харчування в період відповідальних змагань
- •13.4. Теніс: сніданок і енергобаланс
- •13.5. Харчування футболістів фк „Динамо“, м. Київ
- •13.6. Фармакологічні засоби профілактики перевтомлення і відновлення роботоспроможності. Вітаміни
- •13.7. Білкові препарати і спортивні напої
- •13.8. Шляхи підвищення рівня заліза і кальцію в організмі спортсменів у сполученні з високовуглеводною дієтою
- •Час затримки деяких харчових продуктів в шлунку:
- •13.9. КАтаЛог страв для спортивного харчування
- •13.10. Особливості мінерально-вітамінного обміну в організмі людини
- •Рекомендовані дози добавок (дозування по rda)
- •Вплив мінералів та вітамінів на метаболізм
- •Вплив системи внутрішнього виділення на пропорції
- •Вплив системи внутрішнього виділення на розподіл елементів
- •Синергійні і антагоністичні зв’язки між досліджуваними елементами і вітамінами
- •Елементи в продуктах харчування
- •14. Контрольні запитання і завдання
- •15. Запитання поточного контролю 1
- •Варіанти відповідей
- •Запитання поточного контролю 2
- •Варіанти відповідей
- •16. Література
9.11. Макроерги (фосфагени)
Універсальним джерелом енергії в клітині (у тому числі і м’язової) є вільна енергія макроергійного фосфатного зв'язку аденозинтрифосфату (АТФ), що звільняється при гідролізі (розпаді) АТФ до аденозинди - і аденозинмонофосфату (АДФ і АМФ) і неорганічного фосфату.
Проте запасів в м'язах АТФ досить для забезпечення роботи на протязі не більше ніж 0,5 с, тому при м'язовій роботі використовується енергія АТФ, що синтезується безпосередньо під час роботи з використанням енергії інших внутрішньоклітинних високоенергетичних фосфатів (фосфагенів).
Фосфокреатин (ФК) як джерело енергії для м'язового скорочення грає провідну роль при роботі в анаеробній алактатній зоні потужності, коли запаси його в м'язових клітинах лімітують тривалість і інтенсивність роботи.
Як фармакологічні засоби корекції працездатності спортсменів з групи фосфагенів представляють інтерес наявні в аптечній мережі препарати неотон, фосфаден і аденілова кислота. Можливе вживання креатинфосфату, що існує у вигляді біологічної добавки.
АТФ (синоніми: атрифос (Угорщина), міотрифос (Польща), фосфобіон (Румунія)) є препаратом який отримують з м'язової тканини тварин. Для медичного вживання випускається розчин натрію аденозинтрифосфату 1% для ін'єкцій. В даний час визнаний малоефективним препаратом в спорті вищих досягнень і тут не розглядається.
Неотон - препарат фосфокреатину (Італія) випускається у флаконах з вмістом 200, 500 і 1000 мг фосфокреатину (ФК), вводиться внутрішньовенно. Після однократної внутрішньовенної інфузії відбувається швидке дозозалежне збільшення його вмісту в крові до максимального рівня на протязі 1-5 хв. Процес виведення з організму ФК розділяється на дві фази. Перша, швидка фаза, характеризується часом напіввиведення ФК, складає 30-35 хв. Тривалість другої, повільної фази виведення, складає декілька годин. Вміст ФК в сечі починає збільшуватися через 30 хв. і досягає максимуму через 60 хв. після введення.
Значна частина введеного ззовні фосфокреатину захоплюється різними органами. Аналіз розподілу екзогенного ФК в крові і інших тканинах показав, що дане з'єднання специфічно накопичується в скелетних м'язах, міокарді і мозку - тканинах, в яких внутріклітинний ФК грає функціонально важливу роль. Виведення з тканин ФК відбувається повільно, чим і визначається тривалість другої фази виведення з організму.
Кислота аденілова (синонім МАП – м’язово-аденіловий препарат) - препарат, що отримується з пивних дріжджів і містить суміш аденозинмонофосфорної, фруктозодифосфорної і інших біологічно активних кислот. Випускають у флаконах по 100 мл, вживають по 1 столовій ложці 2-3 рази в день.
Фосфаден (синоніми: АМФ, аденіл, аденозинмонофосфат) - регулює окисно-відновні процеси. Володіє судинорозширювальною дією, бере участь в біосинтезі порфірінов. Випускається у вигляді пігулок по 0,025 і 0,05 г і 2% розчину для ін'єкцій. Добова доза складає до 0,15 г всередину і до 0,12 г внутрішньом'язово. Тривалість прийому 2-4 тижні.
Всі вказані препарати, які сприяють збільшенню кількості енергонасичених з'єднань в організмі, найбільш ефективні при роботі в анаеробній алактатній зоні потужності, і їх вживання з метою корекції фізичної працездатності показано під час змагань і на тих етапах учбово-тренувального процесу, де ставиться за мету розвиток швидкісної витривалості і присутня значна доля роботи в анаеробному режимі.
Але без цих препаратів важко працювати і в аеробній зоні.