
- •В.І. Мелешко Біохімічні зміни в організмі спортсменів при заняттях різними видами спорту
- •1. Мета вивчення теми
- •2. Навчально-цільові запитання
- •3. Цільові завдання
- •4. Ключові слова та поняття теми
- •5. Методичні вказівки для вивчення теми
- •6. Зони відносної потужності
- •Критерії інтенсивності тренувальних навантажень
- •Динаміка біохімічних показників крові при фізичних навантаженнях різної потужності
- •Біохімічна характеристика фізичних навантажень у різних зонах відносної потужності
- •7. Біоенергетичні критерії у представників різних видів спорту
- •Кисневий прихід за час виконання вправи (vo2) в л·кг-1 як критерій аеробної ємності (види спорту розміщені за порядком убування показника)
- •Максимальне споживання кисню (мск) спортсменів та його оцінка в залежності від статі, віку та спортивної спеціалізації
- •Залежність показників максимального споживання кисню (мск) від відносної маси серця біологічних об’єктів
- •Вплив біоенергетичних факторів на роботоздатність спортсменів
- •Покращення показників біоенергетичних процесів під впливом багаторічних тренувань спортсменів
- •Фізична роботоздатність по тесту pwc170 у спортсменів-чоловіків (майстри спорту) деяких спеціальностей (середні). Тест pwc170 – критерій аеробної потужності (Карпман, 1988)
- •8. Біохімічна характеристика дисциплін легкої атлетики
- •Класифікація бігових видів легкої атлетики і характеристика виконання основних вправ (Подготовка сильнейших бегунов мира, 1990)
- •Гіпотеза біохімічної інтерпретації та головні параметри закономірностей метаболічного забезпечення бігових навантажень (для чоловіків, мсмк)
- •Характеристика бігу на середні дистанції
- •9. Біохімічна характеристика веслування на байдарках
- •10. Біохімічна характеристика плавання
- •Вплив тривалості інтервалів відпочинку між вправами (відрізки 25 і 50 м) на ефект тренування плавців-спринтерів (Платонов, 1988)
- •Взаємозв’язок між інтенсивністю та енергетичним обміном в плаванні (Платонов, 1988)
- •Використання лактату крові для управління навчально-тренувальним процесом в плаванні (Большевый, Шутко, 1988)
- •Кількісне визначення концентрації піровиноградної кислоти (пвк) в крові спортсменів
- •Визначення концентрації пвк крові у плавців-підводників (чоловіки), ммоль·л-1.
- •Про зміни роботоздатності сторстменів-плавців після спускання з гір (в відсотках) / Лашко, Астахов, Вдовиченко,1992
- •Діагностичні комплекси в плаванні
- •11. Моделювання функціональної підготовленості футболістів високої кваліфікації
- •Динаміка фізичної роботоздатності футболістів різного амплуа за результатами велоергометричного тестування
- •Модельні характеристики показників функціонального стану при велоергометричному тестуванні висококваліфікованих футболістів
- •12. Біохімічна характеристика волейболу
- •13. Біохімічна характеристика важкої атлетики
- •14. Біохімічна характеристика боротьби
- •Відносні величини тесту pwc170 (критерію аеробної натужності) у борців (вільна, греко-римська, самбо, дзюдо) різного віку та вагових категорій
- •15. Біохімічна характеристика боксу
- •Показники кислотно-лужної рівноваги крові боксерів
- •16. Гімнастика спортивна
- •17. Ліпідний обмін при заняттях фізичною культурою
- •Склад та деякі властивості ліпопротеїдів (лп) крові людини
- •Границі коливань вмісту загального хн, тг, хн-лпнг, хн-лпднг, хн-лпвг в нормі (мг% в плазмі)
- •18. Адаптація людини до висотної гіпоксії
- •19. Біохімічна характеристика передстартового стану
- •20. Підготовча частина заняття (розминка)
- •21. Поняття про “мертву точку” та “друге дихання”
- •22. Заключна аеробна частина заняття (заминка)
- •23. Контрольні запитання і завдання
- •24. Запитання поточного контролю
- •25. Література
Гіпотеза біохімічної інтерпретації та головні параметри закономірностей метаболічного забезпечення бігових навантажень (для чоловіків, мсмк)
Режим |
Назва лімітуючих процесів |
Головні біохімічні субстрати |
Дистанція, метри*** |
Час проходження дистанції |
1 |
АТФ-азна реакція на міофібрилах |
АТФ міофібрил |
* 0,125 |
0.18 с |
** 0,250 |
0,25 с |
|||
2 |
АТФ-азна і КФК-азна реакції на міофібрилах |
АТФ міофібрил, КФ цитоплазми |
0,5 |
0,35 с |
1,0 |
0,50 с |
|||
3 |
Креатинфосфокіназна реакція на міофібрилах |
КФ цитоплазми |
2 |
0,70 с |
4 |
1,00 с |
|||
4 |
КФК-азна реакція на міофібрилах, КФК-азна реакції в мітохондріях |
КФ цитоплазми, АТФ мітохондрій |
8 |
1,5 с |
16 |
2,5 с |
|||
5 |
Креатинфосфокіназна реакція в мітохондріях |
АТФ мітохондрій |
32 |
3,8 с |
64 |
6,8 с |
|||
6 |
КФК реакція в мітохондріях, КФК реакція в цитоплазмі, анаеробний вуглеводий ресинтез |
АТФ мітохондрій, АТФ цитоплазми, глікоген м’язів |
128 |
13 с |
256 |
28 с |
|||
7 |
Анаеробний вуглеводний ресинтез АТФ (гліколіз) |
Глікоген м’язів |
512 |
60 с |
1024 |
2,4 хв. |
|||
8 |
Анаеробний і аеробний вуглеводний ресинтез АТФ |
Глікоген м’язів |
2058 |
5,1 хв. |
4096 |
10,9 хв. |
|||
9 |
Аеробне фосфорилювання (вуглеводний ресинтез АТФ) |
Глікоген м’язів і печінки |
8192 |
23 хв. |
16384 |
49 хв. |
|||
10 |
Аеробне фосфорилювання (вуглеводний і ліпідний ресинтез АТФ) |
Глікоген м’язів і печінки, жирні кислоти |
32768 |
103 хв. |
65536 |
220 хв. |
|||
11 |
Аеробне фосфорилювання (ліпідний ресинтез АТФ) |
Жирні кислоти |
131072 |
7:50 годин |
262144 |
17:00 годин |
|||
12 |
Аеробне фосфорилювання (ліпідний і білковий ресинтез АТФ) |
Жирні кислоти, білки |
524288 |
38:00 годин |
1048576 |
90:00 годин |
|||
13 |
Аеробне фосфорилювання (білковий ресинтез АТФ) |
Білки |
2097152 |
228:00 годин |
4194304 |
624:00 годин |
* - режими „ дистанція – час ” для розвитку потужності реакцій ресинтезу АТФ
** - режими „ дистанція – час ” для розвитку ємності реакцій ресинтезу АТФ
*** - дистанції подвоюються
КФК – креатинфосфокіназа;
КФ – креатинфосфат;
непарні режими - основні;
парні режими - перехідні;
1-4 режими об’єднуються в один спільний педагогічний режим;
11 режим людство розпочало освоювати;
12-13 режими – прогноз.