Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
В.І. Мелешко. НОВА РЕДАКЦІЯ біохімічні зміни в...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
883.2 Кб
Скачать

8. Біохімічна характеристика дисциплін легкої атлетики

Таблиця 16

Класифікація бігових видів легкої атлетики і характеристика виконання основних вправ (Подготовка сильнейших бегунов мира, 1990)

Силові вправи

-

Силова витривалість

Силова витривалість

Силова витривалість

Силова витривалість

Вибухова та максимальна сила

-||-

Швидкість виконання

Нижче аеробного порогу

80-100 % анаеробного порогу

Вище анаеробного порогу

Вище анаеробного порогу

Вище швидкості MC·O2

Коломакси-мальна

Максимальна

Тривалість роботи в занятті, годин

До 1,5

До 3

Сумарно 0,2-0.5

Лактат на дистанції, ммоль·л-1

1,5-2,5

2,5-4

4,5-6,5

6,5-8  (10)

8-15

10-18

14-20

% від MC·O2

30-70

60-90

80-100

80-100

95-100

95-100

80-90

ЧСС за 1 хв.

140±10

160±10

180±10

180±10

Більше 180

Більше 180

Співвідношен-ня аеробних і анаеробних процесів , %

100:0

95:5

90:10

85:15

85:20

50:50

20:80

10:90

5:95

Енергообмін (субстрати)

Ліпіди, глікоген, глюкоза

Ліпіди, глікоген, глюкоза

Глікоген, ліпіди,

глюкоза

Глікоген, ліпіди,

глюкоза

Глікоген,

ліпіди

Глюкоза

Глюкоза

АТФ,

креатин фосфат

глікоген

АТФ,КрФ, глікоген

Загальна дистанція, м

-

42195

30000

20000

10000

5000

3000

3000 з/п

1500

800,400,400

з/б

200

100,110 з/б

Зони інтенсивності

1

2

Тренувальні навантаження можна класифікувати по зонам відносної інтенсивності, що дозволяє тренеру і спортсмену краще планувати та аналізувати тренування.

Біологічним критерієм інтенсивності звичайно являються показники накопичення молочної кислоти (лактату) в крові, ЧСС та споживання кисню.

I зона характеризується накопиченням лактату в крові до 2-2,5 ммоль·л-1 (аеробний поріг), ЧСС – до 140 за 1 хв., рівнем споживання кисню 50-70% від MC·O2, тривалістю роботи від 20 хв. до 1,5 год.

Тренування в цій зоні слід розглядати як універсальний засіб активного відновлення після занять з високою інтенсивністю. Головний метод – тривала робота в рівномірному темпі. В загальному об’ємі тренувальних засобів ця зона в річному циклі займає від 10 до 30%.

II зона характеризується накопиченням лактату в крові від 2,5 до 4 ммоль·л-1, ЧСС від 140 до 170 уд. за 1 хв., рівнем споживання кисню 60-90% від MC·O2, тривалістю роботи до 2,5 год.

З підвищенням функціональних можливостей зростає швидкість, яка відповідає анаеробному порогові – як індивідуальному так і фіксованому (4 ммоль·л-1). Якщо на базових етапах річного циклу ЧСС в цій зоні досягає 150-160 за 1 хв., то в стані найвищої готовності – 170 за 1 хв. і вище при пороговій концентрації лактату. Це означає, що швидкість анаеробного порогу наближається до швидкості MC·O2 і може складати у видатних бігунів вище 90% від MC·O2, в той же час після втрати спортивної форми у спортсменів середньої кваліфікації вона рівна лише 70-80%.

Головні методи тренування: рівномірний, перемінний, повторний. На початкових етапах річного циклу використовується рівномірний метод, а з підвищенням швидкості анаеробного порогу починає використовуватися повторний, довжина відрізків зменшується, а швидкість зростає.

В загальному об’ємі тренувальних засобів ця зона займає в річному циклі 50-60%.

III зона характеризується накопиченням лактату в крові до 8 - 10 ммоль·л-1, ЧСС від160 до 180-190 за 1 хв., рівнем споживання кисню 80-100% від MC·O2, тривалістю роботи до 1,5 годин.

В цих навантаженнях поряд з максимальною інтенсифікацією механізмів, які регулюють аеробний обмін, відбувається значна активація анаеробних гліколітичних механізмів утворення енергії.

Головні методи тренування: рівномірний, перемінний, повторний, інтервальний, змагальний. В загальному об’ємі тренувальних засобів ця зона займає в річному циклі від 5 до 30%.

IV зона. Найбільш надійним критерієм інтенсивності тренувального навантаження в цій зоні є концентрація лактату в крові, яка досягає критичних значень та варіює в межах 8-20 ммоль·л-1, гранична тривалість роботи в одному повторі – до 10 хв., а сумарна – до 20-30 хв.

Головні методи тренування: змагальний, інтервальний, повторний та їх комбінації. В загальному об’ємі тренувальних засобів ця зона займає в річному циклі від 2 до 6%.

V зона. Абсолютно висока інтенсивність цього тренувального навантаження забезпечується енергією з фосфагенних джерел, ємність яких обмежена в часі – 10-15 с. Ні один з перерахованих вище біологічних показників не являється надійним критерієм його інтенсивності. Тривалість роботи в одному повторі – до 20 с.

Головні методи: змагальний і повторний. В загальному об’ємі тренувальних засобів ця зона займає до 1%.

АТФ

АТФ

CO2+H2O

Креатин (Кр) Кр

КФКмх

КФКмф

Субстрати,

фосфат,

кисень (O2)

АДФ

АДФ

Кр~Ф Кр~Ф

АДФ

цитоплазма

мітохондрії

міофібрили

КФКмх – креатинфосфокіназа мітохондрій

КФКмФ – креатинфосфокіназа міофібрій

Кр~Ф – креатинфосфат

Рис. 1 Схема транспорту енергії в клітині

(по В.А. Саксу та іншим, 1984)

Таблиця 17