
- •В.І. Мелешко Біохімічні зміни в організмі спортсменів при заняттях різними видами спорту
- •1. Мета вивчення теми
- •2. Навчально-цільові запитання
- •3. Цільові завдання
- •4. Ключові слова та поняття теми
- •5. Методичні вказівки для вивчення теми
- •6. Зони відносної потужності
- •Критерії інтенсивності тренувальних навантажень
- •Динаміка біохімічних показників крові при фізичних навантаженнях різної потужності
- •Біохімічна характеристика фізичних навантажень у різних зонах відносної потужності
- •7. Біоенергетичні критерії у представників різних видів спорту
- •Кисневий прихід за час виконання вправи (vo2) в л·кг-1 як критерій аеробної ємності (види спорту розміщені за порядком убування показника)
- •Максимальне споживання кисню (мск) спортсменів та його оцінка в залежності від статі, віку та спортивної спеціалізації
- •Залежність показників максимального споживання кисню (мск) від відносної маси серця біологічних об’єктів
- •Вплив біоенергетичних факторів на роботоздатність спортсменів
- •Покращення показників біоенергетичних процесів під впливом багаторічних тренувань спортсменів
- •Фізична роботоздатність по тесту pwc170 у спортсменів-чоловіків (майстри спорту) деяких спеціальностей (середні). Тест pwc170 – критерій аеробної потужності (Карпман, 1988)
- •8. Біохімічна характеристика дисциплін легкої атлетики
- •Класифікація бігових видів легкої атлетики і характеристика виконання основних вправ (Подготовка сильнейших бегунов мира, 1990)
- •Гіпотеза біохімічної інтерпретації та головні параметри закономірностей метаболічного забезпечення бігових навантажень (для чоловіків, мсмк)
- •Характеристика бігу на середні дистанції
- •9. Біохімічна характеристика веслування на байдарках
- •10. Біохімічна характеристика плавання
- •Вплив тривалості інтервалів відпочинку між вправами (відрізки 25 і 50 м) на ефект тренування плавців-спринтерів (Платонов, 1988)
- •Взаємозв’язок між інтенсивністю та енергетичним обміном в плаванні (Платонов, 1988)
- •Використання лактату крові для управління навчально-тренувальним процесом в плаванні (Большевый, Шутко, 1988)
- •Кількісне визначення концентрації піровиноградної кислоти (пвк) в крові спортсменів
- •Визначення концентрації пвк крові у плавців-підводників (чоловіки), ммоль·л-1.
- •Про зміни роботоздатності сторстменів-плавців після спускання з гір (в відсотках) / Лашко, Астахов, Вдовиченко,1992
- •Діагностичні комплекси в плаванні
- •11. Моделювання функціональної підготовленості футболістів високої кваліфікації
- •Динаміка фізичної роботоздатності футболістів різного амплуа за результатами велоергометричного тестування
- •Модельні характеристики показників функціонального стану при велоергометричному тестуванні висококваліфікованих футболістів
- •12. Біохімічна характеристика волейболу
- •13. Біохімічна характеристика важкої атлетики
- •14. Біохімічна характеристика боротьби
- •Відносні величини тесту pwc170 (критерію аеробної натужності) у борців (вільна, греко-римська, самбо, дзюдо) різного віку та вагових категорій
- •15. Біохімічна характеристика боксу
- •Показники кислотно-лужної рівноваги крові боксерів
- •16. Гімнастика спортивна
- •17. Ліпідний обмін при заняттях фізичною культурою
- •Склад та деякі властивості ліпопротеїдів (лп) крові людини
- •Границі коливань вмісту загального хн, тг, хн-лпнг, хн-лпднг, хн-лпвг в нормі (мг% в плазмі)
- •18. Адаптація людини до висотної гіпоксії
- •19. Біохімічна характеристика передстартового стану
- •20. Підготовча частина заняття (розминка)
- •21. Поняття про “мертву точку” та “друге дихання”
- •22. Заключна аеробна частина заняття (заминка)
- •23. Контрольні запитання і завдання
- •24. Запитання поточного контролю
- •25. Література
8. Біохімічна характеристика дисциплін легкої атлетики
Таблиця 16
Класифікація бігових видів легкої атлетики і характеристика виконання основних вправ (Подготовка сильнейших бегунов мира, 1990)
Силові вправи |
- |
Силова витривалість |
Силова витривалість |
Силова витривалість |
Силова витривалість |
|
|
Вибухова та максимальна сила |
-||- |
Швидкість виконання |
Нижче аеробного порогу |
80-100 % анаеробного порогу |
Вище анаеробного порогу |
Вище анаеробного порогу |
Вище швидкості MC·O2 |
|
|
Коломакси-мальна |
Максимальна |
Тривалість роботи в занятті, годин |
До 1,5 |
До 3 |
|
|
Сумарно 0,2-0.5 |
|
|
|
|
Лактат на дистанції, ммоль·л-1 |
1,5-2,5 |
2,5-4 |
4,5-6,5 |
6,5-8 (10) |
8-15 |
10-18 |
14-20 |
|
|
% від MC·O2 |
30-70 |
60-90 |
80-100 |
80-100 |
95-100 |
95-100 |
80-90 |
|
|
ЧСС за 1 хв. |
140±10 |
160±10 |
180±10 |
180±10 |
|
Більше 180 |
Більше 180 |
|
|
Співвідношен-ня аеробних і анаеробних процесів , % |
100:0 |
95:5 |
90:10 |
85:15 |
85:20 |
50:50 |
20:80 |
10:90 |
5:95 |
Енергообмін (субстрати) |
Ліпіди, глікоген, глюкоза |
Ліпіди, глікоген, глюкоза |
Глікоген, ліпіди, глюкоза |
Глікоген, ліпіди, глюкоза |
Глікоген, ліпіди |
Глюкоза |
Глюкоза |
АТФ, креатин фосфат глікоген |
АТФ,КрФ, глікоген |
Загальна дистанція, м |
- |
42195 |
30000 20000 |
10000 5000 |
3000 3000 з/п |
1500 |
800,400,400 з/б |
200 |
100,110 з/б |
Зони інтенсивності |
1 |
2 |
3А |
3Б |
4А |
4Б |
4В |
5А |
5Б |
Тренувальні навантаження можна класифікувати по зонам відносної інтенсивності, що дозволяє тренеру і спортсмену краще планувати та аналізувати тренування.
Біологічним критерієм інтенсивності звичайно являються показники накопичення молочної кислоти (лактату) в крові, ЧСС та споживання кисню.
I зона характеризується накопиченням лактату в крові до 2-2,5 ммоль·л-1 (аеробний поріг), ЧСС – до 140 за 1 хв., рівнем споживання кисню 50-70% від MC·O2, тривалістю роботи від 20 хв. до 1,5 год.
Тренування в цій зоні слід розглядати як універсальний засіб активного відновлення після занять з високою інтенсивністю. Головний метод – тривала робота в рівномірному темпі. В загальному об’ємі тренувальних засобів ця зона в річному циклі займає від 10 до 30%.
II зона характеризується накопиченням лактату в крові від 2,5 до 4 ммоль·л-1, ЧСС від 140 до 170 уд. за 1 хв., рівнем споживання кисню 60-90% від MC·O2, тривалістю роботи до 2,5 год.
З підвищенням функціональних можливостей зростає швидкість, яка відповідає анаеробному порогові – як індивідуальному так і фіксованому (4 ммоль·л-1). Якщо на базових етапах річного циклу ЧСС в цій зоні досягає 150-160 за 1 хв., то в стані найвищої готовності – 170 за 1 хв. і вище при пороговій концентрації лактату. Це означає, що швидкість анаеробного порогу наближається до швидкості MC·O2 і може складати у видатних бігунів вище 90% від MC·O2, в той же час після втрати спортивної форми у спортсменів середньої кваліфікації вона рівна лише 70-80%.
Головні методи тренування: рівномірний, перемінний, повторний. На початкових етапах річного циклу використовується рівномірний метод, а з підвищенням швидкості анаеробного порогу починає використовуватися повторний, довжина відрізків зменшується, а швидкість зростає.
В загальному об’ємі тренувальних засобів ця зона займає в річному циклі 50-60%.
III зона характеризується накопиченням лактату в крові до 8 - 10 ммоль·л-1, ЧСС від160 до 180-190 за 1 хв., рівнем споживання кисню 80-100% від MC·O2, тривалістю роботи до 1,5 годин.
В цих навантаженнях поряд з максимальною інтенсифікацією механізмів, які регулюють аеробний обмін, відбувається значна активація анаеробних гліколітичних механізмів утворення енергії.
Головні методи тренування: рівномірний, перемінний, повторний, інтервальний, змагальний. В загальному об’ємі тренувальних засобів ця зона займає в річному циклі від 5 до 30%.
IV зона. Найбільш надійним критерієм інтенсивності тренувального навантаження в цій зоні є концентрація лактату в крові, яка досягає критичних значень та варіює в межах 8-20 ммоль·л-1, гранична тривалість роботи в одному повторі – до 10 хв., а сумарна – до 20-30 хв.
Головні методи тренування: змагальний, інтервальний, повторний та їх комбінації. В загальному об’ємі тренувальних засобів ця зона займає в річному циклі від 2 до 6%.
V зона. Абсолютно висока інтенсивність цього тренувального навантаження забезпечується енергією з фосфагенних джерел, ємність яких обмежена в часі – 10-15 с. Ні один з перерахованих вище біологічних показників не являється надійним критерієм його інтенсивності. Тривалість роботи в одному повторі – до 20 с.
Головні методи: змагальний і повторний. В загальному об’ємі тренувальних засобів ця зона займає до 1%.
АТФ
АТФ
CO2+H2O
Креатин
(Кр)
Кр
КФКмх
КФКмф
Субстрати, фосфат, кисень
(O2)
АДФ
АДФ
Кр~Ф
АДФ
Кр~Ф
цитоплазма
мітохондрії
міофібрили
КФКмх
– креатинфосфокіназа мітохондрій КФКмФ
– креатинфосфокіназа міофібрій Кр~Ф
– креатинфосфат
Рис.
1 Схема транспорту енергії
в клітині
(по
В.А. Саксу та іншим,
1984)
Таблиця 17