22. Заключна аеробна частина заняття (заминка)

_{Заминка після закінчення змагання чи основної частини заняття не менш важлива. Під час бігу (змагання) ЧСС висока, і кров під високим тиском циркулює по судинам. Коли спортсмен зупиняється і тиск з боку серця зменшується, то більшість невеликих за розмірами артерій, артеріол, венул і вен починають зачинятися, і периферійний опір зростає. Це приведе до закислення крові, що спричиняється виходом в кров молочної кислоти, яка утворилась під час роботи і залишалася в м’язах.}

_{Бажано вивести цю кров з м’язів. Кращим засобом для цього є таке навантаження, при якому не утворюється додатковий кисневий борг. Тривалий легкий біг підтюпцем приблизно на протязі 15 хв. після змагань (тренування) вирішує поставлене завдання. Молочна кислота під час пасивного відпочинку знижується із швидкістю 1 г за 1 хв., а під час активного відпочинку – 2 г за 1 хв. Частина молочної кислоти (більше 60%), яка утворюється під час роботи, піддається повному окислення до СО2 і Н2О. За рахунок утвореної енергії аеробного окислення до 20 % молочної кислоти перетворюється в глікоген в процесі глюконеогенезу, до 10 % молочної кислоти використовується для новоутворення амінокислот і може бути виявленою в складі знову синтезованих тканинних білків, і лише незначна її частина екскрегується з потом та сечею. Дякуючи заминці температура тіла також повільно опускається до норми, що зменшує вірогідність виникнення ознобу.}

_{Багато атлетів, не признавши цінностей розминки, розплатилися за це травмами, які були спричинені тим, що закислена кров затримувалася в м’язах і подразнювала в них нервові закінчення. Звичайно, можна розігнати скопичення молочної кислоти за допомогою масажу, але значно корисніше виконати заключну аеробну частину заняття. При цьому виникає та перевага, що під час легкого бігу організм буде поглинати більшу кількість кисню.}

_{Показано, що підвищена концентрація лактату в м’язах усувається приблизно на протязі години, а pH м’язів приходить до норми вже через 20 хв. після закінчення роботи. З закисленням м’язової тканини пов’язують лише тимчасові больові відчуття і ригідність (в’язкість) м’язів, які виникають на останніх стадіях виснажливого навантаження. Ці болі зникають на протязі 2 годин після робочого періоду. Наступні болі, набряки і ригідність (в’язкість) м’язів зумовлені мікророзривами внутрішньом’язових сполучнотканинних утворень та скоротливих білків і розвитком на базі надривів локальної запалювальної реакції із всіма її ознаками: біль, набряк, підвищення температури, порушення функцій. Оптимальним навантаженням для заминки можна вважати роботу на рівні 35-40% від максимального споживання кисню. Під час такої потужності роботи зростання кровотоку дозволяє печінці та іншим компетентним органам швидко видаляти молочну кислоту з крові. В той же час робота такої потужності ще не спричиняє накопичення нових порцій молочної кислоти в м’язах.}

23. Контрольні запитання і завдання

1. _{Які біохімічні особливості організму лежать в основі подібності термінових та кумулятивних біохімічних змін при виконанні циклічних вправ, які відносяться до однієї зони потужності?}

2. _{Охарактеризуйте термінові і кумулятивні біохімічні ефекти в видах спорту, в яких ви спеціалізуєтесь.}

3. _{Наведіть приклади впливу специфічних особливостей обраного вами виду спорту на біохімічні зміни при роботі.}

4. _{Додайте біохімічну характеристику різних циклічних дисциплін легкої атлетики.}

5. _{Охарактеризуйте режими тренувальних навантажень з позицій біохімічного контролю у веслуванні на байдарках та каное.}

6. _{Біохімічна характеристика плавання як виду спорту.}

7. _{Дайте характеристики режимів тренувальних навантажень та діагностичних комплексів в плаванні вищих досягнень.}

8. _{Дайте біохімічну характеристику ергометричного контролю футболістів вищих досягнень різних ігрових амплуа.}

9. _{Біохімічна характеристика волейболу як виду спорту.}

10. _{Біохімічна характеристика боксу як виду спорту.}

11. _{Біохімічна характеристика видів боротьби як видів спорту.}

12. _{Біохімічна характеристика спортивної гімнастики.}

13. _{Які умови середньогір’я здійснюють найбільший вплив на протікання біохімічних процесів під час тренувань і змагань? В чому цей вплив проявляється?}

14. _{Чому в умовах середньогір’я можливості гліколіптичного ресинтезу АТФ підвищуються?}

15. _{З чим пов’язане зростання в умовах середньогір’я потреб у водорозчинних вітамінах?}

16. _{Як змінюється в середньогір’ї характер регуляції біохімічних процесів?}

17. _{Які зміни відбуваються в крові та м’язових волокнах спортсменів в передстартовому стані?}

18. _{Як здійснюється регуляція „передстартової реакції” організму?}

19. _{Чим відрізняються біохімічні зміни в організмі легкоатлетів, які пробігали середні та довгі дистанції з попередньою розминкою та без неї?}

20. _{Дайте біохімічну характеристику заминки (заключної аеробної частини заняття).}