19. Біохімічна характеристика передстартового стану

_{Передстартовий стан – рефлекторна емоційна реакція, яка настає перед відповідальним стартом. В фізіологічних умовах вона характеризується посиленням та мобілізацією всіх функцій організму.}

_{Кортикальний вплив на обмін речовин в передстартовому стані у спортсменів проявляється наступним чином: ще до початку виступу, коли спортсмен лише приходить на місце змагань (і нерідко лише при думці про майбутні відповідальні змагання), у нього зростає газообмін, почащується пульс та підвищується вміст глюкози та молочної кислоти в крові. Можливо було б припустити, що спортсмен схвильований і тому більше рухається, що і спричиняє всі ці зміни. Але це не так. Якщо спортсмену перед змаганням запропонувати останні дві години провести в повному спокої, то передстартові зміни також з’являться.}

_{Ці зміни у представників різних видів спорту неоднакові, мають специфічне забарвлення і повторюють (вірніше, передбачають) те, що спричинить сам виступ у даному виді спорту. Наприклад, найбільше підвищення рівня глюкози в крові спричиняють: спортивні ігри – і в передстартовому стані зростання його є в „ігровиків”, як правило найбільшим у порівнянні з представниками інших видів спорту. Біг на середні дистанції супроводжується найбільш різким зростанням рівня молочної кислоти в крові – і в передстартовому стані воно також найбільше у порівнянні із спортсменами інших спеціалізацій.}

_{Стендова стрільба приводить до підвищення рівня глюкози в крові, а рівень молочної кислоти зростає при цьому мізерно – і в передстартовому стані глюкоза в крові у них зростає, а молочна кислота залишається без змін.}

_{Цікаві спостереження проведені і на футбольних „болільниках”. Вони не виконують будь-якої значної роботи і лише емоційно переживають гру. І саме тут виявляється різниця між глядачами-неспортсменами і глядачами-спортсменами, представниками спортивних ігор. У перших зростає в крові лише рівень глюкози, а у других – і молочної кислоти. Всі ці та багаточисельні інші спостереження привели до висновку , що передстартові зміни обігу речовин – умовнорефлекторна реакція на час, місце, умови та характер майбутнього (і багато разів до цього повторюваного) навантаження.}

_{Види передстартових станів:}

• _{бойова готовність;}

• _{стартова лихоманка;}

• _{стартова апатія;}

• _{хворобливі (патологічні) зміни.}

_{Оптимальний рівень передстартового збудження називають станом бойової готовності, коли мають місце помірні соматичні та вегетативні реакції: підвищується збудливість та лабільність (рухомість) рухового апарату; посилюється діяльність органів дихання, кровообігу, і інших фізіологічних систем, „зацікавлених” в успішному виконанні майбутнього фізичного навантаження. В цей період можуть спостерігатися порушення сну, деяке зростання ЧСС, помірне підвищення артеріального тиску, активація основного обігу, деяке підвищення концентрації адреналіну (та/чи його попередників) та глюкози в крові. вкорочення прихованого періоду рухової реакції.}

_{Стартова лихоманка супроводжується переважанням процесів збудження в центральній нервовій системі (по „симпатичному” типові), що знижує здатність до диференціювання подразників і погіршує процеси координації та управління рухами, приводить до необґрунтованого підвищення вегетативних зрушень. Звертають на себе увагу риси обличчя спортсмена, загострений ніс, бліді шкіряні покрови чи, навпаки, плямисто-червоний рум’янець. Спортсмен стає дратівливим, примхливим, упертим і навіть грубим. Погіршується апетит, з’являється безсоння, різко зростають ЧСС та артеріальний тиск. Відмічається тремтіння пальців рук та підвищена вологість долонь.}

_{Перезбудження нервової системи може змінитись гальмівними процесами – стартовою апатією.}

_{Симпато-адреналова система в передстартовому періоді.}

_{Роль емоційного фактору, який спричиняє активацію симпато-адреналової системи у спортсменів, чітко проявляється в передстартових періодах. Відбувається активація симпатичного ланцюга системи (зростає екскреція з сечею норадреналіну), активація мозкового шару наднирок (зростає екскреція з сечею адреналіну та головного метаболіту катехоламінів – ванілілміндальної кислоти), накопичуються резерви катехоламінів (що проявляється у зростанні екскреції з сечею попередників катехоламінів диоксифенілаланіну = ДОФА та дофаміну), розвиваються гіпометаболічні зрушення в симпатоадреналовій системі (зменшується екскреція з сечею зв’язаного метанефрину). У крові спортсменів перед початком загань зростали концентрації вільних та зв’язаних форм катехоламінів, змінювалася молекулярна маса білків, з якими катехоламіни комплексувалися.}

_{Передстартова активація симпато-адреналової системи тим вища, чим ближчі терміни змагань. Активація являється позитивним моментом, так як до терміну початку змагань в крові циркулюють активні форми гормонів і медіаторів, які здатні швидко здійснювати необхідну перебудову метаболічних процесів. Але передстартова активність не повинна бути надмірною і не повинна виходити за межі гомеостазу, щоб не спричинити передчасного витрачання енергетичних ресурсів організму. В предстартовому періоді має місце мобілізація резервів катехоламінів. Це також являється позитивним моментом, так як посилене утворення та накопичення попередників катехоламінів, із яких в необхідний момент можуть синтезуватися активні форми гормонів і медіаторів, сприяють підтримці високої активності симпато-адреналової системи. При тривалому ж терміні стартової лихоманки активація симпато-адреналової системи може припинитися (гіпометаболічні реакції), що є результатом зниження функціональних можливостей симпато-адреналової системи внаслідок настання втоми.}

_{Система гіпоталамус-гіпофіз-кора наднирок в передстартовому стані.}

_{Система гіпоталамус-гіпофіз-кора наднирок в передстартовому стані (ГГКН) представляє собою динамічну багатоланцюгову систему з багатьма виходами. Тригерними зонами цієї системи являються мезенцефальна ретикулярна формація, до якої надходять як нервові, так і гуморальні імпульси, а також премамілярна область гіпоталамусу. Імпульси від цих зон по нервовим шляхам, які включають адрено-, холіно-, серотонінергійні ланцюги, поступають в середній гіпоталамус, де при активації серотонінергійних структур вентремедиальних та арктуатних ядер відбувається утворення і виділення кортиколіберіну.}

_{Поступаючи в передню долю гіпофізу, кортиколіберин сприяє утворенню та звільненню адренокортикотропного гормону (АКТГ), який потім з кров’ю переноситься в кору наднирок, де через систему цАМФ активує утворення кортикостероїдів.}

_{Головними кортикостероїдами, які синтезуються корою наднирок людини є: гідрокортизон (кортизол, сполука F), який виділяється в кількості 4,9-27,9 мг/24 години (при введені АКТГ і дії стресових факторів – до 150 мг/24 години); кортикостерон (сполука В), який виділяється в кількості 0,84-4 мг/24 години; альдостерон (0,15-0,4 мг/24 год.). Крім того, активними являються похідні цих гормонів – кортизон (сполука Е), який утворюється у людини з гідрокортизону в печінці (можливий і обернений перехід кортизону в гідрокортизон); і 11-гідрокортикостерон (сполука А), який утворюється з кортикостерону. Попередником гідрокортизону в біосинтезі є 17-окси-11-дезоксикортикостерон (сполука S), а попередником кортикостерону - 11-дезоксикортикостерон (ДОК). Гідрокортизон (кортизол, сполука F) складає більше 80 % усіх кортикостероїдів, які виділяються наднирниками. Тому визначення гідрокортизону (кортизолу), його попередників і метаболітів дозволяє достатньо адекватно робити висновок про секрецію глюкокортикоїдів.}

_{Метаболічні перетворення кортикостероїдів здійснюються у людини переважно в печінці, а продукти їх перетворення (метаболіти) виводяться майже виключно нирками. Кортикостероїди спочатку кон’югують з глюкуроновою кислотою, і після цього відновлюються, в наслідок чого в кільці А кетогрупа та подвійний зв'язок приймають атоми водню; утворюється дегідро-, а потім їх тетрагідропохідні: тетрагідрокортизол (THF), тетрагідрокортизон (THE), тетрагідрокортикостерон (THB) і їх аллотетрагідроформи, а також тетрагідроформа сполуки S (THS). В тетрагідропохідні перетворюються 80% гідрокортизону (кортизолу) і кортикостерону, які секрезуються з сечею.}

_{Аналіз сечі дозволяє отримати наступні результати. Виявити екскрецію головних глюкокортикоїдів - гідрокортизону (кортизолу, F) кортизону (Е), їх тетрагідропохідних (THF, THE) і аллотетрагідропохідних метаболітів , які в сумі складають групу гідрокортикозону (кортикозолу) - ∑F, екскрецію попередника гідрокортизону (кортизолу) в біосинтезі 17-окси-11-дезоксикортикостерону (сполука S) і його тетрагідропохідного (THS), які складають в сумі групу ∑S. Група гідрокортизону (кортизолу) і його попередники об’єднуються в групу 17-оксикортикостероїдів (17 ОКС), яка характеризує стан глюкортикоїдної групи функції кори наднирок. Відношення екскреції попередників гідрокортизону до вільного гідрокортизону та його метаболітів (∑S/∑F) характеризує стан біосинтезу гідрокортизону, вичерпання субстрату чи гальмування стероїдогенезу на попередньому етапі, активацію чи гальмування всієї системи ГГКН. Вивчення метаболізму глюкортикоїдів дозволяє оцінювати їх обмінні перетворення.}

_{Крім цього визначається екскреція кортикостерону (В), його метаболітів – тетрагідрокортикостерону (ТНВ) і 11-дегідрокортикостерону (сполука А), а також попередника кортикостерону в біосинтезі – 11-дексикортикостерону (ДОК). В сумі ці кортикостероїдні сполуки складають групу 17-дезоксикортикостероїдів (17-ДОКС), які володіють поряд з менш вираженою глюкортикоїдною значною мінералокортикоїдною активністю. Остання, як відомо, має велике значення для здійснення м’язової діяльності, приймаючи участь у змінах співвідношення K}⁺ _{і Na}⁺ _{в тканинах. Сума усіх кортикостероїдів, які екскретуються (∑К), включає 17-ОКС і 17-ДОКС.}

_{Доведено, що зміни функціонального стану системи гіпоталамус-гіпофіз-кора наднирок (ГГКН) у спортсменів різної кваліфікації та різних видів спорту у передстартовому стані і під час змагань можуть бути різними.}

_{При змаганнях у кваліфікованих спортсменів в середині тренувальних циклів кращі результати в циклічних видах спорту можуть показати ті спортсмени, у яких кортикостероїдний гормональний фон вищий, чи знаходиться в межах нормальних коливань, які спостерігаються у здорових людей, що не займаються спортом. У них в передстартовому стані підвищується екскреція попередників гідрокортизону (кортизолу) в біосинтезі (∑S) , а коефіцієнт попередник – гормон відносно високий, що свідчить про зростання резервів для біосинтезу глюкортикоїдних гормонів групи гідрокортизону (кортизолу). Під час змагань у таких спортсменів спостерігається виражена активація системи ГГКН і зростає виділення глюкортикоїдних гормонів.}

_{При явному гальмуванні системи гіпоталамус-гіпофіз-кора наднирок, яке настає в передстартовому стані при відсутності активації системи ГГКН чи зниженні екскреції кортикостероїдів під час змагань, спортивна роботоздатність в циклічних видах споту не може бути високою, так як не будуть адекватно забезпечуватися енергетичні потреби.}

_{В кінці тренувальних зборів у висококваліфікованих плавців, як і у висококваліфікованих спортсменів, що займаються силовими видами спорту (наприклад греко-римська боротьба), у яких кортикостероїдний гормональний фон до цього періоду знижується, особливого значення набуває активація системи ГГКН в передстартовому періоді, підготовлюючи організм до високих енергетичних витрат. Добрі спортивні результати в цих видах спорту можуть показати спортсмени, у яких під час змагань система ГГКН ще більше активується. Зменшення виділення кортикостероїдів в передстартовому стані може свідчити про те, що спортсмени, які займаються цими видами спорту, не зможуть показати високі спортивні результати.}

_{В той же час в швидкісно-силових видах спорту, наприклад у висококваліфікованих ведучих десятиборців, у яких звичайно кортикостероїдний гормональний фон значно вищий, чим у інших спортсменів, навпаки, найкращі спортивні результати показують атлети, у яких в передстартовому стані активність системи ГГКН знижується. Разом з тим під час змагань виділення кортикостероїдів зростає у них в 5-8 раз у порівнянні з вихідним рівнем. Таке економне витрачання глюкортикостероїдних гормонів при великих енергетичних витратах в цьому виді спорту дозволяє адекватно забезпечувати зростаючі енергетичні потреби.}

_{Разом з тим добрі спортивні результати можуть показати і добре кваліфіковані десятиборці, у яких в передстартовому стані відбувається значна активація системи ГГКН, яка ще більш посилюється під час змагань. Але у таких спортсменів у зв’язку з неекономними витратами ресурсів до кінця змагань можуть виявитися ознаки втоми чи наступити вичерпання кори наднирок чи різке гальмування всієї системи ГГКН. При цьому погіршуються спортивні результати в останніх видах програми.}

_{В окремих випадках при порушенні стероїдогенезу з блокадою ферментних систем, які забезпечують біосинтез гідрокортизону (кортизолу) із його попередника, не дивлячись на активацію всієї системи ГГКН, не слід чекати отримання високих спортивних результатів навіть у здібних спортсменів.}

_{У стрілків з пістолету, на відміну від представників інших видів спорту, найкращі спортивні результати показували атлети, у яких в передстартовому стані і під час змагань зміни функціонального стану системи гіпоталамус-гіпофіз-кора наднирок виявляються слабкими.}

_{Одним із відомих прийомів, які регулюють передстартові реакції, являється розминка, вербальний (словом) вплив на другу сигнальну систему, масаж, довільні зміни ритму та глибини дихання.}