
- •В.І. Мелешко Біохімічні зміни в організмі спортсменів при заняттях різними видами спорту
- •1. Мета вивчення теми
- •2. Навчально-цільові запитання
- •3. Цільові завдання
- •4. Ключові слова та поняття теми
- •5. Методичні вказівки для вивчення теми
- •6. Зони відносної потужності
- •Критерії інтенсивності тренувальних навантажень
- •Динаміка біохімічних показників крові при фізичних навантаженнях різної потужності
- •Біохімічна характеристика фізичних навантажень у різних зонах відносної потужності
- •7. Біоенергетичні критерії у представників різних видів спорту
- •Кисневий прихід за час виконання вправи (vo2) в л·кг-1 як критерій аеробної ємності (види спорту розміщені за порядком убування показника)
- •Максимальне споживання кисню (мск) спортсменів та його оцінка в залежності від статі, віку та спортивної спеціалізації
- •Залежність показників максимального споживання кисню (мск) від відносної маси серця біологічних об’єктів
- •Вплив біоенергетичних факторів на роботоздатність спортсменів
- •Покращення показників біоенергетичних процесів під впливом багаторічних тренувань спортсменів
- •Фізична роботоздатність по тесту pwc170 у спортсменів-чоловіків (майстри спорту) деяких спеціальностей (середні). Тест pwc170 – критерій аеробної потужності (Карпман, 1988)
- •8. Біохімічна характеристика дисциплін легкої атлетики
- •Класифікація бігових видів легкої атлетики і характеристика виконання основних вправ (Подготовка сильнейших бегунов мира, 1990)
- •Гіпотеза біохімічної інтерпретації та головні параметри закономірностей метаболічного забезпечення бігових навантажень (для чоловіків, мсмк)
- •Характеристика бігу на середні дистанції
- •9. Біохімічна характеристика веслування на байдарках
- •10. Біохімічна характеристика плавання
- •Вплив тривалості інтервалів відпочинку між вправами (відрізки 25 і 50 м) на ефект тренування плавців-спринтерів (Платонов, 1988)
- •Взаємозв’язок між інтенсивністю та енергетичним обміном в плаванні (Платонов, 1988)
- •Використання лактату крові для управління навчально-тренувальним процесом в плаванні (Большевый, Шутко, 1988)
- •Кількісне визначення концентрації піровиноградної кислоти (пвк) в крові спортсменів
- •Визначення концентрації пвк крові у плавців-підводників (чоловіки), ммоль·л-1.
- •Про зміни роботоздатності сторстменів-плавців після спускання з гір (в відсотках) / Лашко, Астахов, Вдовиченко,1992
- •Діагностичні комплекси в плаванні
- •11. Моделювання функціональної підготовленості футболістів високої кваліфікації
- •Динаміка фізичної роботоздатності футболістів різного амплуа за результатами велоергометричного тестування
- •Модельні характеристики показників функціонального стану при велоергометричному тестуванні висококваліфікованих футболістів
- •12. Біохімічна характеристика волейболу
- •13. Біохімічна характеристика важкої атлетики
- •14. Біохімічна характеристика боротьби
- •Відносні величини тесту pwc170 (критерію аеробної натужності) у борців (вільна, греко-римська, самбо, дзюдо) різного віку та вагових категорій
- •15. Біохімічна характеристика боксу
- •Показники кислотно-лужної рівноваги крові боксерів
- •16. Гімнастика спортивна
- •17. Ліпідний обмін при заняттях фізичною культурою
- •Склад та деякі властивості ліпопротеїдів (лп) крові людини
- •Границі коливань вмісту загального хн, тг, хн-лпнг, хн-лпднг, хн-лпвг в нормі (мг% в плазмі)
- •18. Адаптація людини до висотної гіпоксії
- •19. Біохімічна характеристика передстартового стану
- •20. Підготовча частина заняття (розминка)
- •21. Поняття про “мертву точку” та “друге дихання”
- •22. Заключна аеробна частина заняття (заминка)
- •23. Контрольні запитання і завдання
- •24. Запитання поточного контролю
- •25. Література
1. Мета вивчення теми
Навчитися використовувати знання про особливості енергетичного і пластичного забезпечення функцій при заняттях різними видами фізичних вправ і спорту для виявлення факторів, які обмежують рівень роботоздатності в них, та раціоналізації тренувального процесу.
2. Навчально-цільові запитання
1. Фактори, які визначають характер та глибину біохімічних змін в умовах тренувань та змагань по різним видам спорту.
2. Біохімічне обґрунтування класифікації спортивних вправ за відносною потужністю.
3. Біохімічні зміни в організмі під час тренувань та змагань в циклічних видах спорту.
4. Біохімічна характеристика спортивних одноборств.
5. Біохімічна характеристика спортивних ігор.
6. Вплив умов середньогір’я на характер і глибину біохімічних змін в організмі спортсмена при тренуваннях та змаганнях.
7. Кумулятивні біохімічні зміни, які відбуваються в організмі спортсменів під час проведення навчально-тренувальних зборів в умовах середньогір’я.
8. Біохімічні зміни в організмі спортсмена в передстартовому стані, їх залежність від особливостей майбутньої роботи і тренованості спортсмена.
9. Біохімічне обґрунтування необхідності розминки.
3. Цільові завдання
1. На основі знань особливостей протікання біохімічних процесів під час тренувань і змагань в різних видах спорту навчитися класифікувати певні види фізичних вправ по зонам відносної потужності.
2. Навчитися визначати, які зовнішні умови найбільш сприятливі для досягнення високого спортивного результату в різних видах спорту.
3. Навчитися використовувати знання про вплив гірського клімату на біохімічні перетворення в організмі під час тренувань і змагань для підвищення ефективності навчально-тренувальних зборів в середньогір’ї.
4. Навчитися використовувати знання про біохімічні зміни в організмі в передстартовому стані та під час розминки для планування передзмагальної підготовки.
4. Ключові слова та поняття теми
Максимальний метаболічний рівень (ММР). Критерії інтенсивності тренувальних навантажень. Зони відносної потужності: максимальна, субмаксимальна, велика, помірна. Класифікація бігових видів легкої атлетики та характеристика виконання головних вправ. Біохімічні критерії зон відносної інтенсивності. Адаптація людини до висотної гіпоксії. Термінова акліматизація спортсменів під час підготовки в горах. Реакліматизація та деадаптація спортсменів після повернення з гір. Види передстартового етапу: бойова готовність, стартова лихоманка, стартова апатія, патологічний передстартовий стан. Симпато-адреналова система і система гіпоталамус – гіпофіз – кора наднирок в передстартовому стані. Розминка.
5. Методичні вказівки для вивчення теми
Під час підготовки по даній темі необхідно звернути увагу на той факт, що біохімічні зміни в організмі під час занять різними видами спорту поряд з певними відмінностями характеризуються певною схожістю. Так, вправи що характерні для різних видів спорту, супроводжуються подібними за характером та глибиною біохімічними зрушеннями, так як найбільш значні зміни звичайно пов’язані з енергетичними процесами. В свою чергу, енергетичне забезпечення роботи відзначається такими особливостями м’язової діяльності: кількість приймаючих участь в роботі м’язів, режим (статичний чи динамічний) діяльності м’язів, потужність та тривалість вправ, кількість повторних вправ, тривалість та характер між повторами.
В циклічних видах спорту найбільший вплив на характер та глибину біохімічних змін здійснюють потужність та тривалість вправ. Специфічні особливості окремих видів спорту також можуть здійснювати вплив на біохімічні зрушення в організмі. У плавців значно зменшене потовиділення, в результаті в крові та сечі в них накопичується більше продуктів метаболізму під час виконання роботи тієї ж потужності та тривалості, чим у представників інших циклічних видів спорту. У зв’язку з підвищеною теплопровідністю води (в 3-5 разів більшою, чим у повітря при тій же температурі) у плавців відбувається більш інтенсивне охолодження тіла за рахунок тепловтрат через випромінювання, проведення та конвекцію, і тому спостерігається “більш раніше” виділення тироксину, мобілізація жирних кислот та перехід на аеробну енергетику, чим при тих же педагогічних умовах у повітряному середовищі.
Види спорту, що характеризуються перемінною інтенсивністю (спортивні ігри, одноборства), супроводжуються біохімічними змінами із значним посиленням аеробного обміну та періодичним включенням в ресинтез АТФ анаеробних реакцій.
Ігрові види спорту, одноборства та деякі інші види характеризуються дуже високою емоційністю та супроводжуються, як правило, особливо високою активністю симпато-адреналової системи, істотно зростає продукція гормонів.
Вивчаючи дану тему, необхідно детально розглянути біохімічні зрушення в організмі під час легкоатлетичного бігу, де найбільш чітко проявляється їх залежність від потужності та тривалості вправ.
Умови проведення тренувань та змагань в середньогір’ї (1000-3000 м над рівнем моря) відрізняється від таких на рівні моря перш за все пониженим парціальним тиском кисню в повітрі, із-за чого знижується насичення гемоглобіну киснем, підвищеною сухістю повітря, зростаючою втратою води через дихання і потовиділення, зниженням загального атмосферного тиску, що приводить до зростання втрат вуглекислоти та зрушення кислотно-лужної рівноваги в лужний бік.
Терміновий тренувальний ефект в середньогір’ї проявляється в більшою у порівнянні з роботою на рівні моря активацією анаеробних систем енергоутворення, а кумулятивні адаптаційні зміни забезпечують як покращення надходження, транспорту та використання кисню, так і вдосконалення аеробних організмів ресинтезу АТФ. Це проявляється у зростанні кількості гемоглобіну в крові і міоглобіну в м’язах, підвищенні їх спорідненості до кисню, зростанні кількості дихальних ферментів в мітохондріях і ферментів анаеробного метаболізму, покращенні кровозабезпечення працюючих органів, підвищенні в м’язах концентрації креатинфосфату і глікогену. Перші ознаки акліматизації виявляються через 12-14 днів тренування в гірських умовах, через 2-3 місяці перебування в цих умовах швидкість адаптаційних змін різко знижується.
Біохімічні зміни в організмі спортсменів відбуваються не лише безпосередньо в процесі виконання тренувальних чи змагальних навантажень. Вони виявляються і перед їх початком – в передстартовому складі. При цьому має місце певне співвідношення між глибиною та характером біохімічних змін в передстартовому склані і під час основної роботи. Найбільш виражена ця відповідність у добре тренованих спортсменів.
Необхідно розбиратися у суті передстартових змін, а також у тому значенні, яке має у їх виникненні симпато-адреналова система.
Ті біохімічні зміни в передстартовому стані, які відповідають по характеру та глибині зрушенням під час основної роботи, відіграють позитивну роль, підготовлюючи організм спортсмена до майбутньої роботи. Необхідно враховувати, що вірно виконана розминка здійснює нормалізуючу дію на передстартові біохімічні зрушення.