Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
В.І. Мелешко. НОВА РЕДАКЦІЯ біохімічні зміни в...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
883.2 Кб
Скачать

12. Біохімічна характеристика волейболу

Висота стрибка спортсмена (стрибучість) залежить від „швидкої сили” (градієнт сили).

Виражені зміни обміну речовин характерні вже в передстартовому стані: рівень цукру в крові може досягати 200 мг%, а вміст молочної кислоти зростає на 7-10 мг% чи навіть на 50 %. Передстартові зрушення найбільш виражені в активно граючих волейболістів.

Витрати енергії ~ 10 ккал за 1 хв. гри. Втрата ваги - біля 1,5 кг за матч. МС·О2 у майстра спорту складає 4,41 л·хв.-1 (56,3 мл·кг-1·хв.-1). Максимальна легенева вентиляція 147,5 л·хв.-1. Максимальна ЧСС: в тренуванні -158 уд.·хв.-1, в календарній грі – 181, уд.·хв.-1. Середня ЧСС, відповідно, 137,9 і 153,2 уд.·хв.-1

Концентрація молочної кислоти крові коливається в роботі від 35-50 мг% до 120-150 мг% (1 моль ·л-1 = 9 мг%). Зростає виділення: молочної кислоти з потом та сечею, сечовини та сечової кислоти з сечею.

13. Біохімічна характеристика важкої атлетики

Навантаження силового типу. Для важкоатлетів характерний мезоморфний конституційний тип (відношення зросту до довжини нижніх кінцівок 1,875). Переваги мають спортсмени з меншою масою тіла. Із збільшенням маси тіла відносні показники сили (сила на 1 кг маси тіла) важкоатлетів зменшується. ЧСС спокою складає 57 уд.·хв-1, хвилинний об’єм крові 6,84 л, систолічний об’єм крові 98,4 мл, артеріальний тиск 108/71 мм.рт.ст., об’єм серця ~ 875 см3.

Перед тренуванням у важкоатлета: ЧСС зростає на 9-33 %, артеріальний тиск зростає до 150 мм.рт.ст. Після розминки ЧСС складає 100-140 уд.·хв-1. Після жиму штанги 80-90% максимальної маси: ЧСС 140-150 уд.·хв-1, хвилинний об’єм крові 11,0-20,7 л, систолічний об’єм 55,7-143 мл.

Після навантаження визначається феномен Ліндгарда (післяробоче підвищення функцій): почащається дихання до 30-40 л·хв-1, легенева вентиляція зростає до 90 л, хвилинний об’єм крові (в перші 30 с) зростає до 19,77 л, систолічний об’єм – до 119,7 мл. Ривок здійснюється при затримці дихання. Поштовх – затримка дихання передується з дихальними циклами.

Натужування та затримка дихання при підйомі штанги супроводжуються колосальним зростанням внутрішньогрудного, внутрішньолегеневого і внутрішньобрюшинного тиску. Можлива втрата свідомості, яка частіше з’являється у зв’язку з попередньою гіпервентиляцією: різко зменшується об’єм циркулюючої крові, відмічається висока ЧСС, погіршується кровонаповнення судин мозку та обморок.

Енерговитрати при підйомі штанги зростають в середньому до 63,9 ккал на 1 кг·м роботи. Витрати енергії на 1 кг маси із зростанням вагової категорії зменшуються (і складають в середньому 20,2 ккал·кг-1).

Вправи виконуютьсь в анаеробному режимі. Концентрація молочної кислоти в крові важкоатлетів зростає до 40-60 мг %. Відносний кисневий борг складає 70-80 %, який швидко за 10-20 хв. ліквідується, т. я. головною біоенергетичною системою є креатифосфакіназний механізм.

Поштовх супроводжується більшими витратами енергії і значними біохімічними зрушеннями, чим жим і ривок. Підвищення концентрації небілкового азоту в крові вище при жимові, чим при ривку. Чим більша вага і чим повільніший темп виконання роботи, тим вища концентрація небілкового азоту в крові важкоатлетів.

При піднятті рекордної ваги для даної вагової категорії спортсмена величина біохімічних зрушень виявляється найбільшою у спортсменів середньої та напівважкої ваги, т.я. у них потужність роботи на 1 кг ваги тіла найбільша. Найменшою ж вона виявляється у спортсменів найлегшої ваги.

Концентрація глюкози крові може значно підвищуватися (до 150 мг %). Організм елітного важкоатлета відрізняється більшою постійністю рівня цукру в крові.

Тренування максимальної сили найбільш ефективне в режимі „силова в повільному темпі”. „Силова в більш швидкому темпі” розвиває силу, бистроту та витривалість.

Інтервал відпочинку між підйомами штанги істотно впливає на розвиток сили м’язів. Найбільша ефективність встановлена при інтервалах відпочинку між вправами із штангою, рівними 2-5 хв. Збільшення інтервалів відпочинку до 8 хв. і більше не забезпечує оптимального тренувального ефекту.