
- •В.І. Мелешко Біохімічні зміни в організмі спортсменів при заняттях різними видами спорту
- •1. Мета вивчення теми
- •2. Навчально-цільові запитання
- •3. Цільові завдання
- •4. Ключові слова та поняття теми
- •5. Методичні вказівки для вивчення теми
- •6. Зони відносної потужності
- •Критерії інтенсивності тренувальних навантажень
- •Динаміка біохімічних показників крові при фізичних навантаженнях різної потужності
- •Біохімічна характеристика фізичних навантажень у різних зонах відносної потужності
- •7. Біоенергетичні критерії у представників різних видів спорту
- •Кисневий прихід за час виконання вправи (vo2) в л·кг-1 як критерій аеробної ємності (види спорту розміщені за порядком убування показника)
- •Максимальне споживання кисню (мск) спортсменів та його оцінка в залежності від статі, віку та спортивної спеціалізації
- •Залежність показників максимального споживання кисню (мск) від відносної маси серця біологічних об’єктів
- •Вплив біоенергетичних факторів на роботоздатність спортсменів
- •Покращення показників біоенергетичних процесів під впливом багаторічних тренувань спортсменів
- •Фізична роботоздатність по тесту pwc170 у спортсменів-чоловіків (майстри спорту) деяких спеціальностей (середні). Тест pwc170 – критерій аеробної потужності (Карпман, 1988)
- •8. Біохімічна характеристика дисциплін легкої атлетики
- •Класифікація бігових видів легкої атлетики і характеристика виконання основних вправ (Подготовка сильнейших бегунов мира, 1990)
- •Гіпотеза біохімічної інтерпретації та головні параметри закономірностей метаболічного забезпечення бігових навантажень (для чоловіків, мсмк)
- •Характеристика бігу на середні дистанції
- •9. Біохімічна характеристика веслування на байдарках
- •10. Біохімічна характеристика плавання
- •Вплив тривалості інтервалів відпочинку між вправами (відрізки 25 і 50 м) на ефект тренування плавців-спринтерів (Платонов, 1988)
- •Взаємозв’язок між інтенсивністю та енергетичним обміном в плаванні (Платонов, 1988)
- •Використання лактату крові для управління навчально-тренувальним процесом в плаванні (Большевый, Шутко, 1988)
- •Кількісне визначення концентрації піровиноградної кислоти (пвк) в крові спортсменів
- •Визначення концентрації пвк крові у плавців-підводників (чоловіки), ммоль·л-1.
- •Про зміни роботоздатності сторстменів-плавців після спускання з гір (в відсотках) / Лашко, Астахов, Вдовиченко,1992
- •Діагностичні комплекси в плаванні
- •11. Моделювання функціональної підготовленості футболістів високої кваліфікації
- •Динаміка фізичної роботоздатності футболістів різного амплуа за результатами велоергометричного тестування
- •Модельні характеристики показників функціонального стану при велоергометричному тестуванні висококваліфікованих футболістів
- •12. Біохімічна характеристика волейболу
- •13. Біохімічна характеристика важкої атлетики
- •14. Біохімічна характеристика боротьби
- •Відносні величини тесту pwc170 (критерію аеробної натужності) у борців (вільна, греко-римська, самбо, дзюдо) різного віку та вагових категорій
- •15. Біохімічна характеристика боксу
- •Показники кислотно-лужної рівноваги крові боксерів
- •16. Гімнастика спортивна
- •17. Ліпідний обмін при заняттях фізичною культурою
- •Склад та деякі властивості ліпопротеїдів (лп) крові людини
- •Границі коливань вмісту загального хн, тг, хн-лпнг, хн-лпднг, хн-лпвг в нормі (мг% в плазмі)
- •18. Адаптація людини до висотної гіпоксії
- •19. Біохімічна характеристика передстартового стану
- •20. Підготовча частина заняття (розминка)
- •21. Поняття про “мертву точку” та “друге дихання”
- •22. Заключна аеробна частина заняття (заминка)
- •23. Контрольні запитання і завдання
- •24. Запитання поточного контролю
- •25. Література
Динаміка фізичної роботоздатності футболістів різного амплуа за результатами велоергометричного тестування
Рік обстеження |
1984 |
1986 |
1988 |
||
Захисники |
Об’єм виконаної роботи кг·м |
M±m |
11907±2129 |
12720±1744 |
13860±430 |
V, % |
17,9 |
13,7 |
3,1 |
||
Максимальне споживання кисню (MCO2) мл·кг-1·хв-1 |
M±m |
56,8±4,9 |
48,8±4,2 |
65,1±4,4 |
|
V, % |
8,6 |
8,6 |
6,7 |
||
Півзахисники |
Об’єм виконаної роботи кг·м |
M±m |
9108±2184 |
12085±2341 |
13860±1364 |
V, % |
23,9 |
19,3 |
6,8 |
||
MCO2, мл·кг-1·хв-1 |
M±m |
55,6±8,9 |
51,9±6,2 |
67,8±4,7 |
|
V, % |
16,0 |
11,9 |
6,9 |
||
Нападники |
Об’єм виконаної роботи кг·м |
M±m |
7490±2317 |
13725±861 |
13725±1132 |
V, % |
31,0 |
6,3 |
8,2 |
||
MCO2, мл·кг-1·хв-1
|
M±m |
51,4±4,0 |
56,5±4,7 |
64,0±4,0 |
|
V, % |
7,8 |
8,3 |
6,3 |
Визначено, що для висококваліфікованних спортсменів існують наступні аеробні зони інтенсивності:
відновлювальна ( - 0-2 ммоль·л-1, ЧСС 120-140 уд.·хв.-1 ),
стабілізуюча ( - 2-4 ммоль·л-1, ЧСС 140-160 уд.·хв.-1),
розвиваюча ( - 4-6 ммоль·л-1, ЧСС 160-180 уд.·хв.-1).
В результаті проведених досліджень нами запропонована еталонна, усереднена та мінімальні моделі функціональної підготовки захисників, півзахісників, нападників і команди в цілому в підготовчому періоді підготовки футболістів по результатам тестування велоергометричними пробами. Еталонна модель (оптимальний рівень функціональної підготовки) велоергометричних проб передбачає максимальні значення потужності, ЧСС та відносного МСО2 у порівнянні з усередненою та максимальною моделями. Але метаболічна „ціна” виконаного об’єму роботи для гравців різних амплуа по моделям неоднакова. Вихідні рівні концентрацій лактату та сечовини еталонної модель (в спокої) мінімальні, що свідчить про адаптацію білкового та вуглеводного обмінів і Виконання велоергометричних навантажень передбачає мінімальний приріст концентрацій і сечовини в еталонних моделях в межах фізіологічної норми в зоні аеробного режиму. Лише мінімальна модель передбачає закислення до аеробно-анаеробного режиму з істотним приростом білкового розпаду. Ступінь відновлення по білковому і вуглеводному обмінах в моделях різна та пропорційна рівню відносного максимального споживання кисню.
Відомо, що концентрація метаболітів в спокої визначає економізацію функцій після проведення тренувальних навантажень різної спрямованості та інтенсивності. Динаміка метаболітів в системі „спокій – навантаження – відновлення”, поєднаність змін концентрацій речовин, ступінь приросту показників є відображенням рівня розвитку та характеру тих фізичних якостей, які тренували на попередньому етапі.
Відмінність біохімічних відповідей на запропоноване велоергометричне навантаження підтверджують положення про те, що в більшій мірі головним для захисників є аеробна енергопродукція та загальна витривалість, для півзахисників – змішана витривалість, нападників – швидкісна витривалість.
Таблиця 27