11. Моделювання функціональної підготовленості футболістів високої кваліфікації

_{Ефективність управління процесом тренування тісно зв’язана з моделюванням – використанням моделей для визначення різних характеристик спортивного тренування та раціоналізації способів побудови його структурних частин.}

_{Що стосується модельних характеристик функціональних систем організму найсильніших спортсменів, то вони повинні бути повністю орієнтовані на забезпечення основних сторін підготовленості.}

_{Функціональна підготовленість спортсмена в значній мірі залежить від функціональних можливостей системи енергозабезпечення. Контроль за цим частіше всього прийнято здійснювати за такими інтегральними показниками, як максимальне споживання кисню (MCO2), максимальна кількість молочної кислоти} в крові, величина граничної потужності навантаження (N_гран.), максимальна величина легеневої вентиляції та інші. Ці показники відображають потужність системи енергозабезпечення.

_{Тренованість є комплексним медико-біологічно-педагогічно-лікарським поняттям, яке характеризується готовністю спортсмена до досягнення високих спортивних результатів. Рівень її залежить від ефективності структурно-функціональної перебудови організму, яка поєднується з високою техніко-тактичною та психологічною підготовленістю спортсмена. Очевидно, що надійність діагностики тренованості залежить від медико-біологічної підготованості тренера, якому необхідні добрі знання основ спеціальної функціональної діагностики.}

_{Так як термін „тренованість” набув більш універсального характеру в сучасному спорті, то знадобилося нове визначення того кола запитань, яке необхідно вирішувати в процесі діагностики тренованості (оцінка стану здоров’я, фізичного розвитку, функціонального стану систем організму). Дуже зручним в цьому сенсі виявився термін „функціональна готовність”. Рівень функціональної готовності організму спортсмена (у сполученні з даними про його фізичну роботоздатність) може бути реально використаний тренером для діагностики тренованості.}

_{Нами обстежені 30 футболістів високої кваліфікації (команда майстрів „Дніпро” м. Дніпропетровська) головного та дублюючого складів у віці 18-27 років, більшість з яких були майстрами спорту, мали спортивний стаж від 3 до 10 років. Обстеження робили на протязі 1983-1990 років (Шамардін, Мелешко, 1998).}

Програма функціонально-діагностичного обстеження включала комплекс методів обстеження головних систем організму: електрокардіографія, MCO₂, концентрації і сечовини – метаболітів вуглеводного та білкового обмінів. Тестування фізичної роботоздатності здійснювали на велоергометрі. Модель тестового навантаження – ступенево зростаюча по потужності робота до відмови. Оцінювали функції в процесі роботи та після неї. Для прикладу ми наводимо аналіз даних сезонів 1984, 1986 та 1988 років, так як в ці роки команда зайняла різні місця в чемпіонаті СРСР по футболу: 1984 р. – 2 місце, 1986 р. – 11 місце, 1988 р. – 1 місце. Динаміка фізичної роботоздатності у футболістів різного амплуа при тестуванні на велоергометрі наведена в таблиці 26.

_{Після проведення біохімічної та медико-біологічної оцінки велоергометричних проб нами були отримані наступні результати (таблиця 27). Вважали, що концентрація сечовини є кінцевим продуктом розпаду білків і циклічних нуклеотидів, інтегральним показником розвитку силових якостей чи „частки” сили в більш складних фізичних якостях, таких як швидкісно-силові,} силова витривалість і т. п. Концентрація молочної кислоти ( ) - кінцевий метаболіт анаеробного вуглеводного розпаду, показник інтенсивності навантаження, розвитку швидкісних якостей чи їх „частки” в більш складних фізичних якостях. Значення MCO₂ – інтегральний показник ефективності киснево-транспортних систем, біоенергетичний показник аеробної потужності.

_{Концентрація сечовини в крові в нормі для спортсменів чоловіків складає 35±5 мг %. 1 ммоль·л}^-1 _{її еквівалентний 6,25 мг %.Значення сечовини для зони тренувального ефекту – 50-75 мг % (8-12 ммоль·л}^-1_).

_{Таблиця 26}