- •В.І. Мелешко Біохімічні зміни в організмі спортсменів при заняттях різними видами спорту
- •1. Мета вивчення теми
- •2. Навчально-цільові запитання
- •3. Цільові завдання
- •4. Ключові слова та поняття теми
- •5. Методичні вказівки для вивчення теми
- •6. Зони відносної потужності
- •Критерії інтенсивності тренувальних навантажень
- •Динаміка біохімічних показників крові при фізичних навантаженнях різної потужності
- •Біохімічна характеристика фізичних навантажень у різних зонах відносної потужності
- •7. Біоенергетичні критерії у представників різних видів спорту
- •Кисневий прихід за час виконання вправи (vo2) в л·кг-1 як критерій аеробної ємності (види спорту розміщені за порядком убування показника)
- •Максимальне споживання кисню (мск) спортсменів та його оцінка в залежності від статі, віку та спортивної спеціалізації
- •Залежність показників максимального споживання кисню (мск) від відносної маси серця біологічних об’єктів
- •Вплив біоенергетичних факторів на роботоздатність спортсменів
- •Покращення показників біоенергетичних процесів під впливом багаторічних тренувань спортсменів
- •Фізична роботоздатність по тесту pwc170 у спортсменів-чоловіків (майстри спорту) деяких спеціальностей (середні). Тест pwc170 – критерій аеробної потужності (Карпман, 1988)
- •8. Біохімічна характеристика дисциплін легкої атлетики
- •Класифікація бігових видів легкої атлетики і характеристика виконання основних вправ (Подготовка сильнейших бегунов мира, 1990)
- •Гіпотеза біохімічної інтерпретації та головні параметри закономірностей метаболічного забезпечення бігових навантажень (для чоловіків, мсмк)
- •Характеристика бігу на середні дистанції
- •9. Біохімічна характеристика веслування на байдарках
- •10. Біохімічна характеристика плавання
- •Вплив тривалості інтервалів відпочинку між вправами (відрізки 25 і 50 м) на ефект тренування плавців-спринтерів (Платонов, 1988)
- •Взаємозв’язок між інтенсивністю та енергетичним обміном в плаванні (Платонов, 1988)
- •Використання лактату крові для управління навчально-тренувальним процесом в плаванні (Большевый, Шутко, 1988)
- •Кількісне визначення концентрації піровиноградної кислоти (пвк) в крові спортсменів
- •Визначення концентрації пвк крові у плавців-підводників (чоловіки), ммоль·л-1.
- •Про зміни роботоздатності сторстменів-плавців після спускання з гір (в відсотках) / Лашко, Астахов, Вдовиченко,1992
- •Діагностичні комплекси в плаванні
- •11. Моделювання функціональної підготовленості футболістів високої кваліфікації
- •Динаміка фізичної роботоздатності футболістів різного амплуа за результатами велоергометричного тестування
- •Модельні характеристики показників функціонального стану при велоергометричному тестуванні висококваліфікованих футболістів
- •12. Біохімічна характеристика волейболу
- •13. Біохімічна характеристика важкої атлетики
- •14. Біохімічна характеристика боротьби
- •Відносні величини тесту pwc170 (критерію аеробної натужності) у борців (вільна, греко-римська, самбо, дзюдо) різного віку та вагових категорій
- •15. Біохімічна характеристика боксу
- •Показники кислотно-лужної рівноваги крові боксерів
- •16. Гімнастика спортивна
- •17. Ліпідний обмін при заняттях фізичною культурою
- •Склад та деякі властивості ліпопротеїдів (лп) крові людини
- •Границі коливань вмісту загального хн, тг, хн-лпнг, хн-лпднг, хн-лпвг в нормі (мг% в плазмі)
- •18. Адаптація людини до висотної гіпоксії
- •19. Біохімічна характеристика передстартового стану
- •20. Підготовча частина заняття (розминка)
- •21. Поняття про “мертву точку” та “друге дихання”
- •22. Заключна аеробна частина заняття (заминка)
- •23. Контрольні запитання і завдання
- •24. Запитання поточного контролю
- •25. Література
Вплив тривалості інтервалів відпочинку між вправами (відрізки 25 і 50 м) на ефект тренування плавців-спринтерів (Платонов, 1988)
Інтервали відпочинку |
Швидкість плавання |
Тренувальний ефект |
скорочені |
88-96 |
переважний розвиток спеціальної витривалості |
неповні |
88-96 |
одночасно: швидкісні можливості та спеціальна витривалість |
повні |
88-96 |
преважний розвиток швидкісних можливостей |
Таблиця 21
Взаємозв’язок між інтенсивністю та енергетичним обміном в плаванні (Платонов, 1988)
Навантаження |
Зростання швидкості плавання, в % |
Зростання витрат енергії, в % |
помірні навантаження, субкритична робота до MC·O2 |
з 70% до75% |
на 4-5% |
критична потужність, MC·O2 |
з 80% до 85% |
на 9% |
надкритична потужність, вища MC·O2 |
з 90% до 95% з 95% до 100% |
на 12% на 20% |
Кисневий запит зростає значно швидше, чим підвищується швидкість роботи. Кисневий запит приблизно підвищується пропорційно кубу швидкості.
Навіть одне перебування у воді підвищує споживання кисню на 35-55%, так як тепловтрати в воді в 4-5 разів вищі, чим на суші. Ступінь підвищення концентрації молочної кислоти в крові у плавців нижчий, чим у легкоатлетів після забігу на таку ж дистанцію, так як в плаванні підвищений термогенез та великий вклад аеробних процесів. Підвищення концентрації НЕЖК в крові плавців відбувається при більш високих концентраціях цукру та молочної кислоти, чим у представників „наземних” видів спорту. Концентрація молочної кислоти сечі після плавання вища, чим після забігу, т. я. у плавців занижене потовиділення. Плавання супроводжується і значним зростанням виділення аміаку з сечею. Зниження ваги у плавців спостерігається менше, чим у представників „наземних” видів спорту, так як в воді знижене потовиділення (легені та вільні від води ділянки шкіри). Більш швидкий кріль супроводжується більшими витратами енергії та біохімічними змінами, чим брас чи тим більш вільний стиль. Пониження температури води також тягне за собою зростання витрат енергії. При дальніх запливах знижується концентрація глюкози крові плавців, тому на дистанції необхідно додаткове харчування.
Таблиця 22
Використання лактату крові для управління навчально-тренувальним процесом в плаванні (Большевый, Шутко, 1988)
Значення інших біохімічних параметрів. ВЕ– зрушення буферних основ |
pH,pCO2-в межах індивідуальної норми,ВЕ - до -4 мекв·л-1 |
pH=7,32,pCO2 нижчий доробочого рівня на 1-3 мм рт. ст. ВЕ – до -6 мекв·л-1 |
pH=7,31-7,26,pCO2 нижчий доробочого рівня на 2-4 мм рт.ст. ВЕ – до -10 мекв·л-1 |
pH=7,26-7,20, pCO2 нижчий доробочого рівня на 5-6 мм рт.ст. ВЕ – до -14 мекв·л-1 |
pH<7,20 pCO2 нижчий доробочого рівня на 7-8 мм рт.ст. ВЕ – нижче -14 мекв·л-1 |
|
|
Спрямованість впливу |
Усунення недоокислених продуктів обміну, поповнення запасів вуглеводів в м’язах |
Посилення потужності жирового обміну, посилення ємності окислення вуглеводів, розвиток загальної витривалості |
Посилення потужності окислення вуглеводів, розвиток силової витривалості |
Посилення швидкості включення гліколізу та його потужності. Розвиток швидкої сили-основи швидкісної витривалості |
Посилення ємності і,в меншій мірі потужносі гліколізу,посилення ємності буферних систем. Практично змагальний режим |
Посилення потужності КФК системи. Розвиток абсолютної сили і швидкості |
|
Джерела енергозабазпечення в м’язах |
Окислення ліпідів (жирів) |
Окислення вуглеводів, в меншому ступені ліпідів (жирів) |
Окислення вуглеводів, в меншому ступені гліколіз |
Гліколіз |
Гліколіз |
Креатинфосфокіназна система (КФК) |
|
ЧСС, уд.·хв.-1 |
120-140 |
140-160 |
160-180 |
інд. |
інд. |
|
|
Лактат крові, ммоль·л-1 |
0-2 |
2-4 |
4-6 |
7-12 |
більше 12 |
4-5 |
|
Зона інтенсивності |
1.Аеробно відновлювальна (до 70-75 % інтенсивності) |
2.Аеробно-стабілізуюча (70-75 % інтенсивності) |
3. Аеробно-розвиваюча(85-90 % інтенсивності) |
4а.Анаеробна (більше 90 % інтенсивності) |
4б.Анаеробна (100 % інтенсивності) |
5.Анаеробна алактатна |
|