- •В.І. Мелешко Біохімічні зміни в організмі спортсменів при заняттях різними видами спорту
- •1. Мета вивчення теми
- •2. Навчально-цільові запитання
- •3. Цільові завдання
- •4. Ключові слова та поняття теми
- •5. Методичні вказівки для вивчення теми
- •6. Зони відносної потужності
- •Критерії інтенсивності тренувальних навантажень
- •Динаміка біохімічних показників крові при фізичних навантаженнях різної потужності
- •Біохімічна характеристика фізичних навантажень у різних зонах відносної потужності
- •7. Біоенергетичні критерії у представників різних видів спорту
- •Кисневий прихід за час виконання вправи (vo2) в л·кг-1 як критерій аеробної ємності (види спорту розміщені за порядком убування показника)
- •Максимальне споживання кисню (мск) спортсменів та його оцінка в залежності від статі, віку та спортивної спеціалізації
- •Залежність показників максимального споживання кисню (мск) від відносної маси серця біологічних об’єктів
- •Вплив біоенергетичних факторів на роботоздатність спортсменів
- •Покращення показників біоенергетичних процесів під впливом багаторічних тренувань спортсменів
- •Фізична роботоздатність по тесту pwc170 у спортсменів-чоловіків (майстри спорту) деяких спеціальностей (середні). Тест pwc170 – критерій аеробної потужності (Карпман, 1988)
- •8. Біохімічна характеристика дисциплін легкої атлетики
- •Класифікація бігових видів легкої атлетики і характеристика виконання основних вправ (Подготовка сильнейших бегунов мира, 1990)
- •Гіпотеза біохімічної інтерпретації та головні параметри закономірностей метаболічного забезпечення бігових навантажень (для чоловіків, мсмк)
- •Характеристика бігу на середні дистанції
- •9. Біохімічна характеристика веслування на байдарках
- •10. Біохімічна характеристика плавання
- •Вплив тривалості інтервалів відпочинку між вправами (відрізки 25 і 50 м) на ефект тренування плавців-спринтерів (Платонов, 1988)
- •Взаємозв’язок між інтенсивністю та енергетичним обміном в плаванні (Платонов, 1988)
- •Використання лактату крові для управління навчально-тренувальним процесом в плаванні (Большевый, Шутко, 1988)
- •Кількісне визначення концентрації піровиноградної кислоти (пвк) в крові спортсменів
- •Визначення концентрації пвк крові у плавців-підводників (чоловіки), ммоль·л-1.
- •Про зміни роботоздатності сторстменів-плавців після спускання з гір (в відсотках) / Лашко, Астахов, Вдовиченко,1992
- •Діагностичні комплекси в плаванні
- •11. Моделювання функціональної підготовленості футболістів високої кваліфікації
- •Динаміка фізичної роботоздатності футболістів різного амплуа за результатами велоергометричного тестування
- •Модельні характеристики показників функціонального стану при велоергометричному тестуванні висококваліфікованих футболістів
- •12. Біохімічна характеристика волейболу
- •13. Біохімічна характеристика важкої атлетики
- •14. Біохімічна характеристика боротьби
- •Відносні величини тесту pwc170 (критерію аеробної натужності) у борців (вільна, греко-римська, самбо, дзюдо) різного віку та вагових категорій
- •15. Біохімічна характеристика боксу
- •Показники кислотно-лужної рівноваги крові боксерів
- •16. Гімнастика спортивна
- •17. Ліпідний обмін при заняттях фізичною культурою
- •Склад та деякі властивості ліпопротеїдів (лп) крові людини
- •Границі коливань вмісту загального хн, тг, хн-лпнг, хн-лпднг, хн-лпвг в нормі (мг% в плазмі)
- •18. Адаптація людини до висотної гіпоксії
- •19. Біохімічна характеристика передстартового стану
- •20. Підготовча частина заняття (розминка)
- •21. Поняття про “мертву точку” та “друге дихання”
- •22. Заключна аеробна частина заняття (заминка)
- •23. Контрольні запитання і завдання
- •24. Запитання поточного контролю
- •25. Література
10. Біохімічна характеристика плавання
В плаванні до максимальної зони відносної потужності відносять змагальні дистанції 25 та 50 м (резервна лужність плавців знижується на 45 %), до субмаксимальної – дистанції 100-400 м (резервна лужність плавців знижується на 60 %), до великої – дистанції 800-1500 м (резервна лужність плавців знижується на 17 %). Найбільша потужність роботи відмічається при плаванні кролем на грудях. Результат залежить від: густини (щільності) тіла, густини та теплопровідності середовища, опору води. Плавці-стайєри мають більший вміст жиру у порівнянні з спринтерами.
Таблиця 19
Модельні характеристики плавців (чоловіки) по Геселевичу, 1981
Спор-тивна кваліфі-кація |
Вік, років |
Довжина тіла, см |
Вага тіла, кг |
MC·O2, мл·хв.-1 |
MC·O2, мл· кг-1·хв-1 |
MC·O2, мл·кг-1 на 1 скоро- чення серця |
Серце |
|
маса, г |
ударний об’єм, мл на 1 удар |
|||||||
ЗМС n=5 |
21,2± 0,68 |
186,7± 1,35 |
82,7±3,5 |
6170± 310 |
74,6± 1,73 |
33,9± 0,68 |
226,3± 11,4 |
113,8± 10,8 |
МСМК n=5 |
19,3± 0,68 |
188,3± 2,40 |
81,8±2,4 |
5420± 377 |
66,3± 4,05 |
29,1± 1,80 |
157,5±13,2 |
87,4± 16,7 |
МС n=5 |
17,8± 0,98 |
1,88±2,70 |
77,8±4,1 |
4508± 496 |
57,9± 2,70 |
25,6± 2,84 |
156,2± 13,6 |
71,1± 9,6 |
Максимальне споживання кисню (MC·O2) у плавців ≈ на 15% нижче, чим у бігунів, велосипедистів-шосейників, лижників-гонщиків. По даним різних авторів показники відносного MC·O2 в мл·кг-1·хв.-1 у плавців наступні: 67 (58-71) за Saltin, Astrand; 57 – за Cumming; 72 (60-83) – за Н.И. Волковим; 59 – за Wilmore; 70±2 (59-76) – за Карпман. В елітного спринтера – 65,0 мл·кг-1·хв.-1, елітного середньовика – 72,6 , елітного стайєра – 80,0. Максимальний кисневий борг у плавця-спринтера складає 150 мл·кг-1·хв.-1. Показник тесту PWC170: 1642±217 кг·м·хв.-1 чи 22,9±3,0 кг·м·хв.-1·кг.-1
Оцінка об’ємів та інтенсивності тренувальних навантажень в плаванні здійснюється по п’яти зонам потужності (Лашко, Астахов, Вдовиченко, 1992; Ширковец, 1988).
I зона – аеробного порогу I, II, компенсаторних навантажень. Пропливання довгих відрізків з невеликою швидкістю (до 1,36 м·с-1, до1,459 м·с-1). Плавання в цій зоні при ЧСС до 120 уд.·хв.-1, концентрація молочної кислоти крові 2-3 ммоль·л-1. Вказана робота сприяє активному відновленню організму після напруженої роботи.
II зона – підтримуючих навантажень. В цій зоні виконуються великі об’єми плавання на різних відрізках за рахунок аеробних джерел організму правця на рівні порогу анаеробного обміні (ПАНО). ЧСС – до 160 уд.·хв.-1, лактат крові – до 4 ммоль·л-1. Плавання в цій зоні (швидкість 1,36-1,48 м·с-1) сприяє розвитку загальної витривалості, підтриманню тренованості спортсмена.
III зона – змішаного аеробно-анаеробного впливу, розвиваючих навантажень. Зона А: концентрація лактату крові 4-6 ммоль·л-1, переважають аеробні шляхи біоенергетики. Зона Б: концентрація лактату крові 6-8 ммоль·л-1, досягається максимальне споживання кисню, активується анаеробний гліколіз. Робота в цій зоні включає подолання різних відрізків чи серій з інтенсивністю ЧСС до 180 уд.·хв.-1. Плавання в цій зоні потужності (швидкість 1,48-1,67 м·с-1) сприяє вихованню спеціальної витривалості та розвиткові функціональних можливостей організму.
IV зона – високоінтенсивних навантажень. Зона А: лактат крові 8-12 ммоль·л.-1. Зона Б: лактат крові 12-20 ммоль·л-1, максимальне посилення гліколізу. ЧСС – вище 180 уд.·хв.-1. Робота в цій зоні включає пропливання спринтерських відрізків (швидкість вище 1,67-1,70 м·с-1) а анаеробному режимі, коли досягаються максимальні величини кисневого боргу. Навантаження в цій зоні сприяють подальшому розширенню функціональних, адаптивних можливостей організму, формується економічне плавання по дистанціям 50-200 м із змагальною швидкістю.
V зона: - максимальних навантажень. Робота в цій зоні включає пропливання спринтерських відрізків на креатинфосфокіназному механізмі енергозабезпечення. Навантаження цієї зони розвивають та підтримують швидкісні можливості спортсменів.
За даними Волкова (1988), в інтервальній роботі гліколітичного анаеробного характеру (тривалість 30 с – 2,5 хв.) скорочення інтервалів відпочинку (до 1,5-2,5 хв. та менше) приводить до різкого зростання кисневого боргу, підвищення швидкості накопичення молочної кислоти в крові плавців. Такий режим роботи сприяє розвитку анаеробних можливостей спортсменів.
Таблиця 20