14. Види зустрічної торгівлі

Зустрічна торгівля - зовнішньоторговельна операція, при здійсненні якої в єдиному зовнішньоекономічному договорі (контракті) фіксуються обов'язки партнерів зробити повний або частково збалансований обмін товарами. В останньому випадку різниця у вартості покривається грошовими платежами. Існує декілька видів зустрічної торгівлі:

• товарообмінні (бартерні) операції;

• операції, які передбачають участь продавця в реалізації товарів, запропонованих покупцем.

Товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності - один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.

Операції, які передбачають участь продавця в реалізації товарів, запропонованих покупцем. До таких операцій відносять:

• компенсаційні операції;

• зустрічні закупівлі;

• викуп застарілої продукції;

• авансові закупівлі;

• операції типу "свіч", "офсет";

• рамочні операції;

• позитивна зустрічна торгівля;

• операції поєднання експорту та імпорту;

• участь інвестора в експорті товарів країни імпортера тощо.

Компенсаційні операції - форма довготермінової зустрічної торгівлі, відповідно до якої зарубіжний партнер поставляє машини, обладнання та технології, комплектні заводи в обмін на зустрічні поставки сировини та напівфабрикатів, що виготовлені на поставленому обладнанні. Зустрічні закупівлі - торговельні операції, згідно з якими експортер в обмін на продаж його товару зобов'язується закупити сам (або через посередника в країні імпортера) певні товари або послуги за визначений відсоток від суми основного експортного контракту. Авансові закупівлі є формою кредитування експортерів імпортерами і одним із видів фірмового кредиту. Крупні західні фірми використовують аванс для імпорту сільськогосподарської продукції, сировини з країн, що розвиваються. Сума авансу, як правило, становить 10-15% від суми контракту. Операції типу "свіч" (англ. swich - перехід) - операції, дії, спрямовані на використання блокованого, замороженого рахунка через перевідступлення третій країні залишків боргу за двостороннього розрахунку між двома країнами із знижкою щодо офіційного курсу або скасування раніше прийнятих зобов'язань та завершення операцій, угод з одним видом цінних паперів, валют і перехід до угод з іншими їх видами. Угоди типу "офсет" - взаємозалік валютних платежів і надходжень за двостороннього руху валютних коштів; компенсаційна угода.

15. Види валютних ризиків

Валютний ризик можна поділити на:

- Ризик трансакції полягає в тому, що несприятливі коливання курсів іноземних валют впливають на реальну вартість відкритих валютних позицій. Ризик пов’язаний з торговельними операціями, а також із грошовими угодами з фінансового інвестування та дивідендних платежів або отримання коштів в іноземній валюті в майбутньому.

- Ризик перерахунку з однієї валюти в іншу (трансляційний ризик) полягає в тому, що величина еквівалента валютної позиції у звітності змінюється в результаті змін обмінних курсів, які використовуються для перерахунку залишків в іноземних валютах в базову (національну) валюту. Трансляційний ризик пов’язаний з переоцінюванням активів, пасивів та прибутків у національну валюту, а також може виникати під час експорту чи імпорту інвестицій. Він впливає на показники балансу, що відображають звіт про одержані прибутки та збитки після перерахунків сум інвестицій у національну грошову одиницю. Врахувати трансляційний ризик можна під час складання бухгалтерської та фінансової звітності.

- Економічний валютний ризик полягає в змінах конкурентоспроможності банку або його структур, що входять в консолідовану групу, на зовнішньому ринку через суттєві зміни обмінних курсів. Економічний валютний ризик пов’язаний з можливістю втрати доходів за майбутніми контрактами через зміну загального економічного стану як країн-партнерів, так і країн, де розташована компанія. Насамперед він обумовлений необхідністю здійснення постійних розрахунків за експортними та імпортними операціями, інтенсивність яких, у свою чергу, може залежати від валютних курсів.