Організує:

A. забезпечення працюючих правилами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці;

B. паспортизацію робочих місць, виробничих підрозділів щодо їх відповідності вимогам охорони праці;

C. облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій;

D. підготовку статистичних звітів з питань охорони праці;

E. розробку перспективних та поточних планів роботи підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці;

F. роботу методичного кабінету охорони праці, пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці шляхом проведення консультацій, оглядів, конкурсів, бесід, лекцій, розповсюдження засобів наочної агітації, оформлення інформаційних стендів тощо;

G. допомогу комісії з питань охорони праці підприємства в опрацюванні необхідних матеріалів та реалізації її рекомендацій;

H. підвищення кваліфікації і перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці.

Бере участь:

A. у розслідуванні нещасних випадків та аварій;

B. у формуванні фонду охорони праці підприємства і розподілі його коштів;

C. в роботі комісії з питань охорони праці підприємства;

D. в роботі комісії по введенню в дію закінчених будівництвом, реконструкцією або технічним переозброєнням об'єктів виробничого та соціального призначення, відремонтованого або модернізованого устаткування;

E. в розробці положень, інструкцій, інших нормативних актів підприємств а про охорону праці;

F. в роботі постійно діючої комісії з атестації робочих місць за умовами праці. Сприяє впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, сучасних засобів індивідуального та колективного захисту працюючих, захисту населення і довкілля. Розглядає листи, заяви та скарги працюючих з питань охорони праці. Надає методичну допомогу структурним підрозділам підприємства у розробці заходів з питань охорони праці.

Готує проекти наказів та розпоряджень з питань охорони праці. Розглядає факти виробничих ситуацій, небезпечних для життя чи здоров'я людей і довкілля, у випадку відмови працівників з цих причин від виконання дорученої їм роботи.

Контролює:

A. дотримання чинного законодавства, інших нормативних актів, виконання працівниками інструкцій з питань охорони праці;

B. виконання приписів органів державного нагляду, пропозицій та подань профспілок і уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці, використання за призначенням коштів фонду охорони праці;

C. відповідність нормативним актам про охорону праці машин, устаткування, технологічних процесів, засобів протиаварійного, колективного та індивідуального захисту працівників; наявність технологічної документації на робочих місцях;

D. своєчасне проведення навчання та інструктажів працівників, атестації та переатестації з питань безпеки праці посадових осіб та осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки, а також дотримання вимог безпеки при виконанні цих робіт;

E. забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, лікувально- профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, миючими засобами, санітарно-побутовими приміщеннями; організацію питного режиму; надання працівникам передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов'язаних з важкими та шкідливими умовами праці;

F. використання праці неповнолітніх, жінок та інвалідів згідно з діючим законодавством;

G. проходження попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах та роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є необхідність у професійному доборі; проходження щорічних обов'язкових медичних оглядів осіб віком до 21 року;

H. виконання заходів, наказів, розпоряджень з питань охорони праці, а також заходів щодо усунення причин нещасних випадків і аварій, які визначені в актах розслідування.

Здійснює зв'язок з медичними закладами, науковими та іншими організаціями з питань охорони праці, організує впровадження їх рекомендацій. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю. Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб.

Спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці мають право:

• видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці;

• вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативно - правових актів з охорони праці;

• зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;

• надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.

Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці фізичною особою.

Служби охорони праці створюються не тільки на підприємствах, а і також в міністерствах, державних комітетах, концернах, корпораціях і інших об’єднаннях підприємств. Служби охорони праці функціонують також в структурі обласних, міських та районних органів державної виконавчої влади.

Структура та чисельність служби охорони праці На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці. На підприємствах (у виробничих або науково-виробничих об'єднаннях) при чисельності працюючих від 51 до 500 чоловік (невиробнича сфера — від 101 до 500) таку службу повинен представляти один спеціаліст з охорони праці з інженерно-технічною освітою. На підприємствах, де використовуються вибухові матеріали або сильнодіючі отруйні речовини, в такій службі повинно бути два спеціаліста. При наявності на підприємстві інституту заступників керівника підприємства, керівник служби охорони праці, незалежно від чисельності працюючих, повинен призначатися на посаду заступника керівника підприємства (заступника генерального директора, директора тощо — в залежності від структури підприємства). На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку. На підприємствах виробничої сфери при кількості працюючих до 50 чоловік (невиробничої сфери - до 100 чоловік) функції цієї служби можуть виконувати особи з відповідною професійною підготовкою за сумісництвом. Якщо на підприємстві немає спеціалістів відповідної кваліфікації, то використовуються послуги асоціації спеціалістів з охорони праці. Підприємство, яке не має можливості утримувати в службі охорони праці спеціалістів з гігієни праці, використовує послуги місцевих санітарно-епідеміологічних станцій на договірних засадах. При відсутності на підприємстві юридичної служби використовуються спеціалісти юридичної служби юридичних консультацій (за договором). Чисельність служби охорони праці на підприємстві визначається на підставі розрахунків. На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку. На підприємствах, в установах, організаціях служби охорони праці повинні комплектуватися, як правило, спеціалістами такого профілю: - інженерами відповідної спеціальності; - фахівцями з питань гігієни праці; - юристами, що спеціалізуються на питаннях законодавства про охорону праці. При службі охорони праці може створюватись лабораторія, яка здійснює контроль за наявністю шкідливих виробничих факторів на робочих місцях. Розрахунок чисельності працівників служби охорони праці в залежності від небезпечності і шкідливості виробництва на підприємствах з числом працюючих більше 500 чоловік здійснюється за формулою: де М1 — чисельний склад служби охорони праці на підприємстві; Рсер — середньосписочна чисельність працюючих на підприємстві; Ф — ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони праці, що дорівнює 1820 годин, який враховує втрати робочого часу на можливі хвороби, відпустку тощо; Кв - коефіцієнт, що враховує шкідливість та небезпечність виробництва: де Рв — чисельність працюючих з шкідливими речовинами незалежно від рівня їх концентрації; Ра — чисельність працюючих на роботах підвищеної небезпеки (що підлягають щорічній атестації з охорони праці). Пояснення: коефіцієнт Кв максимально може дорівнювати трьом у разі, коли всі робітники працюють з шкідливими речовинами і всі вони підлягають щорічній атестації з питань охорони праці, тобто Рв+Ра =2. Цей розрахунок чисельності служби охорони праці підприємства не враховує спеціалістів з охорони навколишнього середовища, спеціалістів, які здійснюють технічний огляд і випробування котлоагрегатів, підйомних споруд та інших об'єктів на їх відповідність встановленим вимогам — ці працівники не входять до складу служби охорони праці. Приклад 1. На підприємстві працює 700 чол., з них 400 — з шкідливими речовинами і 300 чоловік — на роботах підвищеної небезпеки. Приклад 2. На підприємстві працює 1600 чол., з них 300 - з шкідливими речовинами і 200 - на роботах підвищеної небезпеки: Приклад 3. На підприємстві працює 10000 чол., з них 5000 — з шкідливими речовинами і 3000 чол. — на роботах підвищеної небезпеки: