Лекція 4 Особисті немайнові та майнові права подружжя

1. Поняття та види особистих немайнових прав подружжя

2. Право спільної сумісної власності подружжя

3. Об’єкти

4. Розпорядження майном

5. Поділ майна

6. Особиста приватна власність

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»

§ 1. Поняття та ознаки особистих немайнових прав подружжя

Правовому регулюванню підлягають і деякі особисті немайнові відносини, які є стрижнем подружнього життя, причому їх регулювання є одним із завдань Сімейного кодексу України (ст. 1 СК України).

Загальними засадами регулювання особистих немайнових відносин між подружжям, згідно зі ст. 7 СК України, є те, що воно здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя подружжя, права кожного з них на особисту свободу та недопустимість свавільного втручання будь-кого у їхнє сімейне життя, відсутності привілеїв чи обмежень кожного із подружжя за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, місця проживання, за мовними та іншими ознаками.

В основу регулювання особистих немайнових відносин покладено принцип рівності при набутті та здійсненні особистих немайнових прав і обов'язків жінки та чоловіка у шлюбі та сім'ї.

Види особистих немайнових прав подружжя

1. Право на материнство. ст. 49 СК України

Материнство — це забезпечена законом можливість жінки здійснювати репродуктивну функцію (народжувати здорових дітей), належним чином утримувати їх та виховувати в повазі до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу тощо.

Воно включає не тільки заходи державного впливу, а й деякі особисті права жінки як дружини. Про таке поєднання свідчить ч. 3 ст. 49 СК України, в якій зазначається, що позбавлення жінки можливості народити дитину (репродуктивної функції) у зв'язку з виконанням нею конституційних, службових, трудових обов'язків або в результаті протиправної поведінки щодо неї є підставою для відшкодування завданої їй моральної шкоди.

Кошти, одержані за таке відшкодування, до особистої власності дружини.

А у разі відшкодування моральної шкоди чоловікові за позбавлення його можливості здійснення репродуктивної функції — до особистої приватної власності чоловіка (ч. 4 ст. 57 СК України).

Санкція до чоловіка - Небажання чоловіка мати дитину або нездатність його до зачаття дитини може бути причиною розірвання шлюбу. АЛЕ така поведінка чоловіка не є протиправною, оскільки чоловік не зобов'язаний законодавством реалізовувати своє право на батьківство, передбачене ст. 50 СК. Більш того, примусити чоловіка реалізувати своє право неможливо.

Право на материнство як сімейне право, включає в себе також певні обов'язки другого із подружжя. Вагітній дружині мають бути створені у сім'ї умови для збереження її здоров'я та народження здорової дитини. Дружині-матері мають бути створені в сім'ї умови для поєднання материнства зі здійсненням нею інших прав та обов'язків.

2) Право на батьківство. Батьківство в праві визначається як факт походження дитини від певного чоловіка, юридично посвідчений записом в державних органах РАЦСу про народження.

Дані права подружжя хоч і регулюються різними статтями Сімейного кодексу України, фактично є спільним правом подружжя. Стаття 50 СК України, у якій закріплено право на батьківство, має багато спільного зі ст. 49. Якихось суттєвих відмінностей, крім тих, що зумовлені фізіологічними особливостями жінки та чоловіка і соціальним станом жінки-матері, ці статті не мають.

Санкція до жінки Відмова дружини від народження дитини або нездатність її до народження дитини може бути причиною розірвання шлюбу.

В Сімейному кодексі України є правові варіанти вирішення проблеми бездітності. Одним із таких прикладів є ст. 123 СК України яка регулює штучне запліднення та імплантації зародка. та інститут усиновлення (ст.ст. 207-242 СК України). Є й інші можливості виховувати дітей у сім'ях, які не можуть мати власних дітей.