
- •Тема 1. Сутність та елементи класифікації оптимізаційних задач
- •Тема 2. Лінійні оптимізаційні моделі економічних процесів
- •Тема 3. Теорія двоїстості та аналіз лінійних моделей оптимізаційних задач
- •Тема 4. Нелінійні оптимізаційні моделі економічних процесів
- •Тема 5. Ігрові моделі
- •Тема 6. Сутність та аналіз ризику в економіці та підприємництві
- •2. Шкала оцінювання
- •3. Структура екзаменаційних задач:
- •Iіі. Ризикологія:
- •4. Приклади типових завдань
- •Теми рефератів
- •Зразок екзаменаційного білету
- •Тема* : симплекс – метод розв’язання задач лінійного програмування.
- •Перехід від загальної задачі лінійного програмування(ззлп) до основної задачі лінійного програмування(озлп)
- •3. Побудова і розрахунок симплекс – таблиці
- •1). Позначення симплекс – таблиці:
- •3). Перерахунок симплекс – таблиці
- •4. Метод штучної базової змінної
- •Тема*: Аналіз розв’язків задачі лінійного програмування на чутливість на основі теорії двоїстості
- •1). Моделі прямої та двоїстої задач
- •2). Симплекс – таблиця
- •Інтервали можливих змін запасів дефіцитних ресурсів, в межах яких двоїсті оцінки уі залишаються на рівні оптимальних значень
- •Тема*: Зведення задачі длп до задачі лінійного програмування
- •Розрахувати оптимальний план виробництва продукції кожного виду з використанням ресурсів, щоб рентабельність виробництва продукції була максимальною.
- •Тема*: Цілочислове програмування або метод Гоморі
- •Алгоритм метода Гоморі
- •2. Маємо останню симплекс – таблицю:
- •4. Змінна x6 буде штучною базовою змінною, яка матиме коефіцієнт “-м” у виразі цільової функції. Записуємо нову систему рівнянь і будуємо нову симплекс - таблицю, використовуючи останню.
- •Алгоритм розв’язання
- •Розв’язання
- •Тема: Ігри з природою
- •Розв’язання
- •Тема: Загальні питання теорії ризику
- •1. Основні поняття
- •2. Класифікація ризиків
- •3. Якісний аналіз ризику
- •Політичний ризик
- •Виробничий ризик
- •Комерційний ризик
- •Транспортний ризик
- •Фінансовий ризик
- •4. Функції ризику
- •5. Загальні засади управління ризиком
- •Основні принципи процесу управління ризиками .
- •Основні способи управління ризиком
- •6. Кількісний аналіз ризику
- •Аналіз ризику можливих збитків
- •7. Система кількісних оцінок ризику
- •Тема: Критерії обґрунтування прийняття рішень
- •Завдання на лабораторну роботу з розділу “лінійне програмування”
- •Завдання на лабораторну роботу з розділу “нелінійне програмування”
- •Ділова гра «Математичне програмування» Задача 1. Оптимізація виробничої програми
- •Задача 2. Елементи стохастичного програмування
- •Задача 3. Транспортна задача
2. Класифікація ризиків
Є 3 основні типи ризиків: пов’язані з господарською діяльністю;
пов’язані з особистими якостями;
пов’язані з браком інформації про стан зовнішнього середовища. Ризики в залежності від цілей і незалежно від видів діяльності поділяються:
За масштабів вирішення проблем: глобальні, локальні;
За сферою виникнення: зовнішні; внутрішні;
За рівнем прийняття рішення: макроекономічні, мікроекономічні;
За аспектом прояву: технологічні, спеціальні, медико-біологічні,, юридичні ;
За типом: раціональні, нераціональні, авантюрні;
Щодо кількості людей, що приймають рішення: індивідуальні, групові, колективні;
За тривалістю прояву: короткочасні, довготривалі, постійні;
За рівнем втрат: мінімальні , середні , оптимальні ; допустимі , критичні, катастрофічні..
За ступенем правомірності: правомірні, неправомірні;
За часом прийняття рішень: випереджувальні, своєчасні, .запізнілі
Економічний ризик може включати політичний, податковий, підприємницький , фінансовий, валютний аспекти.
3. Якісний аналіз ризику
Якісний аналіз ризику вимагає ґрунтовних знань, досвіду, інтуїції в тій чи іншій сфері економічної діяльності. Його головна мета – визначити чинники і зони ризику, після чого ідентифікувати всі можливі ризики. Характерними є, для цього аналізу зокрема, такі аспекти.
Перший аспект пов’язаний із необхідністю порівнювати очікувані позитивні (сприятливі) результати з можливими економічними, соціальними (як сьогоденними, так і майбутніми) несприятливими наслідками. У зв’язку з цим необхідно ідентифікувати причини виникнення ризику, виявити його чинники, види невизначеності та конфліктності, які зумовлюють ризик. Необхідно також здійснити класифікацію ризику.
Другий аспект якісного аналізу ризику пов’язаний з виявленням впливу рішень, які приймаються в умовах невизначеності та конфліктності, на інтереси суб’єктів господарювання. Без урахування інтересів неможливі якісні перетворення в соціально-економічному житті як на макрорівні, так і на мікрорівнях. Насамперед необхідно виявити, для кого і якою мірою цей ризик корисний? Чиїм інтересам він відповідає?
Зовнішні фактори – ті умови, які не можна змінити, але обов’язково треба брати до уваги: фактори прямого і непрямого впливу (діяльність конкурентів, постачальників, посередників; політична ситуація в країні, податкові зміни, рейдерство тощо).
Внутрішні фактори – фактори, зумовлені діяльністю фірми: проведення маркетингового дослідження і подальший аналіз його результатів щодо відпрацювання стратегічної лінії діяльності фірми, ”моральний клімат” в колективі, наявність особистих конфліктів.
Під ризиком у маркетингу слід розуміти загрозу понесення збитків або недоотримання прибутків у результаті реалізації конкретних рішень чи видів виробничо-збутової діяльності, що спираються на рекомендації маркетингу. Існуючі класифікації в основному виділяють маркетинговий ризик як одну зі складових господарського (підприємницького) ризику. У складі маркетингових ризиків окремо виділяють:
- конкурентний ризик,
- ризик неприйняття продукції споживачами,
- ризик неадекватної оцінки місткості ринку,
- ризик прийняття неправильних маркетингових рішень,
- ризик. пов'язаний зі змінами ситуації на ринку в період між його аналізом і прийняттям маркетингових рішень, що спираються на результати аналізу, тощо.
Маркетингові ризики проявляються у вигляді нереалізації або зменшення обсягів реалізації продукції та зниженні цін на неї, наслідком чого є недоотримання прибутку або збитки, і загалом спричиняються:
невідповідністю техніко-економічних параметрів продукції запитам споживачів;
завищеними цінами або іншими недоліками цінової стратегії;
неефективною системою збуту, яка не відповідає ринковим реаліям;
неадекватною цільовому ринку системою стимулювання збуту;
низькою конкурентоспроможністю продукції, методів її збуту і підприємства-товаровиробника (продавця) взагалі.
