2. Класифікація ризиків

Є 3 основні типи ризиків: пов’язані з господарською діяльністю;

пов’язані з особистими якостями;

пов’язані з браком інформації про стан зовнішнього середовища. Ризики в залежності від цілей і незалежно від видів діяльності поділяються:

• За масштабів вирішення проблем: глобальні, локальні;

• За сферою виникнення: зовнішні; внутрішні;

• За рівнем прийняття рішення: макроекономічні, мікроекономічні;

• За аспектом прояву: технологічні, спеціальні, медико-біологічні,, юридичні ;

• За типом: раціональні, нераціональні, авантюрні;

• Щодо кількості людей, що приймають рішення: індивідуальні, групові, колективні;

• За тривалістю прояву: короткочасні, довготривалі, постійні;

• За рівнем втрат: мінімальні , середні , оптимальні ; допустимі , критичні, катастрофічні..

• За ступенем правомірності: правомірні, неправомірні;

• За часом прийняття рішень: випереджувальні, своєчасні, .запізнілі

Економічний ризик може включати політичний, податковий, підприємницький , фінансовий, валютний аспекти.

3. Якісний аналіз ризику

Якісний аналіз ризику вимагає ґрунтовних знань, досвіду, інтуїції в тій чи іншій сфері економічної діяльності. Його головна мета – визначити чинники і зони ризику, після чого ідентифікувати всі можливі ризики. Характерними є, для цього аналізу зокрема, такі аспекти.

• Перший аспект пов’язаний із необхідністю порівнювати очікувані позитивні (сприятливі) результати з можливими економічними, соціальними (як сьогоденними, так і майбутніми) несприятливими наслідками. У зв’язку з цим необхідно ідентифікувати причини виникнення ризику, виявити його чинники, види невизначеності та конфліктності, які зумовлюють ризик. Необхідно також здійснити класифікацію ризику.

• Другий аспект якісного аналізу ризику пов’язаний з виявленням впливу рішень, які приймаються в умовах невизначеності та конфліктності, на інтереси суб’єктів господарювання. Без урахування інтересів неможливі якісні перетворення в соціально-еконо­мічному житті як на макрорівні, так і на мікрорівнях. Насамперед необхідно виявити, для кого і якою мірою цей ризик корисний? Чиїм інтересам він відповідає?

Зовнішні фактори – ті умови, які не можна змінити, але обов’язково треба брати до уваги: фактори прямого і непрямого впливу (діяльність конкурентів, постачальників, посередників; політична ситуація в країні, податкові зміни, рейдерство тощо).

Внутрішні фактори – фактори, зумовлені діяльністю фірми: проведення маркетингового дослідження і подальший аналіз його результатів щодо відпрацювання стратегічної лінії діяльності фірми, ”моральний клімат” в колективі, наявність особистих конфліктів.

Під ризиком у маркетингу слід розуміти загрозу понесення збитків або недоотримання прибутків у результаті реалізації конкретних рішень чи видів виробничо-збутової діяльності, що спираються на рекомендації маркетингу. Існуючі класифікації в основному виділяють маркетинговий ризик як одну зі складових господарського (підприємницького) ризику. У складі маркетингових ризиків окремо виділяють:

- конкурентний ризик,

- ризик неприйняття продукції споживачами,

- ризик неадекватної оцінки місткості ринку,

- ризик прийняття неправильних маркетингових рішень,

- ризик. пов'язаний зі змінами ситуації на ринку в період між його аналізом і прийняттям маркетингових рішень, що спираються на результати аналізу, тощо.

Маркетингові ризики проявляються у вигляді нереалізації або зменшення обсягів реалізації продукції та зниженні цін на неї, наслідком чого є недоотримання прибутку або збитки, і загалом спричиняються:

• невідповідністю техніко-економічних параметрів продукції запитам споживачів;

• завищеними цінами або іншими недоліками цінової стратегії;

• неефективною системою збуту, яка не відповідає ринковим реаліям;

• неадекватною цільовому ринку системою стимулювання збуту;

• низькою конкурентоспроможністю продукції, методів її збуту і підприємства-товаровиробника (продавця) взагалі.